ваша підтримка важлива для незалежного видання стань патроном
«Село місто годує». Відоме з давніх часів прислів'я вважається одним з постулатів сьогоденного життя. Оскільки городянам не зовсім зручно займатися городництвом в місті: не на балконі ж вирощувати овочі та фрукти, утримувати худобу та птицю, а на дачу не наїздишся. От і приходять їм на допомогу селяни з навколишніх сіл. Саме з них приїжджають місцеві мешканці торгувати до міста, Собі копійчину заробити та й городян свіжими товарами тваринництва і рослинництва порадувати. Привозять на продаж картоплю, моркву, буряки, яблука і груші, сметану, творог, молоко, курчат, сало і т.д. Тобто не дають своїм «сусідам» померти з голоду. Але 34-річному селянину Сашку, що мешкав в одному з сіл Менського району, займатися збитковим сільським господарством зовсім не хотілося.. Навіщо ж витрачати свої сили та здоров'я на виснажливу працю на городі чи в полі і отримувати за це копійки? Він вигадав більш привабливий та легший спосіб заробітку на своє безбідне існування. Причому, свій «бізнес» він облаштував так, що городяни самі приїжджали до нього. Товар розходився «на ура» не залежно від сезону та погоди, чоловіку і їхати нікуди не треба було. І виробництво у нього було поставлено на конвеєр - товар завжди був в наявності. І прибутки від такої торгівлі «в зелених» були досить привабливими - від 200 гривень за стакан і вище. Зрозуміли, чим займався Сашко? У себе на городі він вирощував ну овочі й не фрукти, а... коноплю. Як повідомив начальник сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків міського відділу міліції Олександр Крук: «Почалася така підприємницька діяльність Сашка з маленького кущика дикоростучої коноплі, яка виросла в нього на городі. Чоловік поміркував і почав вирощувати ці рослини, доглядати та підживлювати їх, а потім, як дбайливий господар - збирав «урожай». Сушив зірвані кущі у себе на печі, на горищі, просто на підлозі. А потім сам перетирав зілля, пакував його порціями і продавав». Бажаючих на такий товар було достатньо, бо самокрутки з такої травички, яка зветься марихуаною, дуже полюбляють покурити і наркомани зі стажем, і «початківці». На жаль, за статистикою відділу БНОН, таких «початківців» все більше серед шкільної та студентської молоді. А оскільки у Сашка ціни за товар були досить доступні (в місті стакан такого зілля міг коштувати гривень 600), то до нього ніколи «не заростала стежина» клієнтів-городян. Сашко раніше і сам проживав у місті Чернігові, в районі Нової Подусівки. Тому, «старих знайомих» з Масанів та Подусівки у чоловіка було достатньо, серед них були і покупці-оптовики, і такі, що брали лише склянку зілля «на власні потреби». Та і сам Сашко теж не відмовлявся курнути висушеної травички. Так тривало, аж поки співробітники сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Чернігівського міського відділу міліції не вийшли на спритного наркопідприємця. Коли правоохоронці прибули до Сашкового будинку, їм відкрилося ціле конопляне царство: ціла плантація коноплі на городі; в будинку - теж скрізь конопля: на печі сушилася ще зелена трава, на горищі висіли розлогі кущі зілля, а на веранді в мішечках лежало вже перетерте зілля що готувалося на продаж. Побачивши такий «урожай», правоохоронці були просто вражені «виробничими потужностями» наркобариги. А для того, щоб її вилучити і відправити на експертизу, співробітникам міліції довелося в магазині купувати мішки. Всього вага вилученого товару сягнула майже 50 кілограмів! Зараз Олександр «відпочиває» в ізоляторі тимчасового тримання. Відносно нього порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» та ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту». За цими статтями йому «світить» від п'яти до десяти років з конфіскацією майна. Остаточну долю наркоторгівця вирішить суд.