Лжеветерани на службі Кремля (ВІДЕО)
Святкування 70-річчя Перемоги в Москві буде не тільки найбільш скандальним і принизливим для Росії за всю історію проведення даного заходу, а й, мабуть, найбільш шизофренічним - пише в блозі користувач zloy-odessit. - Адже одна справа, коли поруч з Путіним будуть присутні запрошені гості з Зімбабве, Руанди, КНДР та інших країн, що мали безпосереднє відношення до перемоги у Другій світовій війні і зовсім інша, коли приїжджих з глибинок ветеранів відразу зі станцій будуть розміщати по пансіонатах не допускаючи до святкування на Красній площі. І все здавалося б чому?
Стало відомо, що середній вік ветеранів, яких адміністрація президента Росії запросила на парад 70-річчя Перемоги, становить 73 роки. Ось таке от омолодження по-російські. 73 роки! Середній вік ветеранів! Середній - а значить є і молодше ... Ветерани ...
В принципі, якщо виходити з такої хитромудрої формули, то з кожним роком ветеранів у Росії буде не менше, а навпаки - більше. З якоїсь сторони це добре для путінської системи, адже завжди можна буде на 9 травня російські школи забезпечити «ветеранами», які будуть розповідають як вони перетинали Дніпро, і як теперішні українці перетворилися на фашистів... Тем завжди багато у російській пропаганді. А головне, що святкування буде завжди проходити в призначеному ключі - весело і патріотично.
Варто зазначити, що тема фейкових ветеранів не нова. Час від часу у блогосфері виникають скандали з фальшивими фронтовиками, що радісно бринькали своїми «бойовими» нагородами в центрі Москви 9 травня. Попит на послуги цих святкових персонажів в путінській Росії відчутно зріс, і тому день Перемоги плавно перетворюється на ветеранський косплей.
Тут варто заздалегідь обмовиться, що формально в РФ - за даними Мінздоровсоцрозвитку, живе близько 3400000 ветеранів Другої світової. З них понад 1 мільйон - у віці понад 85 років. За даними міністерства оборони РФ в 2010 році в країні було біля 400 тисяч ветеранів та інвалідів війни. Згідно з указом президента РФ від 7 травня 2008 року № 714 «Про забезпечення житлом ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років» до кінця 2011 року необхідно було забезпечити безкоштовним житлом понад 236 тисяч ветеранів (реально квартири отримали 162 тисячі ветеранів).
Різнобій у цифрах, звичайно, дикий, як і диким є плекане совєтсько-російською владою культ дня Перемоги, яка святкується під власовським триколором в колонії Четвертого Рейху. Більшість росіян не зовсім розуміють, чим же ветеран війни відрізняється від фронтовика, чим і користуються кремлівські піарники, а також просто пройдисвіти.
Нагадаємо, наймолодший фронтовик зараз - це чоловік у віці від 86 років і старше. У Росії всього близько 200 тисяч чоловіків мають зараз такий вік. При цьому далеко не всі з них воювали на фронті або навіть просто служили в армії.
Тому бадьорі 65-70-річні дядьки й тітки, які бриньчать медалями «За Відвагу» очевидним чином до подій на фронті ніякого відношення не мають. По-друге, ще за совєтської влади в 1985 році була здійснена (акурат до 40-річчя Перемоги) масова девальвація звання ветерана - ветеранські книжки і ордена роздавали буквально всім підряд. Нарешті, згідно єльцинському закону «Про ветеранів» від 1995 року список ветеранів війни був розширений - до нього потрапили і люди, які ніколи на фронті взагалі не були.
Зараз мундири та ордени надягають люди, навіть формально не підпадають під вимоги цього закону. Скандал в блогосфері почався з публікації фотографій деяких особливо примітних персонажів, які з року в рік світяться в центрі Москви з іконостасом куплених на барахолці бойових орденів і медалей.
На першому фото - дивна жінка в мундирі генерал-майора і нагороджена відразу двома зірками - Героя СРСР і Героя Соцпраці на трибуні Мавзолею.
А ось вона в 2010 році (на погонах - три зірки полковника):
Як пише сам автор фотографій:
Никаких особых вопросов по этому фото, снятому в 2010г. у меня не было. Разве только несколько смущало количество орденов Отечественной войны(три). Так как единственной женщиной 3-х кратно награждённой есть Попова Надежда Васильевна (1921р.) заместитель командира эскадрильи 46-го гвардейского женского полка ночных бомбардировщиков 4-й Воздушной армии 2-го Белорусского фронта, Герой Советского Союза, гвардии майор -3 ордена I степени, но она служила в авиации. Все остальные многократные(от 3-х и выше) кавалеры ордена Отечественной войны исключительно мужчины. Но возможно третий орден был получен в 1985г., когда к 40-летию Победы этим орденом награждались все живые участники Великой Отечественной войны. Этот вопрос по фото не выяснить. Кстати наличие этого ордена за 1985г. является ещё одним государственным подтверждением статуса участника ВОВ. Казалось на этом всё. Но не тут то было. Совершенно неожиданно для себя я попал в Москву уже на 9 мая 2011г. И опять пошёл к Большому театру. Каково же было моё изумление, когда я опять увидел эту пожилую женщину. Но не потому конечно, что увидел её в добром здравии, а потому как, вернее во что она была одета и что было на её форменной одежде. Для того чтобы ознакомиться с продолжением нужно перейти к следующему фото.
