Група «MARа» – це молоді перекладачі й науковці з Польщі, фахівці з українською та російської філологій (вихованки Яґеллонського університету в Кракові), і найкращі подруги: Маріанна Хлопек-Лабо, Анна Тилютка та Роксана Кжемінська.
Взявши участь, за сприяння доктора філологічних наук, професора кафедри україністики Яґеллонського університету Ярослава Поліщука, у міжнародному літературному проекті «Вірші Сергія і Тетяни Дзюби 50 мовами світу» (Роксана талановито переклала добірку поезій відомого чернігівського подружжя польською), пані Кжемінська настільки зацікавилася творчістю Сергія і Тетяни, що запропонувала українським поетам перекласти інші їхні вірші й у перспективі видати книжку польською та українськими мовами. А отримавши згоду, Роксана залучила до нового проекту і своїх креативних подруг – Анну та Маріанну. Вірші для перекладу лінгвістки з групи «MARа» обирали самі – ті, які найбільше сподобалися. Отож робота почалася! Між тим, у перекладачок із Польщі з’явилася ще одна оригінальна ідея, але про це – трохи згодом…

Взагалі ж, на сьогодні поезії Сергія і Тетяни Дзюби перекладені вже 30 мовами. Надійшли переклади з Бельгії – від всесвітньо відомого албанського поета Єтона Келменді (готується публікація віршів чернігівців в Албанії), Литви – порадувала поетеса Інга Крукаускене (творчий псевдонім – Inga Dream), Удмуртії – від талановитого удмуртського і російського поета, головного редактора літературно-мистецького й громадського журналу «Инвожо» (Російська Федерація, Удмуртська автономна республіка) Петра Захарова (цей часопис незабаром і надрукує добірку), Норвегії – Дагфінн Фолдйой відомий своїми перекладами книг Михайла Булгакова та Бориса Акуніна).

Ось як вірші Сергія і Тетяни звучать албанською, шведською, перською (фарсі), норвезькою, грузинською, польською та литовською мовами.

Албанською переклав Єтон Келменді

Serhij Dziuba

* * *
Në përjetësinë e argjendtë palme
një vajzë e vogël
kombinezon flokët e saj
me krehër mbuluar me dritë hëne
E nuk e sheh fytyrën e saj dhe
kapriçioz në pasqyrë

Ku është shikimi e saj
me rrudhat
nga një grua
e panjohur.

* * *
Në një ishull
disi e largët si lotët Evës,
përqafon fort
nga shkëmbinj të bardhë verbuese,
Ku horizont
mund të kapet
nëse nuk rrëzohet në det,

muzika ka gjetur
një strehë
për të lindur
tek një burrë
dhe grua.

* * *
Jeto gjatë,
shkruaj pak
dhe nuk fajësonë Parajsën
për bëmat tua.

* * *
Qajnë bukur:
sytë e saj –
qërpikët në lot
tërheqin
një ylber.

* * *
folks,
ju lutem, të qetë -
nuk mund ta dëgjojë detin.

* * *
E vjetër, e vjetër
Qëndron një kitarë rëndë
në qoshe,
si një fëmijë.

Tetiana Dziuba

* * *
Dita nis me zhurmë të stacionit hekurudhor, duke
U bërë dhe hijet aq kohë sa Trake
Cila kjo rrugicë e verbër natë andej.
E cila, përshkohet nga gratë,
zvogëluar si anna kareninas,
Kush janë strehimtaret e vetëm problemeve
deri në agim.

* * *
Do të heshtë ngjyra e shpresës,
Nuk do të ketë paqe ngjyra e lumturisë,
Dhe Molla do të bjerë, e ndarë në dy;
TIK-ut gjysmat do të hahen nga të dashuruar të lumtur,
Kush nuk do të vej re Evën qarë prapa degët
Mallkim i poshtër i saj që lashtë.

* * *
Kripë e kërkuar kohore
si rërë nga një orë e lashtë,
ajo djeg, dhimb, irriton
shkrin dhe pastaj
Duke u bërë det,
në të cilin është këndshme të trondësh
në valët e kujtuara.

Për fat të keq jo për kohë të gjatë,
sepse njerëzit janë krijesa të tokës,
dhe deti është i kripës.

