29 червня в Куликівському лісі, неподалік села Крупичполе Ічнянського району Чернігівської області, проведено урочистий захід на честь 361-ї річниці перемоги союзних козацьких та кримськотатарських військ у Конотопській битві.
Саме в Крупичполі з ініціативи та на кошти громадської організації «Українська ініціатива» встановлено пам'ятний знак на честь об'єднання українських та кримськотатарських військ – за кілька днів до битви тут зустрілися гетьман Івана Виговський і кримський хан Мухаммед Герай ІV Софу.

Меморіальний захід організовано ГО «Українська ініціатива» спільно з Меджлісом кримськотатарського народу, місцевими волонтерами та учасниками російсько-української війни, народними депутатами України.

«Меморіальний знак у Крупичполі встановлено в 2017 році і щороку тут проводилися урочисті заходи на честь Конотопської битви. Однак нині ми зіткнулися з протидією з боку керівництва Ічнянської ОТГ, яке безпідставно перешкоджало проведенню заходу. Та всі намагання зірвати захід виявилися марними. Іван Виговський, гетьман України, казав, що поразок не існує, існує досвід. Ми маємо засвоїти цей досвід і продовжити боротьбу», — заявив Юрій КОСЕНКО, модератор меморіального мітингу, голова правління ГО «Українська Ініціатива».

Ахтем ЧИЙГОЗ, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України, наголосив, що такі сторінки історії показують, що у кримських татар та українців багато спільного: «І коли ми були разом, нас неможливо було перемогти. Приклади тому – і Конотопська битва, і битва під Жовтими Водами, й інші битви. Сьогодні нам знову треба бути разом, аби не дозволити Росії знищити Україну. Бо наша спільна боротьба за волю України, за визволення Криму дуже дратує агресора, непокоїть. Тому ми тут. І незабаром ми разом увійдемо до Криму».

Микола ВЕЛИЧКОВИЧ, народний депутат України, наголосив: «Сьогодні ми знову зіткнулися з російською навалою, як і 361 рік тому. Але спільно з кримськими татарами ми перемогли московітів у 1659-му і нині спільно з кримськими татарами боронимо нашу землю. Нам важливо пам’ятати такі яскраві сторінки історії для виховання молоді, для виховання майбутніх поколінь захисників України. Адже ми обов’язково повернемо і Крим, і Донбас».

Григорій ГЕРАСИМЕНКО, голова Ічнянської районної ради, керівник Ічнянського районного осередку ГО «Українська Ініціатива», підкреслив, що в 1659-му нам не вистачило єдності серед українців – бо коли під Конотопом українці й кримські татари спільно громили московітів, деякі отамани, не зорієнтувавшись у ситуації, розпочали військові дії проти кримських татар, зруйнували союз. І вже за кілька місяців Московія знову була на українських землях, нав’язуючи свою волю. Тож тільки єдність дає шанс на перемогу, на повернення наших територій.

Андрій ІВАНЕЦЬ, український історик, уродженець Криму, нагадав, що історія жорстоко карає за невивчені уроки. Під Конотопом вдалося поєднати блискучу козацьку піхоту з рухливою кримськотатарською кіннотою, що й дозволили здобути блискучу перемогу – і в 1659 році, і в багатьох інших битвах. А в незалежній Україні довгий час скорочували армію, не дбали про оборону.

Володимир БАЛУХ, кримчанин, колишній політв'язень російських тюрем, підкреслив, що нам зараз, як ніколи, потрібна єдність: «Єднаються не чисельністю, єднаються духом. А дух кримськотатарського народу, дух патріотичних, державницьких сил – його нам вистачить аби протистояти будь-якій агресії й будь-якому ворогу».

Євген ЗІНИЧ, волонтер, один із головних організаторів заходу, привернув увагу учасників до знакової символічності цього зібрання: кримськотатарський прапор тримає представник ніжинського «Пласту», а прапор України – молодий представник кримськотатарської делегації.

Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, наголосив на значенні для Українського народу подій 361-річної давнини: «Сам факт московсько-української війни 1658—1659 років після смерті Богдана Хмельницького говорить про те, що тодішня середньовічна Українська держава під назвою Військо Запорізьке оцінювала Переяславську угоду 1654 року як союзні відносини з Московським царством та боролася за повну незалежність своєї держави. Це також означає, що Гетьман України Іван Виговський був вірним соратником і продовжувачем політики свого попередника. Отже, від початку вщент розвінчується московсько/російський/радянський міф про так звані «братні російський та український народи» або, що це один народ. Надзвичайно важливим фактором перемоги під Конотопом, як і в усій війні, був союз з кримським ханством — сучасною мовою з кримськотатарським народом. НАША ЄДНІСТЬ перемагала та переможе агресорів та імперіалістів».

Він окремо звернув увагу, що у війні 1658—1659 років Московське царство проводило імперіалістичну політику — ця війна чітко виявила його сутність, далеку від православ’я, слов’янства, руськості… Всі наступники Московїї ії тільки продовжували.

Денис СТЕПАНЕНКО, артист із Прилук, виконав українські народні пісні про козаків.
Після урочисто-просвітницької частини заходу присутні отримали від організаторів примірники книги Владислава Карнацевича «Битва під Конотопом» та інші видання, що побачили світ на замовлення Міністерства інформаційної політики України.

Також вони скоштували козацький куліш (з телятиною та куркою, БЕЗ свинини та картоплі), зварений учасниками бойових дій в російсько-українській війні та волонтерами.

У селі Крупичполе учасники урочистого заходу разом із кримськотатарською делегацією взяли участь у покладанні квітів до пам'ятного знаку на честь об'єднання українських та кримськотатарських військ.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті