Битва за Дніпро чи Сковорода в небезпеці. На захист туристичних перлин Переяслава стала міська громада. Там кажуть: музейні комплекси, що базуються в історичних церквах, - на межі виселення. Ольга Семак спробувала дати собі раду.
На майдані коло церкви - переяславське віче. Українські націоналісти та панотці Київського патріархату рятують дві найвідоміші окраси містечка - Діораму та Музей Сковороди.
Загалом 24 переяславських музеї «квартирують» на території заповідника - колишнього монастиря. У Вознесінському соборі, що його збудував Мазепа, від 1975-го притулилася Діорама. Активісти стверджують: приміщення від музейного об'єкта звільняють.
Ірина Татькова, заступниця директора музейного заповідника «Переяслав»: Я не заперечую, що дійсно зверталися і Московський, і Київський патріархат стосовно Вознесінського собору. Власне, на всі листи і на лист Міністерства культури ми відповідали: «Діорама може бути перенесена тільки у випадку добудови історичного музею».
28 метрів завширшки та 7 заввишки. Це фрагмент букринського плацдарму восени 43-го. Батальне полотно - одне з найліпших у цьому жанрі - створили майстри московської студії Грекова. Щороку на 9 травня тут проща родичів загиблих.

Інна Більченко, вчена секретарка музейного заповідника «Переяслав»: Усіх солдатів, усіх воїнів, яких ви тут бачите, художники малювали з фотографій. Це все реальні люди, які були на Букринському плацдармі. На превеликий жаль, більшість із них тут так і загинули. Цих людей перепоховали в Переяславі в братській могилі.
Не те що вивезти - почистити від пилу полотно, кажуть музейники, не мають права. Полущена фарба, сліди голуб'ячого посліду - колись тут не було скла на даху. Втрати й масштаби реставрації особисто приїдуть оцінювати майстри студії Грекова.
Поруч із собором - музей Григорія Сковороди - старовинний колегіум, де український філософ викладав з власного підручника. На сайті Московського патріархату патріархат український прочитав про рішення Синоду - створити при колегіумі чоловічий монастир. Міністр культури каже, все - чутки.

Михайло Кулиняк, міністр культури України: Конечно неправда! Скажіть, будь ласка, де ви взяли, що комусь передають музей Сковороди?
– Начебто є рішення Синоду.
– Начебто чи є?
– Я вас питаю.
– Дайте рішення, покажіть. Я до Синоду не відношуся, але я його не бачив.
– Тобто це неправда?
– Абсолютна неправда.

Панотець Олександр із УПЦ підтверджує: монастир буде, та музею не чіпатимуть.

Отець Олександр, архиєпископ Переяслав-Хмельницький, УПЦ: Так воно було споконвіку, так воно повинно бути. Українська православна церква не претендує на будь-чиє майно. Музей Сковороди як був, так і буде. Єдине, що відбулося, - це останній раз, коли я звершував богослужіння у Переяслав-Хмельницькому, я відвідав цей музей.
Обидва патріархати претендують на старовинні переяславські церкви. Московський уже служить у Михайлівській, а київський - у Вознесінській дзвіниці. Про збереження пам'яток не піклується жоден. На дзвіниці облітає тинькування. Михайлівська церква після реконструкції отримала дивну надбудову. А ось такий бароковий вигляд вона мала на малюнкові Тараса Шевченка.

Олексій Лукашевич, кандидат історичних наук: Малюнок Тараса Григоровича Шевченка, який засвідчує, що на цій церкві є купол, проте він дещо іншої конфігурації.
Поки священики чубляться, у лавах музейних працівників також розкол. Тепер тут дві музейні профспілки.

Ганна Козій, музейна працівниця: Це дуже прикро, що стали на супротив дві конфесії, а нам потрібно захищати музеї, захищати пам'ятки.
Історичний музей Переяслава, який би мав притулити всі музейні скарби, будують понад 30 років. До 1100-річного ювілею міста ледве звели дах. Іржава табличка Музею етноодягу - прикрашає приватний гараж. Його власниця - колишня працівниця музею - розповідає: історичні костюми з Михайлівської церкви виселили кілька років тому.

Джерело: СТБ