* * *
Princeshat gjithmonë Bien për budallenjë,
Ra thotë
urtësi.

* * *
I telefonoj numrat, të cilët
nuk i di përmendësh, në kohën
Kur askush nuk merr në telefon.
Vetëm atëherë unë mund të dëgjoj mesazhet
Që gjithmonë doja për ti dëgjuar.

Përktheu nga anglishtja: Jeton Kelmendi, Bruksel 2012

Про перекладача албанською:
Єтон Келменді (Республіка Косово, Бельгія) – албанський поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач. Народився 1978 р. в м. Печ (нині – Косово). Закінчив факультет масових комунікацій Пріштінського університету, післядипломну освіту здобув у Брюссельському вільному університеті (Бельгія). Автор поетичних книг: «Століття обіцянок» (1999), «Поза тишею» (2002), «Допоки полудень» (2004), «Подаруй мені трохи батьківщини» (2005), «Куди піти» (2007), «Прийди по слідах вітру» (2008), «Час, коли буде час» (2009), «Мандри думок» (2010), а також п’єси «Пані Слово» (2007) та публіцистичної книги «Місія ЄС в Косово після проголошення незалежності» (2010, США). У 2012 році в луцькому видавництві «Твердиня» українською мовою побачила світ книга поезій Єтона Келменді «На верхів’ї часу» в перекладі Анни Багряної. Взагалі ж, вірші албанського письменника перекладені 22 мовами світу і опубліковані в міжнародних антологіях та видані окремими книгами. Поет і журналіст співпрацює з літературно-мистецькими часописами, пише статті албанською, англійською, французькою та румунською мовами. Єтон Келменді – лауреат Великої міжнародної премії «SOLENZARA» (Париж) і Національної премії «Din Mehmet» (Ґакова, 2011). Член Асоціації європейських професійних журналістів (Брюссель) та Академії наук і мистецтв Європи (Париж). Мешкає й працює в Брюсселі (Бельгія).

Шведською переклав Сограб Рагімі

Serhij Dezyoba
* * *
på evighetens silvriga handflata
kammar en liten flicka
sitt hår
med en båge
och i den föränderliga spegeln
ser hon inte sitt ansikte

där plötsligt hennes ögon
och kvinnans rynkor
obekanta

* * *
I en ö
som är lika avlägsen som Evas tårar
som har kramat klippor vita som snö
så du kan fånga horisonten
om den inta flyr till havet
där fick musiken skydd
tills den skapade
mannen och kvinnan
* * *
Lev länge
skriv lite
och skyll inte era synder
På universum.

* * *
den gråtliknande sönheten:
ögonfransar
formade de hängande tårdropparna
till en regnbåge

* * *
Kan jag be om lite tystnad
havets ljud
hörs inte.

* * *
I ett hörn en gitarr
gammal och sliten
står stadigt
som ett barn.

Tetyana Dezyoba
* * *
Av tågets ljud avlägsnade sig dagen
och skuggorna förlängdes som rälsen
som leder till nattens återvändsgränd.
kvinnorna passerar den
som den posatde Anna Karenina
att friheten från världsliga ting
har bara garanterat till morgondagen.

* * *
Och tystnad kommer att ha samma färg som hoppet
och lugnet ha samma färg som lycka
och äpplet kommer att falla och gå i bitar
de lyckliga kärlekparen kommer att äta de två äppelhalvorna
och från grenarna kommer de inte att se den gråtande Eva
då hon förbannar sin vitaminbrist

* * *
Tiden faller som salt
som gruset i en gammal timglas
den bränner, överhettar, retar
och sedan avlägsnar sig, löser upp sig
och blir hav
som i dess minnes vågor
kan man röra sig fritt
det är synd att det inte dröjer så länge
ty människor lever på jorden
var är havet salt...

* * *
Alltid gav de princessorna till de dumma
detta kallade de
rikets ödesmakt.

* * *
Jag ringer
till de som jag kan numren utantill
när ingen svarar
hör jag då
det som jag länge velat höra.

