Куди поділись снігурі?
Червоногруді красені ще у 1980–х були одним iз символів зими та новорічних шкільних канікул. Снігурі ставали окрасою кожної другої новорічної поштівки, які по 5 копійок продавалися в кіосках «Союзпєчать». Кіоски ті зникли, радянські будні теж, а з ними й снігурі канули в Лету?
«У нас, в Полтаві, коли діти були школярами, водилося чимало снігурів. Потім вони якось непомітно зникли з міста, і в 90–х траплялися на очі хіба в районі приміських дач», — розповідає пенсіонерка Тамара Синенко. Подібні теплі спогади про холодну зиму і снігурів у ній, пихатих, повногрудих, які картинно сидять на обліплених інеєм гілках, залишилися і в старших мешканців багатьох інших міст України. «УМ» провела аматорське міні–опитування на тему: «Коли ви бачили востаннє снігурів?» серед знайомих нашим співробітникам мешканців Києва, Харкова, Черкас — і отримала приблизно такі самі відповіді, як і від пані Синенко. Снігурі «відлетіли у вирій», кудись поділися. Міста України стали більш екологічно небезпечними, змінився клімат, містика якась подіяла — що сталося?
Правду «УМ» довідувалася у Ігоря Шидловського, завідувача Музею зоології Львівського національного університету імені Івана Франка. «Цікаво, що мені подібне запитання ставили ще минулого року, — починає науковець. — Тоді причиною відсутності цих птахів була їх мала популяція. І зараз поки немає умов для того, щоб снігурі поприлітали у великі міста. Треба врахувати, що ці птахи живуть у лісі і мають вдосталь корму й там. Лише під час лютої зими, коли ягоди закінчуються, снігур може перебратися до міста. Так що констатуємо: снігурів немає, бо немає нормальної зими».
Ці слова підтверджує і Валентин Серебряков, завідувач кафедри зоології в Національному університеті імені Тараса Шевченка. «Снігурі є, але в лісі. У нас такі зими пішли, європейські, як їх називають, — плюсова температура, снігу немає. Але в будь–якому разі запевняю — снігурі в нормі, і нічого їм не станеться. Вони знаходяться в групі найменшого ризику, тобто до вимирання цим пернатим далеко».
Тож поки в Києві чи інших містах України цих симпатичних пташок ми не побачимо. А от декотрі жителі Борисполя стверджують, що снігурі у них є. Так пан Борислав розповів «УМ», що бачив червоногрудих птахів недалеко від свого будинку. «Вони взагалі зараз більше водяться в лісі, прилітають до нас масово лише в лютому, коли холодніше».
ДОВІДКА «України молодої»
У снігурів панує матріархат, тобто самці підкоряються самкам. Птахи дуже рідко б’ються, але часто погрожують один одному широко розкритим дзьобом та злим шипінням. Усю осінь і зиму снігурі тримаються зграйками. Ближче до весни починаються наполегливі залицяння самців. В українських снігурів окрас яскравий, полум’яно–червоний чи калиново–червоний, якщо хочете. А от чим ближче до російського Сибіру, тим вони більші та світлішого кольору.
Джерело: Україна молода
«У нас, в Полтаві, коли діти були школярами, водилося чимало снігурів. Потім вони якось непомітно зникли з міста, і в 90–х траплялися на очі хіба в районі приміських дач», — розповідає пенсіонерка Тамара Синенко. Подібні теплі спогади про холодну зиму і снігурів у ній, пихатих, повногрудих, які картинно сидять на обліплених інеєм гілках, залишилися і в старших мешканців багатьох інших міст України. «УМ» провела аматорське міні–опитування на тему: «Коли ви бачили востаннє снігурів?» серед знайомих нашим співробітникам мешканців Києва, Харкова, Черкас — і отримала приблизно такі самі відповіді, як і від пані Синенко. Снігурі «відлетіли у вирій», кудись поділися. Міста України стали більш екологічно небезпечними, змінився клімат, містика якась подіяла — що сталося?
Правду «УМ» довідувалася у Ігоря Шидловського, завідувача Музею зоології Львівського національного університету імені Івана Франка. «Цікаво, що мені подібне запитання ставили ще минулого року, — починає науковець. — Тоді причиною відсутності цих птахів була їх мала популяція. І зараз поки немає умов для того, щоб снігурі поприлітали у великі міста. Треба врахувати, що ці птахи живуть у лісі і мають вдосталь корму й там. Лише під час лютої зими, коли ягоди закінчуються, снігур може перебратися до міста. Так що констатуємо: снігурів немає, бо немає нормальної зими».
Ці слова підтверджує і Валентин Серебряков, завідувач кафедри зоології в Національному університеті імені Тараса Шевченка. «Снігурі є, але в лісі. У нас такі зими пішли, європейські, як їх називають, — плюсова температура, снігу немає. Але в будь–якому разі запевняю — снігурі в нормі, і нічого їм не станеться. Вони знаходяться в групі найменшого ризику, тобто до вимирання цим пернатим далеко».
Тож поки в Києві чи інших містах України цих симпатичних пташок ми не побачимо. А от декотрі жителі Борисполя стверджують, що снігурі у них є. Так пан Борислав розповів «УМ», що бачив червоногрудих птахів недалеко від свого будинку. «Вони взагалі зараз більше водяться в лісі, прилітають до нас масово лише в лютому, коли холодніше».
ДОВІДКА «України молодої»
У снігурів панує матріархат, тобто самці підкоряються самкам. Птахи дуже рідко б’ються, але часто погрожують один одному широко розкритим дзьобом та злим шипінням. Усю осінь і зиму снігурі тримаються зграйками. Ближче до весни починаються наполегливі залицяння самців. В українських снігурів окрас яскравий, полум’яно–червоний чи калиново–червоний, якщо хочете. А от чим ближче до російського Сибіру, тим вони більші та світлішого кольору.
Джерело: Україна молода