Якщо вам не подобається цей лозунг, винесений у заголовок, я вам скажу інший: «Люби Америку або забирайся геть!» Це так кажуть у США. І ніхто не волає про американський націоналізм.
А в нас під Верховною Радою у вівторок організувала влада ганьбовище — звезли з Одеси та Кривого Рогу працівників підприємств, загарбаних Ахметовим, і стали… захищати російську мову. Так татарин Ахметов розпалює міжнаціональну ворожнечу — агов, генпрокуроре Пшонка, де ви? Міліція ж проти тих, хто вийшов на захист мови державної, застосувала газ.
…Я оце собі думаю: наша влада недолуга чи просто нахабна? Але, як кажуть на батьківщині нашого Президента, Бог — не фраєр. Скажіть на милість, який дурень поїде в Україну на Євро-2012, якщо по своїх євроньюзах побачить газові атаки в центрі української столиці? Зате зовсім поїде в нього ум за розум, дах за кришу, якщо європейський обиватель почує, що труять людей за… державну мову.
Остаточно зганьбилася і наша опозиція — як заявив Турчинов, вони не знали, що голосування йде за законопроект московських агентів Ківалова – Колесніченка. А для чого ми вас, шановні, туди пообирали? Щоб ви ото жирували на депутатських зарплатах, щоб навіть жінок ваших нашим коштом вигулювали на курортах, щоб навіть на пенсіях ми на вас горбатилися своїми податками? А вони «не зрозуміли»…
Тепер Яценюк оголошує безстрокову акцію з наметами — ага, пізно пити «Боржомі», якщо печінка відпала, як кажуть на тому ж таки Донбасі. А Литвин узагалі повівся, як завжди, гидко: то рвав на собі вишиванку за українську мову, то слухняно в оточенні регіоналів провів законопроект. Недарма Кучма казав колись, що тільки йому і довіряє…
Народний депутат, що числить себе в українському таборі, пише перед голосуванням статтю «Мой Пушкин», де російською мовою зізнається в любові до класика російської літератури. У наївній надії, що натомість регіонали пустять рясну сльозу і не будуть голосувати за другу (читай — єдину) державну мову — російську. Та чхати вони хотіли на того ж таки Пушкіна — вони скоро й феню зроблять державною. Але ж який живучий комплекс малоросійства — треба прогнутися перед сильнішими! А я не люблю Пушкіна, хоча б через те, що його культ насаджений тов. Сталіним у 1937 році. Не люблю, як не любив його Шевченко за брехливу «Полтаву». І до чого тут українська мова?!
Треба сказати прямо: ті, хто душить українську мову, є прямими і свідомими ворогами України. А мова — останній оплот нації. Той оплот, на захист якого (як ще і церкви), піднімаються навіть немічні. Чоловіки-українці згадають дух Гайдамаччини, Коліївщини, отаманщини — «побачите, які будуть жнива» (Тарас Шевченко). Я лякаю чи перебільшую? Тоді читайте про ситуацію у Броварах. Це вже не дзвіночки, це — дзвоники. За ними — дзвони. На сполох!
Україна — в небезпеці!

Василь ЧЕПУРНИЙ
Джерело: "Сіверщина"