översatt till svenska av Sohrab Rahimi

Про перекладача шведською:
Сограб Рагімі (Іран, Швеція) – іранський поет, перекладач. Народився 1962 року (походить з Есфагану). З 1986-го живе у Швеції. Публікує свої поезії з 1989 р. у шведських літературних журналах, сприяє розвитку іранських літературних журналів діаспори. У 1996-1998 рр. був редактором перського періодичного видання «Асар». Також пише вірші, критику та есе шведською; є членом Swedish Writers’ Association, Swedish Critics’ Centre, the Centre of Literary Translators of Sweden. Перською вийшли поетичні книги Сограба Рагімі «Дім снів» (1995), «Зіпсовані ядра часу» (1996), «Білий бальзам (Клаустрофобія тіла)» (1998), «Лист для тебе» (2006), «Геометричний закон меланхолії» (2011). Також видав шведською роман-спогади «Бібліотекар війни» (2011).


Перською переклала Надія Вишневська

Сергій Дзюба
سـِرهیی دزیوبا

* * *
(«На сріблястій долоні вічності…»)

روی دست کف نقره فام ابدیت
یک دختر کوچولو
شانه می کند گیسوان خودش
با هلال
و در آینه متغیر
نمی بیند چهره خودش:

آنجا نگاه چشمش
و چین های
زن
ناشناس.

* * *
(«На острові…»)

در جزیره‌ای
که مثل اشکان حوا دور است
که در بغل صخره‌های مثل برف سفید
گرفته است
به طوری که می‌توان
افق را صید کند اگر او به دریا فرار نکند

آنجا پناهگاه یافت
موسیقی
تا به وجود آورد
مرد
و زن را.

* * *
(«Живіть довго…»)

مدت طولانی زندگی کنید
کم بنویسید
و متهم نسازید فلک را
به گناه ها.

* * *
(«Заплакана красуня…»)

زیبایی اشک آلود:
مژگان
به دانه های منجوق اشک
تکیه دادند
رنگین کمان را.
.
* * *
(«Люди, будь ласка, тихіше…»)

ای مردم
خواهش می کنم، ساکت تر
زیرا که صدای دریا شنیده نمی شود.

* * *
(«В кутку гітара…»)
در گوشه ای گیتار
قدیمی و کهن
مثل بچه
سخت ایستاده.

Тетяна Дзюба
تـِتیانا دزیوبا

* * *
(«День відступив…»)

روز به سر و صدای ایستگاه قطار دور شد -
و سایه‌ها دراز شدند مثل خط آهن
که به بن‌بست شب می برند.
زنان از آن می گذرند
مانند آنـّا کارینینای پـَست‌شده
که آزادی از مسایل
تضمین کرده فقط تا صبح فرا.

* * *
(«І буде тиша кольору надії…»)

و سکوت به رنگ امید خواهد بود،
و آرامش به رنگ خوشبختی خواهد بود،
و سیب خواهد افتاد به دو قسمت شکسته،
عاشقان خوشبخت دونصف سیب را خواهند خورد،
و از شاخه ها مشاهده نخواهند کرد حوای اشک آلود را
که او نفرین کرده مرض کم ویتامینی قدیمی خود را.

* * *
(«Час просочується сіллю…»)

زمان به صورت نمک می ریزد
مثل شنی در ساعت شنی قدیمی ترین

می سوزاند، داغ می زند، اذیت می کند.
و پس دور می شود، حل می شود
و دریا می شود
که در موج خاطرات آن
خوب می توان جنبید.

فقط افسوس این مدت زیاد طول نمی کشد
زیرا که مردم زندگی می کند روی خشکی

در کجا دریا - نمک است...

* * *
(«Королівни завше діставались…»)

همیشه پرنسس‌ها را به احمق‌ها می دادند، -
به این معتقد می‌کند
حکمت ملی.

* * *
(«Дзвоню по телефонах…»)

تلفن می کنم
که شماره شان از حفظ می دانم
وقتی که هیچکس جواب نخواهد داد
فقط آن وقت می توان شنید چیزی را
که مدت ها می خواهی بشنوی.

Перською з української переклала Надія Вишневська.
از زبان اوکرایینی به فارسی نادییا ویشنـِوسکا ترجمه کرد.