9 мая 2011г. Сначала я увидел её лицо и сразу вспомнил прошлогодний снимок. Но потом посмотрел на форму и, не знаю как вы, но я несколько опешил. Давно находясь на заслуженном отдыхе, в преклонных годах бабуля за год успела получить(судя по погонам) звание генерал-майора. Мало того. Рядом со звездой Героя Советского Союза преспокойно устроилась звезда Героя Социалистического труда. Вернитесь назад и ещё раз посмотрите на прошлогодний снимок-одно лицо и одна звезда. А какая карьера за год! Однако. Последнее награждение званием ГСТ состоялось 21 декабря 1991г.( оперная певица из Казахстана Бибигуль Тулегенова). И вот ровно через 20 лет, когда нет того соцгосударства появляется его соцзвезда. Вот я и спрашиваю- КАК ТАКОЕ может быть???
Мне могут возразить-генеральское звание дали за выдающиеся заслуги, а звезду соцтруда в прошлом году не надела(сломалась застёжка). Охотно верю. Но почему тогда падкие на сенсации сми не раструбили на всю страну о присвоении генеральского звания заслуженному ветерану ВОВ перед Днём Победы?(гарант конституции вручает генеральские погоны в Кремле). А по поводу звезды ГСТ скажу одно. Была в Советском Союзе такая лётчица Гризодубова Валентина Степановна (1909г.-28апр.1993г). Так вот она была ЕДИНСТВЕННАЯ женщина за всю историю СССР, удостоенная двух высших званий (Герой Советского Союза и Герой Социалистического Труда). В современной России звания ГСТ нет. Вопрос тот же – КАК ТАКОЕ может быть???
У 2012 році лжегенеральша вже красувалася на трибуні мавзолею недалеко від третього і триразового президентів РФ:
І це далеко не поодинокий випадок. Ось ще один "ветеран" біля Великого театру 9 травня:
А тепер це відео. Впізнаєте цього "маршала"?
Не нам осуджувати літніх людей чому вони видають себе за тих, ким ніколи й не були. Це на совісті кожного з них. Проблема у самій системі, котрій вигідно використовувати цих людей. І поки фейкові ветерани будуть на службі Кремля, доти справжні фронтовики не зможуть потрапити на Красну площу "побєдоносної" Москви.
Стало відомо, що середній вік ветеранів, яких адміністрація президента Росії запросила на парад 70-річчя Перемоги, становить 73 роки. Ось таке от омолодження по-російські. 73 роки! Середній вік ветеранів! Середній - а значить є і молодше ... Ветерани ...
В принципі, якщо виходити з такої хитромудрої формули, то з кожним роком ветеранів у Росії буде не менше, а навпаки - більше. З якоїсь сторони це добре для путінської системи, адже завжди можна буде на 9 травня російські школи забезпечити «ветеранами», які будуть розповідають як вони перетинали Дніпро, і як теперішні українці перетворилися на фашистів... Тем завжди багато у російській пропаганді. А головне, що святкування буде завжди проходити в призначеному ключі - весело і патріотично.
Варто зазначити, що тема фейкових ветеранів не нова. Час від часу у блогосфері виникають скандали з фальшивими фронтовиками, що радісно бринькали своїми «бойовими» нагородами в центрі Москви 9 травня. Попит на послуги цих святкових персонажів в путінській Росії відчутно зріс, і тому день Перемоги плавно перетворюється на ветеранський косплей.
Тут варто заздалегідь обмовиться, що формально в РФ - за даними Мінздоровсоцрозвитку, живе близько 3400000 ветеранів Другої світової. З них понад 1 мільйон - у віці понад 85 років. За даними міністерства оборони РФ в 2010 році в країні було біля 400 тисяч ветеранів та інвалідів війни. Згідно з указом президента РФ від 7 травня 2008 року № 714 «Про забезпечення житлом ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років» до кінця 2011 року необхідно було забезпечити безкоштовним житлом понад 236 тисяч ветеранів (реально квартири отримали 162 тисячі ветеранів).
Різнобій у цифрах, звичайно, дикий, як і диким є плекане совєтсько-російською владою культ дня Перемоги, яка святкується під власовським триколором в колонії Четвертого Рейху. Більшість росіян не зовсім розуміють, чим же ветеран війни відрізняється від фронтовика, чим і користуються кремлівські піарники, а також просто пройдисвіти.
