ваша підтримка важлива для незалежного видання стань патроном
29 квітня 2010 р. Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування взяв участь у міжнародній відеоконференції, присвяченій 65-річчю Перемоги «Партизанськими стежками». Організатор: Брянський філіал Орловської регіональної академії державного служби, і приурочив цей захід до дня партизан і підпільників, який відзначається в Росії 29 червня. На зв’язку також були Могильовський Російсько-Білоруський університет (Білорусь), Орловська регіональна академія державної служби (Росія) та комунальний заклад «Луганський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій». У заході взяли участь ветерани Другої світової війни, представники молодіжних громадських організацій, працівники органів державної влади, громадськості, науковці й краєзнавці. Від імені чернігівських ветеранів війни виступив член обласної ради ветеранів, голова секції партизан і підпільників Іван Іванович Кучма. Він розповів історію виникнення партизанського руху на Чернігівщині, його бойову діяльність, наводив приклади злочинної політики гітлерівської Німеччини (трагедія знищення гітлерівськими окупантами близько 7 тис. мирних жителів містечка Корюківки 1-3 березня 1943 р.), наголосив на вшануванні пам’яті всіх захисників вітчизни, які віддали своє життя у війні. «Від імені фронтовика, в.о. голови Українського інституту національної пам’яті Ігоря Рафаїловича Юхновського вітаю передусім ветеранів, всіх учасників заходу з наступаючим святом Перемоги» – сказав представник у Чернігівській області Сергій Бутко. Він відмітив, що за оцінками Інституту Корюківська трагедія 1943 р. була найбільшою в Другій світовій війні. Внаслідок подібних нелюдських операцій тільки в Україні 1377 сіл разом із мешканцями спалили гітлерівські окупанти. Кидаються в очі дві особливості проведення подібних операцій – злочинів проти людяності: 1) вони проводилися з метою знищити якнайбільше мирних жителів для розчищення «життєвого простору» для наступного заселення представниками «вищої арійської раси»; 2) учасники партизансько-повстанської боротьби та історики відзначили безсилля, неспроможність силових структур окупантів ефективно воювати про Руху Опору, і, відповідно, такі каральні акції були помстою тим, хто не міг захиститися. С.Бутко розповів про діяльність Українського інституту національної пам’яті щодо відновлення та збереження пам’яті про цю страшну війну. Тільки в минулому році проведено 10 круглих столів за участю ветеранів, науковців та представників органів влади, міжнародну наукову конференцію «Друга світова війна та (від)творення історичної пам’яті в сучасній Україні», в якій взяли участь дослідники відомі вітчизняні та зарубіжні дослідники. Створено проект концепції історичної пам'яті Українського народу про Другу світову війну. Готується буклет «Україна та український народ у Другій світовій війні». У Чернігові спільно з Чернігівською облдержадміністрацією, науковцями і краєзнавцями проведено круглий стіл «Друга світова війна у національній пам’яті Українського народу», наукові читання «Ті сурові, горді роки» тощо. Про матеріальні пам’ятки, що залишились в спадок нащадкам захисників вітчизни, розповів директор Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В.Тарновського Сергій Лаєвський. Він розповів про експозиції у музеї, про роботу пошукової експедиції та її знахідки. Зокрема, сенсаційною була недавня подія – знайшли сейф 197 стрілецької дивізії. Фахівці зараз займаються реставрацією унікальних військових документів 1941 р. Підкреслив, що музей робить акцент на висвітленні історії Чернігова і чернігівців у Другій світовій війні, і ця патріотична робота буде тривати надалі. Зі спогадами в інших містах виступили ветерани, які розказали історію партизанського руху в Могильові, Брянську, підпільну діяльність на Луганщині. Одна з молодіжних організацій Брянська підготувала презентацію про історію виникнення, біографії авторів пісні «Шумер сурово брянський лес», що стала гімном партизанського руху. Всі українські, російські та білоруські міста привітали один одного з наступаючим святом та низько вклонилися ветеранам. Коваленко Н.В.