27 жовтня – 4 листопада 1937 року в Карелії, в урочищі Сандармох, відбувся перший і найбільш масовий розстріл в’язнів Соловецького табору особливого призначення, загинуло 1111 осіб.

Лісове урочище Сандармох знаходиться за 19 кілометрів від міста Медвеж’єгорськ. Воно стало спеціальною територією, яку органи НКВС СРСР використовували для масових страт. Наприкінці 1930-х тут розстріляно майже 10 тисяч осіб – спецпоселенців, в’язнів із Біломорсько-Балтійського каналу та Соловецьких таборів. Усього виявлено 236 розстрільних ям.

Наприкінці жовтня 1937-го Сандармох став місцем страти соловецького тюремного етапу, в якому перебували відомі діячі культури, науки, священство, технічна інтелігенція.

Як встановив російських дослідник Олександр Черкасов, смертників «готували» до страти в трьох кімнатах бараку в Медвежій Горі. В першій – звіряли прізвище і роздягали, в другій – зв’язували, в третій – лупили по голові дерев’яною «колотушкою», аби людина втратила свідомість. Далі вантажили на машини і по 40 душ перевозили в Сандармох. Напівживих людей скидали до великих ям, а член розстрільної бригади Михайло Матвєєв особисто стріляв кожному в голову. Так за кілька днів загинули 1111 соловецьких в’язнів (ще один помер до екзекуції), серед них – провідні українські митці Микола Зеров, Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Павло Пилипович, а також вчені, політичні та державні діячі (Володимир Чехівський, Степан Рудницький, Матвій Яворський та інші).

Всього наприкінці 1930-х відбулося три масових розстріли соловецьких арештантів.

В грудні 1937 – січні 1938 рр. було розстріляно ще 509 смертників, імовірно – на Ржевському полігоні Ленінградської області.

198 осіб, у більшості українців, розстріляно 17 лютого 1938 р. Місце розстрілу невідоме, дослідники вважають, що злочин був вчинений безпосередньо на території Соловецького архіпелагу.

Місце масових злочинів в урочищі Сандармох довгий час приховувалося, його виявили лише в 1997-му.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті