Впродовж тижня об’єкти і територію Львова, які ще у 1998 році були внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, проінспектували експерт ЮНЕСКО Петер Штрассер та експерт ІКОМОС Ганс Каспарі.
Деякі моменти експертів просто шокували, до прикладу, пластикові вікна, які Ганс Каспарі назвав чумою. Також багато запитань викликала нова забудова, яка у багатьох випадках не сподобалась експертам. Але мова про те, що Львів може залишитьсь поза списком ЮНЕСКО, на сьогодні, як вони зазначили, навіть не ведеться.
Хоч Львів залишається у списку ЮНЕСКО, на місто чекають як позитивні, так і негативні висновки, після того, як експерти склали загальне уявлення про стан речей і картину міста. Звіт, який напишуть експерти, буде поданий у ЮНЕСКО і Комітет світової спадщини, його розглянуть у липні 2010-го розглянутий, після чого буде прийнято рішення, як місту рухатись і розвиватись далі. Можливо, будуть надані рекомендації.
Важливим моментом візиту експертів є те, що було прийняте рішення створити Раду експертів для вирішення проблемних питань щодо збереження історичної частини міста, яка, як зазначив заступник міського голови Василь Косів, має спростити процедуру спілкування з експертами ЮНЕСКО та ІКОМОСу.
«Коли я вперше відвідав Львів, я був захоплений рівнем збереження історичного середовища міста. Мені було легко написати рекомендацію і через рік Львів увійшов у список ЮНЕСКО», - розповів Ганс Каспарі і додав, що з того часу багато чого змінилось, тому на сьогодні актуально є створити фахову раду незалежних експертів з інших областей України та за кордону, які б допомагали місту вирішувати гострі питання, що в результаті зберегти цінності, які належать Світовій спадщині ЮНЕСКО.
Ганс Каспарі наголосив, що в Німеччині у кожному місті, де є об’єкти, які належать Світовій спадщині, є такі ради. «Я думаю, що рішення будуть прийматись краще, якщо проблема буде обговорена незалежними експертами», - говорить він і додає, що до такого рішення експерти дійшли після того, як ознайомились з містом, з його позитивними і негативними моментами у плані збереження історичного середовища.
Дві сторони цього питання експерти викладуть у звіті, який будуть розглядати у липні на засіданні Комітету культурної спадщини. Саме тоді місту слід очікувати реакції від комітету.
Ані Ганс Каспарі, ані Петер Штрассер не назвали, що саме писатимуть у своїх звітах. Проте Ганс Каспарі черговий раз наголосив на тому, що одною з головних проблем є пластикові вікна, які вже «заполонили» 1/3 історичного середовища міста. У той же час, обидва відзначили, що позитивним є те, що в місті триває реставрація історичних брам. Тому сподіваються, що наступним кроком буде реставрація історичних вікон.
Окрім того, як зазначив Петер Штрассер після ознайомлення з генпланом міста, що Львів має якісний планувальний документ на довгу перспективу, який скоро буде представлений громадськості і буде хорошим інструментом для майбутнього планування.
Нагадаємо, що під час зустрічі з громадськістю Львова порушили теми, де вони вбачають найбільші проблеми – забудова, збереження підвалів та пластикові вікна в історичній частині міста.
Експерт ІКОМОС Ганс Каспарі наголосив, що однією з головних проблем є заміна вікон у центральній частині міста на пластикові. «Це заразна хвороба, - зазначив він. – Як ми побачили, третина вікон у старій частині міста вже була замінена на пластикові, нас це шокувало. Адже таким чином ми втрачаємо дуже значну частину історії Львова, бо, замінюючи вікна, ми втрачаємо важливі елементи фасадів будинків».
За його словами, вікна є складовою частиною самого будинку. «Нас шокує те, що, коли вікна замінюються, їх не перевозять на якийсь склад, де вони можуть зберігатись, вони просто знищуються. Можливо, ці вікна були зроблені лише в 19. ст., але вони так само несуть в собі певну цінність і ідею, є інтегрованою складовою будинку. Їх не можна просто так викидати і просто так замінювати», - наголосив він.
Окрім того, Ганс Каспарі наголосив, що територія Львова, на яку поширюється дія світової спадщини ЮНЕСКО, складається з основної зони і буферної зони. «Основна, тобто центральна зона, розташована в межах колишнього охоронного муру міста і всі будинки, які знаходяться на цій території, є історичними, тобто не можна казати, що якісь з них я пам’яткою, а якісь ні. Відповідно усі будинки повинні бути під охороною», - говорить він і продовжує, що в даному випадку турбують дії бізнесменів, «жертвами», яких стають будинки.
«Ми бачили будинок на вул. Староєврейській (на розі Сербської та Вірменської), де зараз проводяться будівельні роботи і вони нам не подобаються, адже в будинку залишається лише зовнішня оболонка, а сходова клітка і вікна втрачаються. Нам шкода, що так відбувається, адже, на нашу думку, потрібно знайти компроміс, щоб залишити сходову клітку та старі вікна, які мають свою історичну цінність», - підкреслив експерт і додав, що максимум збереження потрібно дотримуватись у кожному будинку, який знаходиться в історичній частині.
Також Ганс Каспарі зазначив, що не менше турбують підвали. «Можливо, це були перші поверхи у середньовічному Львові, і зараз, перебудовуючи будинок, потрібно було б зробити фіксацію цих підвалів, тобто фіксацію середньовічної частини міста», - розповів він і додав, що перед експлуатацію потрібно проводити дослідження і здійснювати усі необхідні консервуючі роботи.

Джерело: "Об"єктивно"