Про перекладача перською:
Надія Вишневська (Україна) – перекладач, аспірант кафедри теорії та історії культури філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Народилася в 1986 році у Львові. У 2003-му вступила до Львівського національного університету імені Івана Франка на філологічний факультет, а в 2008-му захистила диплом магістра філології (перська мова та література). Магістерську роботу писала під керівництвом Романа Гамади. У цьому ж році на запрошення Центру розвитку перської мови та літератури пройшла курси в університеті Алламе Табатабаї (Тегеран, Іран). Продовжує займатися іранською тематикою, зокрема переклала кілька уривків до «Антології перського гумору», укладеної Романом Гамадою. Консультує студентів перших – других курсів іраністики. Бере участь в атрибуції музейних експонатів зі сховищ Львівського історичного музею та Музею історії релігії.

Норвезькою переклав Дагфінн Фолдйой

Serhij Dzjuba

* * *
På evighetens sølvskinnende håndflate
kjemmer en liten pike håret
med månekam
men i det lille trollspeilet
er det ikke sitt eget ansikt hun ser:

Der er hennes blikk
og rynker
en ukjent kvinnes

* * *
På en øy,
fjern som Evas tårer,
holdt i blendende hvite klippers favntak
så fast at du kunne fange horisonten,
hadde den ikke flyktet til havs,

der fant musikken
sin tilflukt
for å gi liv
til Mannen
og Kvinnen

* * *
Lev lenge,
skriv lite
og beskyld ikke Himmelen
for dine synder.

* * *
Forgråtte skjønne:
øyets
perlerad av tårer
higer etter
en regnbue

* * *
Mennesker,
jeg ber dere, vær stille –
jeg hører ikke havet

* * *
I hjørnet står gitaren
den gamle, gamle
tungt
som et barn.

Tetjana Dzjuba

* * *
Dagen svant med jernbanestasjonens larm
Og skyggene ble lange som skinner
Inn i nattens blindvei.
Kvinner krysser dem,
Ørsmå anna kareninaer,
Skånt for problemer
Bare til morgenen gryr

* * *
Og det skal bli stillhet med håpets farge
Og det skal bli ro med lykksalighetens farge
Og eplet skal falle, spaltet i to
Dets halvdeler skal etes av de lykkelig forelskede
Uten at de merker den gråtende Eva bak grenene
Der hun forbanner sin gamle avitaminose

* * *
Tidens salt sildrer
Lik sand fra urgamle timeglass

Den brenner, etser og svir
Så fjerner den seg, oppløses
Og blir til et hav
Der det er godt å gynge
På erindringens bølger

Synd bare at det ikke er lenge
For mennesker skal leve på land
Og der det er hav, er det salt …

* * *
Prinsesser faller alltid for tosker
Så sier folkevisdommen

* * *
Jeg ringer telefonnumre
Som jeg kan utenat
På en tid da ingen tar røret
Bare da kan jeg høre dét
Som jeg så lenge har villet høre

Oversatt fra ukrainsk av Dagfinn Foldøy

Про перекладача норвезькою:
Дагфінн Фолдйой (Норвегія) – перекладач, мистецтвознавець. Народився в 1953 році. В університеті займався історією мистецтв (Осло, Рим), російською мовою та літературою (Осло, Санкт-Петербург), музикознавством (Осло, Санкт-Петербург, Москва). Захистив дисертацію на тему: «Музика і символ. Олександр Скрябін у світлі російського символізму». З 2003 року займається художніми перекладами, в основному, з російської літератури: Михайло Булгаков, Володимир Маканін, Борис Акунін, Леонід Ципкін («Літо в Бадені») та ін. Останнім часом виявляє інтерес і до української мови та культури.

Польською переклала Роксана Кжемінська

Serhij Dziuba

* * *
Na srebrzystej dłoni wieczności
mała dziewczynka
rozczesuje warkocze
księżycowym grzebieniem
i w kapryśnym lustrze
nie rozpoznaje swojej twarzy:

Lustro odzwierciedla jej spojrzenie
i zmarszczki
nieznanej
Kobiety.

* * *
Na wyspie
dalekiej jak łzy Ewy,
trzymanej w objęciach
oślepiająco białych skał
tak, że można dogonić
uciekający w morze horyzont

znalazła przystań
muzyka –
aby narodzić
Mężczyznę
i Kobietę.

* * *
Żyjcie długo,
Piszcie mało
I nie oskarżajcie Nieba
O grzechy.

