Коли у Європі почалася Друга світова війна, США оголосили про нейтралітет, але згодом почали допомагати Британії, яка оголосила війну Німеччині. Допомога отримала назву ленд-ліз.
Президент США Франклін Рузвельт націлив Сполучені Штати на матеріальну допомогу тим у Європі, хто боровся з фашизмом.
США були єдиної країною, яка могла в стислі строки забезпечити союзників обладнанням, і допомога США спочатку була орієнтована головним чином на Британію.
За закупівлю зброї Лондон мав платити готівкою, але з часом це стало проблематично, і в 1940-му президент США Франклін Рузвельт запровадив концепцію "ленд-лізу", а 1941р. Конгрес ухвалив відповідний закон.
Ленд-ліз - система, за якою США, здебільшого безкоштовно, передавали союзникам боєприпаси, техніку і навіть продовольство.
У цінах 2008-го за угодою ленд-лізу до Європи і СРСР було доправлено допомоги на суму понад 610 мільярдів доларів.
Історик Універститету Джорджтаун у Вашингтоні Майкл Кезін розповідає, що не всі погоджувалися з позицією Рузвельта.
"Один з лідерів республіканців в Сенаті, який виступав проти ленд-лізу сказав: надавати допомогу, зокрема військове обладнання - це ніби передавати жувальну гумку. Ви ж не хочете, щоб вам її повертали! Це був Роберт Тафт з Огайо.
Республіканці не хотіли, аби США долучалися до ленд-лізу. Вони вважали це марнуванням грошей, техніки і твердили, що компенсації американці ніколи не отримують. Хоча за угодою, непошкоджену техніку союзники мусили передати знов до США. Водночас Рузвельтом керувала і інша мета.
Ленд-ліз сприяв розвитку виробництва у Сполучених Штатах. Треба згадати, що країна переживала "велику депресію", і ленд-ліз допоміг побороти складні економічні часи".

Другий фронт
У питанні Другого фронту, як кажуть оглядачі, на кожній стороні своя правда.
Представники американської Асоціації ветеранів Другої світової війни кажуть, що хотіли б спільно з ветеранами інших держав відзначати перемогу над фашизмом і ділитися спогадами, згадувати спільну боротьбу.
Залишились свідки, які брали участь у перевезеннях.
Виділяють три маршрути ленд-лізу - тихоокеанський, транс-іранський та арктичний.
Жоден з них не був безпечним. "Швидким" шляхом - як тоді вважали - були "арктичні конвої". Зі східного узбережжя США до Мурманська подорож займала кілька тижнів. Через Архангельськ залізницею обладнання доправляли на фронт.
Тихоокеанський маршрут вважали більш безпечним, хоча кораблі часто перевіряли. Морська частина маршруту від західного узбережжя США до східних портів СРСР забирала понад 20 днів.
Перші перевезення транс-іранським маршрутом почалися у 1941-му.
Виділяли також повітряні маршрути ленд-лізу, зокрема, через Аляску, а також через Африку і Перську затоку.
Деякі радянські історики відзначали, що допомога за ленд-лізом була мала, а обладнання - старих моделей.
Водночас у листопаді 1941-го у листі до Рузвельта Йосип Сталін наголошував, що рішення надати СРСР безпрецедентний кредит було з подякою сприйнято радянським урядом.
Про ленд-ліз згадував і маршал Георгій Жуков:
"Ось зараз кажуть, що союзники нам не допомагали. Але американці постачали нам стільки матеріалів, без яких ми б не змогли сформувати свої резерви і не могли би продовжувати війну. А скільки вони переганяли нам сталі! Без цього ми б не змогли налагодити виробництво танків".

Різні оцінки ролі США у війні
У Сполучених Штатах участь американців у Другій світовій активно висвітлюється в пресі, книгах, а також у багатьох фільмах.
Навіть відома "Касабланка" не оминула створити з головного героя - американця Ріка борця з фашизмом.
"Ти передавав зброю в Ефіопію, боровся з фашистами в Іспанії" - звертаються до нього. "Є деякі райони Нью-Йорка, які б я не радив окуповувати", - одна з іронічних реплік американця.
Професор історії університету Джона Гопкінса Лері Каплан пояснює, чому роль ленд-лізу часто була применшена радянськими істориками:
"Тут є два фактори. Перший, вони відчували - і це зрозуміло - що Захід ніколи не надавав справжню оцінку тому головному тягарю війни, який упав на плечі саме Радянського Союзу.
Другий фактор - з завершенням Другої світової прийшли інша війна - Холодна. І ділити зі США перемогу, чи віддавати належне за допомогу, звісно, в СРСР було неприйнятним. А західні історики, зі свого боку, мало надають уваги героїзму радянських солдатів.
Що це було - боротьба в ім’я Сталіна чи - окремий від політики - захист рідної землі - багато дослідників на Заході в цьому розбиратися не хочуть.
Отже головним чином вони звертають увагу на "технічну сторону": Європа розпадалася і ленд-ліз мав величезне значення для перемоги над фашизмом".

Джерело: Бі-Бі-Сі