Відповідь на запит Західної інформаційної корпорації щодо офіційної позиції Міністерства культури і туризму України, та особисто міністра Михайла Кулиняка, на останні заяви про скасування обов’язкового дубляжу іноземних фільмів українською мовою.
ЗІК. – Міністр освіти та науки Дмитро Табачник заявив про те, що необхідно скасувати обов’язкове дублювання іноземних фільмів українською мовою. Якою була реакція Міністерства культура на втручання міністра освіти у питання, котрі не є у компетенції Міністерства освіти та науки? Можливо, ви володієте інформацію, хто саме уповноважив пана Табачника робити заяви, які шкодять іміджу Президента України Віктора Януковича у Західній Україні? Просимо окремо у Вашій відповіді наголосити на позицію з цього питання міністра культури Михайла Кулиняка.
Міністерство культури. – Статтею 10 Конституції України передбачено: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.» Обов’язковість використання державної мови у галузі кінематографії випливає з Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 р. (справа по застосуванню української мови), згідно з яким дане офіційне тлумачення положень частини першої статті 10 Конституції України про те, що «державною мовою в Україні є українська мова», що треба розуміти як таке, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України, зокрема, в публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. Кінопоказ, демонстрування фільмів є нічим іншим як публічним сповіщенням.
Першим кроком виконання Конституції України та статей 6 і 14 Закону України «Про кінематографію» у запровадженні дублювання іноземних фільмів українською мовою був зведений протокол нарад з питань обов’язкового порядку дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів перед розповсюдженням їх в Україні, підписаний керівниками дистриб’юторських компаній, та постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2006 року № 20 «Деякі питання розповсюдження і демонстрування фільмів». Постанова, зокрема, мала такі положення: для отримання посвідчення кінопрокатники мають надати фільмокопію, дубльовану, озвучену або субтитровану державною мовою; прокатне посвідчення не видається, якщо фільм не дубльований, озвучений або субтитрований зі збереженням на фільмокопії звукової доріжки мовою оригіналу.
Ці положення постанови були оскаржені Асоціацією сприяння розвитку кінематографу в Україні і підприємством «Евіст» Дніпропетровської обласної організації Українського товариства сліпих та скасовані Київським апеляційним господарським судом.
20 грудня 2007 р. Конституційний Суд постановив, що «іноземні фільми не підлягають розповсюдженню та демонструванню в Україні, якщо вони не дубльовані або не озвучені чи не субтитровані державною мовою, а центральний орган виконавчої влади у галузі кінематографії не має права надавати суб’єктам кінематографії право на розповсюдження і демонстрування таких фільмів та видавати відповідне державне посвідчення». Конституційний Суд вказав, що «Положення статті 14 Закону України «Про кінематографію» щодо обов’язкового дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів перед їх розповсюдженням в Україні повинні застосовуватися до всіх фільмокопій, які розповсюджуються в Україні». Відповідно до рішення Конституційного Суду, дублюванню (озвученню, субтитруванню) державною мовою підлягають 100% фільмокопій.
Вищий адміністративний суд України розглянув касаційну скаргу Генеральної прокуратури на рішення Київського апеляційного господарського суду й підтвердив законність положень постанови № 20 Кабінету Міністрів України щодо обов’язкового пред’явлення фільмокопії дубльованої, озвученої або субтитрованої державною мовою та про те, що прокатне посвідчення не видається, якщо фільм не дубльований, озвучений або субтитрований зі збереженням на фільмокопії звукової доріжки мовою оригіналу. Рішення суду оскарженню не підлягає.
Після прийняття рішення Вищим адміністративним судом України скасування наказу Міністерства культури і туризму «Про дублювання або озвучення чи субтитрування державною мовою іноземних фільмів» не є актуальним.
Реакція Міністерства культури і туризму України на заяви про необхідність скасування обов’язкового дубляжу іноземних фільмів українською мовою може бути тільки одною: у видачі прокатних посвідчень на публічний показ іноземних фільмів на території України Міністерство культури і туризму керується нормами Конституції України, Закону «Про кінематографію» та рішеннями Конституційного і Вищого адміністративного судів.
Міністр культури і туризму Михайло Кулиняк висловлює свою позицію також однозначно: «Я дотримуюсь вердикту суддів та законів України».
Крім того, в березні 2010 р. Президент України Віктор Янукович підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про кінематографію» та інших законів України щодо підтримки виробництва національних фільмів». Згідно цього Закону, з 1 січня 2011 р. іноземні фільми, дубльовані українською мовою (тобто, не субтитровані чи озвучені, а саме дубльовані) будуть звільнені від податку на додану вартість.

ЗІК. – Як, виходячи зі статистичних даних, позначилося запровадження українського дубляжу на відвідуваності кінотеатрів?
Міністерство культури. – Що стосується наслідків, пов’язаних з впливом реалізації норми закону щодо дублювання, озвучення чи субтитрування іноземних фільмів українською мовою, на відвідування кінотеатрів, то ці наслідки мають позитивну динаміку. Валові надходження від кінопоказів за 2008 р. зросли на 25% у порівнянні з 2007 р., а валові надходження від кінопоказів за 2009 р. зросли на 37% у порівнянні з 2008 р. Відповідно, зросла і кількість відвідувань кінотеатрів (на 15% за 2009 кризовий рік у порівнянні з 2008 р.).

ЗІК. – Наскільки обґрунтованими є заяви про низьку якість українського дубляжу? Наведіть, будь ласка, конкретні приклади – назви фільмів, які ілюструють поганий дубляж, з висновками і прізвищами конкретних експертів-філологів, а також з інформацією щодо того, які санкції були застосовані Урядом. Що пропонує Міністерство культури для покращення українського перекладу іноземних фільмів? В яких випадках український дубляж варто замінювати українськими субтитрами?
Міністерство культури. – Сьогодні розповсюдженням іноземних фільмів в Україні займається 10 дистриб’юторських компаній. Шість із них закуповують картини безпосередньо у студій-виробників. Фінансові витрати на адаптування фільмів іноземного виробництва до мовного середовища країни, в якій вони мають демонструватися, забезпечує студія-виробник.
В Україні працюють 7 студій звукозапису і дублювання, одна з яких оснащена сертифікацією Dolby. До дублювання залучаються кращі українські актори: Богдан Ступка, Ольга Сумська, Олександр Ігнатуша, Олексій Вертинський, Остап Ступка, Олег Скрипка і багато інших. А до адаптування мови оригіналу іноземних фільмів до української мови – кращі фахівці в частині перекладу. Тому проблем з якістю дублювання у кінопрокаті не існує. Вони існують на телеканалах, причому в більшості – лише з якістю субтитрів.
Отже, йдеться про потребу покращення субтитрування і озвучення на телевізійних каналах. Субтитруються, як правило, фільми російського виробництва і іноземні картини авторського, артхаузного, кіно, яке ввозиться в Україну обмеженою кількістю копій. Державна служба кінематографії відшкодовує витрати на субтитри для високохудожніх авторських фільмів, що демонструються мовою оригіналу (англійською, німецькою, французькою та іншими).

ЗІК. – Якими будуть економічні збитки України після відмови від дубляжу російських фільмів українською мовою? (Є дані, що російські кінокомпанії зекономлять понад 10 млн доларів на рік).
Міністерство культури. – Що стосується економічних збитків України в разі скасування дубляжу російських фільмів українською мовою, то зауважимо, що фільми російського виробництва здебільшого субтитритруються. Тобто, дистриб’ютори, які займаються розповсюдженням російських фільмів на території України, обирають самий дешевий спосіб мовної адаптації.

За матеріалами: "Західна інформаційна компанія"