* * *
Zapłakana piękność:
rzęsy
naszyjnikiem łez
przymrużyły
tęczę.

* * *
Drodzy państwo,
Proszę o ciszę –
Nie słychać morza.

* * *
W kącie gitara,
Stara, starodawna,
Jak dziecko,
Stoi ciężko.

Tetiana Dziuba

* * *
Dzień się kończy dworcową krzątaniną –
I cienie stały się długie jak tory
Prowadzące w ślepe zaułki nocy.
Przechodzą przez nie kobiety,
Pomniejsze anny kareniny,
Którym wybawienie od problemów
Gwarantowane jest tylko do świtu.

* * *
I nastanie cisza w kolorze nadziei,
I nastanie spokój w kolorze szczęścia,
I spadnie jabłko przełamując się na pół,
Jego połowy zjedzą szczęśliwi zakochani
I nie zauważą za konarem zapłakanej Ewy,
Która przeklina swoją dawną awitaminozę.

* * *
Czas nasyca się solą,
Jak piasek najdawniejszego zegara,

Piecze, pali, jątrzy.
A potem oddala się, rozpływa się –
I staje się morzem,
W którym przyjemnie kołysać się
Na falach wspomnień.

Szkoda tylko, że niedługo
Bo ludzie mieszkają na lądzie,

Gdzie morze – to sól...

* * *
Królewny zawsze dostawały się durniom –
Jak głosi ludowa
Mądrość.

* * *
Wykręcam telefony,
Których numery znam na pamięć,
W czasie, gdy nikt nie odbiera.
Tylko wówczas można od nich usłyszeć to,
Co chciałeś usłyszeć już tak dawno.

Tłumaczenie:
Roksana Krzemińska

Про перекладачів польською (група «MARa»):

Роксана Кжемінська (Польща) – перекладач, лінгвіст. Народилася 1987 року в Ченстохові. Громадянка Польщі. Закінчила Яґеллонський університет у Кракові. Магістр української і бакалавр російської філологій. Зацікавлення: функція неологізмів у художніх текстах, історія української мови.

Анна Тилютка (Польща) – перекладач, лінгвіст. Народилася у 1988 році. Студентка останнього року магістерської програми української філології в Яґеллонському університеті. Любить працювати зі словами, тому й перекладає з української та англійської мов. Деякий час провела за кордоном – працювала з перекладачами з різних країн та пильно стежила за різнобарвністю культур. Її цікавить мова як носій культури.

Маріанна Хлопек-Лабо (Польща) – перекладач, науковець. Народилася в 1987 році. Закінчила українську та російську філологію у Яґеллонському університеті. Тепер навчається в аспірантурі цього вишу. Наукове та професійне життя пов’язує з перекладом як знаряддям міжкультурної комунікації. Не знає, дякувати Вавилонській вежі чи її проклинати. Її ідоли – польський науковець, поет, перекладач Станіслав Бараньчак, поетеса Ева Ліпська та перекладознавець Юджин Найда. Живе і працює у Кракові.

Литовською переклала Інга Крукаускене
(творчий псевдонім – Іnga Dream)

Сергій Дзюба

* * *
(«На сріблястій долоні вічності…»)

Sidabriniame amžinybės delne
Maža mergaitė
Plaukus šukuoja
Mėnulio šukomis
Ir kaprizingame veidrodėlyje
Nemato savo veido:

Ten jos žvilgsnis
Ir raukšlytės
Nepažįstamos Moters.

* * *
(«На острові…»)

Saloje,
tolimoje, kaip Ievos ašaros,
suspaustoje glėbyje
akinamai baltų uolų
taip, kad galima pagauti
horizontą,
jei jis nepabėga į jūrą,

rado prieglobstį
muzika –
Kad sukurti
Vyrą
ir Moterį.

* * *
(«Живіть довго…»)

Gyvenkite ilgai,
rašykite mažai
ir nekaltinkite Dangaus
dėl nuodėmių.

* * *
(«Заплакана красуня…»)

Užsiverkusi gražuolė:
blakstienos
ašarų karoliukais
užbūrė vaivorykštę.

* * *
(«Люди, будь ласка, тихіше…»)

Žmonės,
maldauju, tyliau –
jūros nesigirdi.

