На Валу, неподалік від гарматної алеї, цього року розцвіло кілька молодих дерев. Здалеку стовбури та гілочки рослин вони мовби світяться на сонці, бо саме на них розпустилися квіти церциса, їх пелюстки забарвлені в рожево-фіолетовий колір. Поряд з ними – ніжні листочки у формі серця світло-зеленого кольору. Дивовижне поєднання!
Квіти мають ніжний аромат і приваблюють різноманітних комах, зокрема, бджіл. Тож церцис відноситься до цінних рослин-медоносів.

Церцис європейський або багряник європейський – досить рідкісне дерево для України. А тут воно ще й розцвіло на півночі – в Чернігові.
Це дерево розвивається повільно — за 5 років виростає лише до 1-1,5 метрів, але його максимальна висота досягає 18 метрів. Багаторічна рослина росте зазвичай 50-70 років.
Цей вид рослин належить до родини бобових. Коли дерево відцвітає, то на ньому поступово формується безліч стручків, які дозрівають наприкінці серпня-вересня. І осінню церцис стає не менш красивішим, ніж весною: його серцевидні листя стають золотисто-жовтими. Тож рослини й використовують для оформлення міських парків.

До речі, в англійській мові ця рослина має назву – «дерево Юди». Чому? Існує легенда, що саме на цьому дереві повісився Юда Іскаріот (один з апостолів (учнів) Ісуса Христа, котрий зрадив свого вчителя). Зв’язок з Юдою можливо утворився через стручки, що звисають з дерева, ніби шибеники. Існує також думка, що таку назву воно отримало помилково після перекладу з французької фр. Arbre de Judée, що означає дерево з Юдеї, і свідчить лише про те, що церциса була поширена на території цієї країни.

Підготував Сергій Черняков.
Фото автора.