Нагадаємо, наймолодший фронтовик зараз - це чоловік у віці від 86 років і старше. У Росії всього близько 200 тисяч чоловіків мають зараз такий вік. При цьому далеко не всі з них воювали на фронті або навіть просто служили в армії.
Тому бадьорі 65-70-річні дядьки й тітки, які бриньчать медалями «За Відвагу» очевидним чином до подій на фронті ніякого відношення не мають. По-друге, ще за совєтської влади в 1985 році була здійснена (акурат до 40-річчя Перемоги) масова девальвація звання ветерана - ветеранські книжки і ордена роздавали буквально всім підряд. Нарешті, згідно єльцинському закону «Про ветеранів» від 1995 року список ветеранів війни був розширений - до нього потрапили і люди, які ніколи на фронті взагалі не були.
Зараз мундири та ордени надягають люди, навіть формально не підпадають під вимоги цього закону. Скандал в блогосфері почався з публікації фотографій деяких особливо примітних персонажів, які з року в рік світяться в центрі Москви з іконостасом куплених на барахолці бойових орденів і медалей.
На першому фото - дивна жінка в мундирі генерал-майора і нагороджена відразу двома зірками - Героя СРСР і Героя Соцпраці на трибуні Мавзолею.
А ось вона в 2010 році (на погонах - три зірки полковника):
Як пише сам автор фотографій:
Никаких особых вопросов по этому фото, снятому в 2010г. у меня не было. Разве только несколько смущало количество орденов Отечественной войны(три). Так как единственной женщиной 3-х кратно награждённой есть Попова Надежда Васильевна (1921р.) заместитель командира эскадрильи 46-го гвардейского женского полка ночных бомбардировщиков 4-й Воздушной армии 2-го Белорусского фронта, Герой Советского Союза, гвардии майор -3 ордена I степени, но она служила в авиации. Все остальные многократные(от 3-х и выше) кавалеры ордена Отечественной войны исключительно мужчины. Но возможно третий орден был получен в 1985г., когда к 40-летию Победы этим орденом награждались все живые участники Великой Отечественной войны. Этот вопрос по фото не выяснить. Кстати наличие этого ордена за 1985г. является ещё одним государственным подтверждением статуса участника ВОВ. Казалось на этом всё. Но не тут то было. Совершенно неожиданно для себя я попал в Москву уже на 9 мая 2011г. И опять пошёл к Большому театру. Каково же было моё изумление, когда я опять увидел эту пожилую женщину. Но не потому конечно, что увидел её в добром здравии, а потому как, вернее во что она была одета и что было на её форменной одежде. Для того чтобы ознакомиться с продолжением нужно перейти к следующему фото.
9 мая 2011г. Сначала я увидел её лицо и сразу вспомнил прошлогодний снимок. Но потом посмотрел на форму и, не знаю как вы, но я несколько опешил. Давно находясь на заслуженном отдыхе, в преклонных годах бабуля за год успела получить(судя по погонам) звание генерал-майора. Мало того. Рядом со звездой Героя Советского Союза преспокойно устроилась звезда Героя Социалистического труда. Вернитесь назад и ещё раз посмотрите на прошлогодний снимок-одно лицо и одна звезда. А какая карьера за год! Однако. Последнее награждение званием ГСТ состоялось 21 декабря 1991г.( оперная певица из Казахстана Бибигуль Тулегенова). И вот ровно через 20 лет, когда нет того соцгосударства появляется его соцзвезда. Вот я и спрашиваю- КАК ТАКОЕ может быть???
Мне могут возразить-генеральское звание дали за выдающиеся заслуги, а звезду соцтруда в прошлом году не надела(сломалась застёжка). Охотно верю. Но почему тогда падкие на сенсации сми не раструбили на всю страну о присвоении генеральского звания заслуженному ветерану ВОВ перед Днём Победы?(гарант конституции вручает генеральские погоны в Кремле). А по поводу звезды ГСТ скажу одно. Была в Советском Союзе такая лётчица Гризодубова Валентина Степановна (1909г.-28апр.1993г). Так вот она была ЕДИНСТВЕННАЯ женщина за всю историю СССР, удостоенная двух высших званий (Герой Советского Союза и Герой Социалистического Труда). В современной России звания ГСТ нет. Вопрос тот же – КАК ТАКОЕ может быть???
У 2012 році лжегенеральша вже красувалася на трибуні мавзолею недалеко від третього і триразового президентів РФ:
І це далеко не поодинокий випадок. Ось ще один "ветеран" біля Великого театру 9 травня:
А тепер це відео. Впізнаєте цього "маршала"?
Не нам осуджувати літніх людей чому вони видають себе за тих, ким ніколи й не були. Це на совісті кожного з них. Проблема у самій системі, котрій вигідно використовувати цих людей. І поки фейкові ветерани будуть на службі Кремля, доти справжні фронтовики не зможуть потрапити на Красну площу "побєдоносної" Москви.
Теґі:
