На Чернігівщині напередодні нового року вшанували героя Другого Зимового походу армії УНР
28 грудня на фасаді місцевого Музею національної пам’яті у селі Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області встановлено меморіальну дошку на честь земляка Митрофана КУЗЬМЕНКА – підполковника армії Української Народної Республіки, учасника Другого Зимового походу.
Ініціатором вшанування пам’яті був Юрій КОСЕНКО, голова правління громадської організації «Українська ініціатива», а виконано цей проект спільними зусиллями членів громадської організації та Максима ВЕРТЮКА, учасника бойових дій в російсько-українській війні, директора Музею національної пам’яті. До речі, плани меморіального вшанування уродженців села Митрофана КУЗЬМЕНКА та інших героїв українських визвольних змагань Максим виношував ще кілька років тому, отримав докладні консультації від співробітників Українського інституту національної пам’яті, зокрема Павла ПОДОБЄДА.
В урочистому відкритті меморіальної дошки взяли участь Олег КУРИЛЕНКО та Олексій ГАРМАШ, учасники бойових дій в російсько-українській війні та члени ГО «Українська ініціатива», представники органів місцевого самоврядування – Федір ЛОЗЯН, голова Вертіївської ОТГ, Оксана КОНОНЕНКО, директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а також учні та громадськість.
«Митрофан Юхимович КУЗЬМЕНКО народився 1889 році у містечку Веркіївка Чернігівської губернії. Закінчив учительську семінарію, 3-тю Київську школу прапорщиків. Останнє звання у російській армії — поручик. З 1918 року служив в інтендантстві української армії. У 1920 році вже став старшиною головного інтендантського управління Військового міністерства УНР. Був учасником Другого Зимового походу у складі 2-ї Волинської дивізії. Взятий до полону у бою під селом Малі Міньки 16 листопада 1921 року. У відповідь на пропозицію більшовицького комісара покаятися і вступити до лав Червоної армії для боротьби з українськими «бандами», звернувся до селян, яких примусили спостерігати за розстрілом: «Народе Український! Слухай голосу вірних синів! Ти колись віддячиш за нас. Хай живе…». Кати російського червоного агресора розстріляли Героя 22 листопада 1921 року», — так під час меморіального мітингу розповів про життєвий шлях Героя Юрій КОСЕНКО.
Також він зауважив: «Що приємно, в процесі підготовки заходу вдалося знайти родичів Митрофана Кузьменка та, ймовірно, його фотографію. Наразі з'ясовується питання чи це дійсно фотознімок саме Митрофана Кузьменка».
Євген ЗІНИЧ, волонтер і член ГО «Українська ініціатива», високо оцінив факт вшанування борця за незалежність України та подарував місцевому музею книги з історії Української революції, надані для поширення дослідником, уродженцем м. Прилуки Віктором Моренцем.
Музей і школа села також отримали останні видання Українського інституту національної пам’яті.
Поділилася спогадами про Митрофана Кузьменка та його гідну і поважну в селі сім’ю Марина ЯРМОЛЕНКО, начальник відділу культури і туризму Вертіївської сільської ради, яка має родинні зв’язки з героїчним предком.
«Митрофан КУЗЬМЕНКО не просто герой Української революції 1917-1921 років, 100-річчя якої Україна відзначає на державному рівні. Також важливо, що у наступному році на державному рівні відзначаємо 100 років із часу проведення Другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (25.10–21.11.1921) та розстрілу вояків Армії Української Народної Республіки біля містечка Базар (нині – село Коростенського району Житомирської області) (21.11.1921). Про це нам також нагадала і постанова Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році». Знаково, що нарешті у селі з’явився перший меморіальний знак на честь борця за незалежність України в 20-му столітті, учасника Другого Зимового походу, який часто називають Листопадовим рейдом або Льодовим походом.
Дехто з далеких від військової справи людей може зневажливо фиркнути, що Митрофан КУЗЬМЕНКО був тиловиком. Проте, розпитайте тих, хто зараз воює проти російського агресора, що компетентний, чесний і надійний інтендант в армії завжди «на вагу золота». Від нього залежить боєздатність військ. Водночас маємо наголосити на головному — він справжній український патріот, воїн, вірний Українському народові та його державі. Це факт, оплачений його власним життям. Митрофан КУЗЬМЕНКО — приклад справжнього патріота для нас, громадян відновленої незалежної України», — так прокоментував цю подію Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті.
