«Червоні» партизани Добрянщини: за лаштунками радянських міфів» та «Іван Бовкун: кривавий шлях «народного месника», — свої нові книги з такими назвами презентував 16 і 18 вересня в обласному центрі під час традиційних Музейних зустрічей у Військово-історичному відділі Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського Михайло ЖИРОХОВ, історик, військовий експерт, науковий співробітник цієї установи.
Сергій ЛАЄВСЬКИЙ, модератор обох заходів, директор Музею імені Василя Тарновського, високо оцінив новий перші підсумки наукових досліджень військового експерта з історії діяльності радянських партизанів з позицій української історіографії, які розвінчують усталені радянські міфи, і зауважив: «Ми чекаємо продовження цих досліджень та їхніх результатів, адже Ваші важливі та актуальні відповіді породжують все нові і нові питання».

Михайло ЖИРОХОВ під час представлення книги про загін Добрянського району, який був першим на Чернігівщині, звернув увагу на те, що за останні 77 років про нього не було жодної об’єктивної інформації. Аналіз всіх фактів, у тому числі з знайдених ним в архіві СБУ штабних документів загону, спростовують радянські міфи.
Так, за його словами: «Короткотермінове захоплення райцентру Добрянка партизанами датувалося 7 листопада. Але фактично, за документами, воно було 23-24 жовтня. І всюди писали, що на роковини Жовтневої революції були партизани, був мітинг. Але ніякого мітингу не було».

Дослідник підкреслив: «На виконання наказу комуністичної держави було створено цей типовий партизанський загін першого періоду німецько-радянської війни. Достатньо зброї та набоїв їм не дали, воювати фактично не було чим. Був відсутній зв’язок із командуванням, радіостанції тоді їм давати не передбачалося. Завдань, а що робити, теж не було поставлено. Отже, перед ними встала дилема: відсиджуватися до отримання відповідних наказів із московського центру чи діяти з власного уявлення про це. Варто пам’ятати, що влада зібрала для боротьби проти нацистського окупаційного режиму партійно-радянських чиновників та актив, який не був навчений воювати в тилу ворога».
Автор вказав, що свідомо назвав наступну книгу «Іван Бовкун: кривавий шлях «народного месника». Серед дій цього партизанського ватажка були навмисні вбивства партизан із метою об’єднання загонів, боротьби за владу.



«Замість лакованої комуністичної казки про «народних» месників нам представлено чесну, правдиву історію. Поздоровляємо з важливим внеском у дослідженні радянського партизанського руху на Чернігівщині. Варто відзначити, що Михайло ЖИРОХОВ підтвердив висновки національної та зарубіжної історіографії, її провідних представників, таких як Анатолій Кентій, Олександр Гогун та інших. Він документально спростував радянські міфи про нерегулярні збройні формування та диверсантів силових структур Збройних сил СРСР, яких називали партизанським рухом. Нагадаю, що така оцінка представлена у стендах-плакатах виставки «Українська Друга світова» під назвами «Народні месники чи диверсанти?», «Україна у вогні. Корюківська трагедія». Сподіваємося на продовження цієї важливої та актуальної роботи, яка покаже нам цілісну реальну картину діяльності тих, кого О. Гогун називав «сталінськими командос» у нашій області», — так оцінив новий науковий доробок Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті.
«Всі документи, з якими я знайомився в архівах щодо Чернігівського району Чернігівської області, тільки підтверджують висновки цих досліджень. Партизанам, які насправді були творіння та інструментом комуністичного тоталітарного режиму, була байдужа доля цивільного населення під нацистською окупацією», — також підтвердив Сергій ГОРОБЕЦЬ, інший представник Українського інституту національної пам’яті.

Після ґрунтовного обговорення учасники цих Музейних зустрічей подякували автору за видання цих досліджень та побажали нових наукових успіхів.

Олександр МАЙШЕВ,
член Національної спілки журналістів України,
Чернігів