* * *
(«В кутку гітара…»)

Pasenusiai
gitarai kampe,
kaip vaikui
Stovėti sunku.

Тетяна Дзюба

* * *
(«День відступив вокзальним гармидером…»)

Diena atsitraukė stoties klegesiu –
Ir šešėliai pasidarė ilgi, kaip bėgiai,
Vedantys į nakties aklavietę.
Juos kerta moterys,
Susmulkėjusios anos kareninos,
Kurioms išsivadavimas nuo problemų
Garantuotas tik iki aušros.

* * *
(«І буде тиша кольору надії…»)

Ir bus tyla vilties spalva,
Ir bus ramybe laimės spalva,
Ir kris obuolys, suskylęs per pusę,
Jo puseles suvalgys laimingi įsimylėjėliai,
Ir nepastebės už šakų užsiverkusios Ievos,
Prakeikusiai savo seną avitaminozę.

* * *
(«Час просочується сіллю…»)

Laikas byra druska
Kaip smėlis iš pačių seniausių laikrodžių,

Jis degina, išdegina, kraujuoja.
Ir tada tolsta – ištirpdamas
Ir pavirsdamas jūra,
Kurioje gera suptis
Ant prisiminimo bangų.

Tik gaila – ne ilgai,
Nes žmonės gyvena sausumoje,
Kur jūra – druska ...

* * *
(«Королівни завше діставались дурням…»)

Caraitės visą laiką atitekdavo kvaileliams, –
tikina liaudies
išmintis.

* * *
(«Дзвоню по телефонах…»)

Skambinu telefonais,
Numerius kurių žinau atmintinai,
Tuo laiku, kai niekas nekelia ragelio.
Tiktai tada galima išgirsti juose tai,
Ką nori išgirsti senų-seniausiai.

Литовською переклала Інга Крукаускене (Inga Dream)

Інга Крукаускене (творчий псевдонім – Inga Dream) (Литва) – поетеса, прозаїк. Народилася 1966 року в Одесі, у чотирнадцять років переїхала до Литви. Закінчила філологічний факультет Вільнюського державного університету. Працювала вихователем в школі-інтернаті, службовцем у Відділі безпеки Незалежної Литви, в службі охорони Президента. Популярний бізнес-тренер міжнародного класу. Автор п’яти поетичних і трьох прозових книжок («Мрій і дій», «Подаруй собі Рай», «Дивися мені в очі, там побачиш душу», «Тобі», «Золото моєї зрілості» та ін.), шести аудіокниг і понад сорока пісень. Пише російською мовою. Книги видані російською, литовською та англійською мовами. Член Міжнародної асоціації письменників і публіцистів, Слов’янської літературно-мистецької Академії (Болгарія). Мама п’ятьох дітей.

Грузинською переклав Рауль Чілачава

სერგეი ძიუბა (Сергій Дзюба)

* * *

მარადისობის ვერცხლისფერ ხელისგულებზე
პატარა გოგონა
ნაწნავებს ივარცხნის
მთვარის სავარცხლით და
ჭირვეულ სარკეში
ვერ ხედავს საკუთარ სახეს:

იქ მისი მზერა
და უცნობი
ქალის
ნაოჭებია

* * *

ევას ცრემლებივით
შორეულ,
თვალისმომჭრელად თეთრი
კლდეებით შემოჭდობილ კუნძულზე,
სადაც შეიძლება ჰორიზონტი დაიჭირო,
თუკი იგი ზღვაში არ გარბის,

ჰპოვა თავშესაფარი მუსიკამ –
რათა ეშვა
კაცი და
ქალი.

* * *

იცხოვრეთ დიდხანს,
წერეთ ცოტა და
ზეცას ცოდვაში
არ დასდოთ ბრალი.

* * *
ატირებული მზეთუნახავი:
ცრემლის მძივების
ცისარტყელა
ჩანს
წამწამებზე.

* * *

ხალხნო, ჩუმად,
გეთაყვათ, –
ზღვის ხმა
არ ისმის.

* * *

კუთხეში გიტარა,
მითაჟამინდელი,
დგას დასჯილ ბავშვივით
თავჩაქინდრული.