Сергій Горобець,
Український інститут національної пам’яті
Ініціатором вшанування пам’яті був Юрій КОСЕНКО, голова правління громадської організації «Українська ініціатива», а виконано цей проект спільними зусиллями членів громадської організації та Максима ВЕРТЮКА, учасника бойових дій в російсько-українській війні, директора Музею національної пам’яті. До речі, плани меморіального вшанування уродженців села Митрофана КУЗЬМЕНКА та інших героїв українських визвольних змагань Максим виношував ще кілька років тому, отримав докладні консультації від співробітників Українського інституту національної пам’яті, зокрема Павла ПОДОБЄДА.
В урочистому відкритті меморіальної дошки взяли участь Олег КУРИЛЕНКО та Олексій ГАРМАШ, учасники бойових дій в російсько-українській війні та члени ГО «Українська ініціатива», представники органів місцевого самоврядування – Федір ЛОЗЯН, голова Вертіївської ОТГ, Оксана КОНОНЕНКО, директор загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, а також учні та громадськість.
«Митрофан Юхимович КУЗЬМЕНКО народився 1889 році у містечку Веркіївка Чернігівської губернії. Закінчив учительську семінарію, 3-тю Київську школу прапорщиків. Останнє звання у російській армії — поручик. З 1918 року служив в інтендантстві української армії. У 1920 році вже став старшиною головного інтендантського управління Військового міністерства УНР. Був учасником Другого Зимового походу у складі 2-ї Волинської дивізії. Взятий до полону у бою під селом Малі Міньки 16 листопада 1921 року. У відповідь на пропозицію більшовицького комісара покаятися і вступити до лав Червоної армії для боротьби з українськими «бандами», звернувся до селян, яких примусили спостерігати за розстрілом: «Народе Український! Слухай голосу вірних синів! Ти колись віддячиш за нас. Хай живе…». Кати російського червоного агресора розстріляли Героя 22 листопада 1921 року», — так під час меморіального мітингу розповів про життєвий шлях Героя Юрій КОСЕНКО.
Також він зауважив: «Що приємно, в процесі підготовки заходу вдалося знайти родичів Митрофана Кузьменка та, ймовірно, його фотографію. Наразі з'ясовується питання чи це дійсно фотознімок саме Митрофана Кузьменка».
Євген ЗІНИЧ, волонтер і член ГО «Українська ініціатива», високо оцінив факт вшанування борця за незалежність України та подарував місцевому музею книги з історії Української революції, надані для поширення дослідником, уродженцем м. Прилуки Віктором Моренцем.
Музей і школа села також отримали останні видання Українського інституту національної пам’яті.
Поділилася спогадами про Митрофана Кузьменка та його гідну і поважну в селі сім’ю Марина ЯРМОЛЕНКО, начальник відділу культури і туризму Вертіївської сільської ради, яка має родинні зв’язки з героїчним предком.
«Митрофан КУЗЬМЕНКО не просто герой Української революції 1917-1921 років, 100-річчя якої Україна відзначає на державному рівні. Також важливо, що у наступному році на державному рівні відзначаємо 100 років із часу проведення Другого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (25.10–21.11.1921) та розстрілу вояків Армії Української Народної Республіки біля містечка Базар (нині – село Коростенського району Житомирської області) (21.11.1921). Про це нам також нагадала і постанова Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році». Знаково, що нарешті у селі з’явився перший меморіальний знак на честь борця за незалежність України в 20-му столітті, учасника Другого Зимового походу, який часто називають Листопадовим рейдом або Льодовим походом.
Дехто з далеких від військової справи людей може зневажливо фиркнути, що Митрофан КУЗЬМЕНКО був тиловиком. Проте, розпитайте тих, хто зараз воює проти російського агресора, що компетентний, чесний і надійний інтендант в армії завжди «на вагу золота». Від нього залежить боєздатність військ. Водночас маємо наголосити на головному — він справжній український патріот, воїн, вірний Українському народові та його державі. Це факт, оплачений його власним життям. Митрофан КУЗЬМЕНКО — приклад справжнього патріота для нас, громадян відновленої незалежної України», — так прокоментував цю подію Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті.
Сергій Горобець,
Український інститут національної пам’яті
Теґі:
