Багатостраждальний Музей історії Києва, який уже кілька років поспіль не має власного приміщення і мусить тримати унікальні експонати у фондосховищах, знову на чемоданах.
Головне управління культури і мистецтв Києва ініціює виселення Музею історії Києва з орендованого приміщення на вулиці Костянтинівській 6/8 — «Будинку Петра».
Музей, який і без того позбавили Кловського палацу на користь Верховного Суду, може лишитися без останнього прихистку — працівники музею говорять: не виключено, що відберуть не лише «Петрів будинок», а й Будинок Булгакова, де перебувають фонди. Управління культури пропонує музейникам перевезти археологічні знахідки до Українського дому. Однак працівники музею наполягають: колекцію, що налічує близько 100 тисяч одиниць зберігання (а це третинна всіх фондів Музею історії Києва), возити по «тимчасових прихистках» не можна — транспортування завдасть непоправної шкоди експонатам.

«Ми всюди зайві». Матеріали часів палеоліту, неоліту, Трипілля, періоду Київської Русі, колекція ікон, стародруків, поштових листівок, побутових речей киян різних часів — це далеко не все, що вдалося зібрати Музеєві історії Києва за 30 років свого існування. Однак уже шість років ні кияни, ні гості міста не мають змоги побачити всі ці унікальні речі. Експозицію розібрано. Частина фондів, що налічує 200 тисяч експонатів, у 1700 ящиках зберігається в Українському домі. Менша частка — в «Будинку Петра» та Будинку Булгакова.
Однак, схоже на те, що столичне управління культури зовсім не зацікавлене у вирішенні питання розміщення експонатів. Більше того — чиновники просять працівників музею звільнити і «Петрів будинок».
«Проблема справді є, вона серйозна, і її треба вирішити, — говорить завідувач Музею історії Києва Віталій Ковалинський. — Історія приблизно така. Наш музей від початку розміщувався в «Будинку Петра». Щойно його було створено, він отримав цю будівлю. За чотири роки фонди розширилися, і музей переїхав до Кловського палацу. Частина ж експонатів, які або не підлягали транспортуванню, або просто не знайшли собі там місця (всі об’єкти в палаці просто не вмістилися), лишилися в «Будинку Петра» на Костянтинівській.
У 2003 році постановою Кабінету Міністрів у нас Кловський палац забрали (після ремонту там проводить засідання Верховний Суд), тому більша частина експонатів музею «тимчасово» перебуває в Українському домі, де немає належних умов для зберігання. А тепер з’ясувалося, що й у «Будинку Петра» ми зайві».
За словами пана Ковалинського, все почалося з того, що на другому поверсі будівлі Руслан Кухаренко влаштував свій музей з умовною назвою «Меценатство в Києві». «Як фахівець мушу сказати, той музей не має жодної цінності... — говорить історик. — Але таким чином Кухаренко «закріпився» в «Будинку Петра», і скоро після рішення Київради весь будинок перейшов на баланс його управління. Відтоді ми орендуємо приміщення, яке більше 30 років належало Музеєві історії Києва.
Цей же київський «охоронець історії» встиг «підім’яти» під себе іще одну нашу будівлю — Будинок Булгакова теж належить Головному управлінню охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища».
Як зазначає Віталій Ковалинський, наразі пан Кухаренко перебуває в СІЗО. Його звинувачують у використанні службового становища. Однак тиск на музейників уже з боку Головного управління культури та мистецтв Києва не припиняється.

«Це вам не картоплю перевозити». «Це така, нісенітниця, м’яко кажучи... — говорить провідний науковець Музею історії Києва Людмила Степаненко. — Нас звідусіль виганяють. Спочатку це були рекомендації і прохання. Уявіть собі: у першому листі від Головного управління культури і мистецтв його начальник Світлана Зоріна просила... самим ініціювати виселення. Ми на таке не погодилися. Тоді нам стали наказувати».
Пані Людмила говорить, що управління культури пропонує розмістити археологічні фонди в Українському домі. Але працівники Музею історії Києва на таку пропозицію не погоджуються — частина їхньої колекції там уже повністю зайняла два поверхи, тому для «поповнення» просто немає місця.
«Питання навіть в іншому, — говорить пані Людмила, — слід розуміти, що будь–яке транспортування знищить щонайменше третину тих знахідок — це ж не картоплю чи дрова зібралися перевозити. Ми говорили про це управлінню, а нам: ну тоді самі виїжджайте, а фонди лишіть... Кому? Невігласам, що навіть ціни тих речей не знають».
Як зазначає Людмила Степаненко, два поверхи Українського дому, де перебувають експонати, як фондосховища використовуватися не можуть, адже там немає умов для зберігання. «У 2004–му ми погодилися там розмістити частину колекції з надією на те, що музей найближчим часом отримає приміщення виставкового центру по вулиці Інститутській, як нам і обіцяли, — говорить пані Людмила, — але ту будівлю просто зруйнували, і музей нічого не отримав. Тому поки нам не покажуть постійне приміщення, яке буде мати всі умови для зберігання фондів, переїжджати не збираємося. Будемо воювати».
Адміністрація обіцяє не виселяти. Аби вирішити складну та нагальну ситуацію з музеєм, до заступника КМДА Леоніда Новохатька звернувся депутат Київради Олександр Бригинець. Під час наради, що відбулася з цього приводу, Новохатько пообіцяв, що музей із «Будинка Петра» не виселятимуть.
«Знаєте, тут треба акцентувати увагу ось на чому, — говорить Бригинець, — у нашій країні існує дивна практика: у 2003 році Київ передав Кловський палац у власність держави, та у свою чергу, «вселила» туди Верховний Суд. Але київському керівництву ні Кабмін, ні Верховна Рада нічим не допомогли у вирішенні питання розміщення Музею історії Києва.
Тому днями я звернувся до Попова з проханням створити комісію у складі представників влади Києва і держави, аби надалі місто отримувало кошти з державного бюджету для будівництва споруд для організацій, які виселяються. Наприклад, iз Лаври хочуть виселити музеї і Спілку художників, то нехай держава профінансує будівництво для них нових приміщень...»

Максим САВЧУК
Джерело: Україна молода