ტატიანა ძიუბა (Тетяна Дзюба)

* * *

დღემ დაიხია ვაგზლის ყაყანში:
და ჩრდილებიც დაგრძელდნენ რელსებივით,
რომლებსაც ღამის ჩიხში მივყავართ.
მათ გადაკვეთენ ქალები,
დაწვრილმანებული ანა კარენინები,
რომელთაც საზრუნავთაგან თავდახსნა
გარანტირებული აქვთ მხოლოდ დილამდე.

***

და დაიბუდებს სიმყუდროვე იმედი ფერი,
და დაიბუდებს სიმშვიდე ბედნიერების ფერი,
და დაცემისას ორად გაიხლიჩება ვაშლი,
იმ ნახლეჩებს შეჭამენ ბედნიერი მეტრფენი,
და ვერ შენიშნავენ ტოტებს მიღმა მოტირალ ევას,
რომელმაც დაწყევლა თავისი ძველი ავიტამინოზი.

***

დრომ გამოჟონა მარილივით,
როგორც ძველთაძველი საათიდან ქვიშამ.

გვწვავს, გვდაღავს, გვშანთავს.
მერე გვშორდება, დნება, –
და იქცევა ზღვად,
სადაც კარგია
მოგონებათა ტალღებზე ქანაობა.

დასანანია, რომ სულ ცოტა ხნით –
რადგანაც კაცნი ხმელეთზე სახლობენ,
სადაც ზღვა – მარილია...

* * *

მეფის ასულნი მუდამ ბრიყვთა მსხვერპლნი იყვნენო, –
გვარწმუნებს
ხალხური სიბრძნე.

* * *

ვრეკავ ტელეფონებზე,
რომელთა ნომრებიც ზეპირად ვიცი.
მაშინ როცა ყურმილს არავინ აიღებს,
რადგან მხოლოდ მაშინ გაიგონებ მას,
რისი გაგონებაც, რა ხანია, გსურს.

უკრაინულიდან თარგმნა
რაულ ჩილაჩავამ

Про перекладача грузинською:
Рауль Чілачава (Грузія, Україна) – грузинський і український поет, перекладач, літературознавець, публіцист, дипломат, доктор філологічних наук. Народився 15 травня 1948 р. в селі Чітацкарі Зугдідського району Грузії в родині лікаря. 1965 року із золотою медаллю закінчив Дзвелі-Абастуманську середню школу і вступив до факультету журналістики Тбіліського державного університету. В 1967-1970 роках стажувався в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, де вивчив українську мову й літературу. Закінчивши навчання на відмінно, кілька років займався журналістською та викладацькою діяльністю. Далі, до кінця 1991 року, перебував на творчій роботі, присвятивши себе повністю поетичній творчості, перекладацькій, науково-дослідницькій і громадській діяльності в галузі українсько-грузинських взаємин. Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської аварії в 1986 році. З 1992-го – на державній службі. Працював заступником міністра України у справах національностей, міграції та культів, заступником голови Державного комітету в справах національностей та міграції, професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, Національного університету культури і мистецтв, завідувачем кафедри української та іноземних мов Київської державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. У 2005-2010 роках був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Латвії. Доктор філологічних наук, професор, академік Академії національних і соціальних відносин Грузії, почесний доктор Академії наук Латвії, заслужений діяч мистецтв України, член Спілок письменників Грузії, України, Латвії, Міжнародної асоціації письменників і публіцистів, член Спілки театральних діячів України. Автор численних публікацій у пресі – понад 100 окремих видань: поетичних, перекладних, наукових, публіцистичних. Удостоєний звання й золотої медалі «Подвижник грузинської культури», лауреат міжнародних і національних премій імені Г. Табідзе, М. Рильського, В. Винниченка, М. Вульфсона, А. Чака. Нагороджений орденом України «За заслуги», грузинським «Орденом честі», латвійським орденом «Трьох зірок», Орденом Преподобного Нестора Літописця, двома міжнародними орденами Святого Станіслава, Міжнародною золотою медаллю імені Франца Кафки, Міжнародним призом імені Цицерона, Почесними Грамотами Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом», Кабінету Міністрів України, Президії Верховної Ради Грузії, Київської міської державної адміністрації. Відзначений й іншими нагородами.