На хапок, або Як продати лікарню і чернігівську «Просвіту»?
На сесію обласної ради деякі діячі намагалися протягти рішення про продаж комунального майна – а це 60 об’єктів підприємства “Ліки України» та ще 29 інших об’єктів, наприклад, одне із приміщень обласної психоневрологічної лікарні. Особливе здивування викликала поява у списку на продаж пам’ятки архітектури – садибного будинку, у якому з початків Незалежності розміщене обласне товариство «Просвіта» імені Т.Шевченка.
Ініціатори такого рішення мотивували його тим, що згадані об’єкти не приносять прибутку – дійсно, який же прибуток від «Просвіти» та лікарні?! А щодо «Ліків України», то цікаво як у 2016 році підприємство отримало 11 млн прибутку, а після того, як 2018 року його віддали орендарю, прибуток упав до 5 млн. Можливо, за цей рік взагалі покажуть збитки?
«Мова йде про комунальне майно, про комунальні підприємства, які стають ключовим механізмом різних політсил перед тими чи іншими виборами. Тому, щоб цим не маніпулювали, у нас є пропозиція від 4 фракцій виставити всі збиткові об’єкти без виключення на приватизацію», - агітував Сергій Пащенко, депутат від ВО «Батьківщина».
« Ми знаємо, як деякі підприємства приховують реальні доходи, щоб бути приватизованими за копійки, - говорить громадський активіст, ветеран російсько – української війни Олександр Тарнавський, яки очолював пікет сесії . - В тому числі є питання до обласної ради по призначеннях неефективних керівників, що проходять без конкурсу та доводять підприємства до такого стану, який самі ж називають збитковим. Окремо треба розглядати питання КП «Діловий центр» та КП «Ліки України». Оборудка з другими привела до відкритої кримінальної справи. Логічно було б дочекатись результатів слідства та дізнатись причетних «махінаторів». Не хочеться віддавати потенційно прибуткові підприємства офшорним кампаніям».
А в депутатів викликало здивування, що таке важливе питання винесене на сесію буквально з-під поли, без обговорення в постійних комісіях, таємно від більшості депутатів. Голова обласної державної адміністрації Андрій Прокопенко наголосив: «Перш ніж продавати майно, слід провести аудит та економічну експертизу. Якщо депутати обласної ради вважають, що майно громади треба продати, то це необхідно робити через відкритий аукціон. Чого ми точно не хочемо – це, щоб майно громади продавалось кулуарно та за безцінь. Ще вчора цих проектів рішень у нас не було. Не розумію, до чого тут поспіх. Адже це серйозне питання».
В результаті питання було зняте з розгляду для всебічного вивчення.
Депутати обласної ради натомість підтримали звернення до керівництва держави щодо продажу землі. В ньому, зокрема, наголошено, що «сьогодні в Україні у «турборежимі» вводиться ринок земель сільськогосподарського призначення. Законопроект..., який підтримано депутатами у першому читанні, ...позбавляє фермера надії придбати землю, яку він зараз обробляє... Відкриття ринку землі призведе до згортання фермерської діяльності, спричинить скорочення робочих місць, зменшення податкових платежів до місцевих бюджетів та врешті-решт поглибить занепад українського села...». Депутати вимагають продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення як мінімум на 3 роки, до завершення процесу децентралізації, закінчення війни на сході України, відновлення суверенітету на всій території держави та стабілізації економіки, а «питання відкриття ринку земель вирішувати лише за результатами проведення загальнонаціонального референдуму...».
Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко навіть заявив, що готовий особисто долучитися до акцій протесту щодо продажу землі, оскільки, на його думку, країна до ринку землі не готова, а ціна гектара не буде перевищувати півтори тисячі доларів.
Чернігівські депутати також підтримали звернення до уряду з проханням не вилучати обласні ради з процесу формування об’єднаних територіальних громад та підтримали початок процесу передачі районних дочірніх підприємств комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» до комунальної власності місцевих рад. Якщо перекласти це на просту мову – слід розуміти, що мова йде про так звані колгоспні ліси, які ще 2000 року обласною радою були незаконно оформлені у свою комунальну власність, хоча вони насаджувалися мешканцями громад. Тепер, після тривалого зволікання та завдяки процесу децентралізації, вони мають і повернутися у власність громад сіл і селищ.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Сіверщина"
Ініціатори такого рішення мотивували його тим, що згадані об’єкти не приносять прибутку – дійсно, який же прибуток від «Просвіти» та лікарні?! А щодо «Ліків України», то цікаво як у 2016 році підприємство отримало 11 млн прибутку, а після того, як 2018 року його віддали орендарю, прибуток упав до 5 млн. Можливо, за цей рік взагалі покажуть збитки?
«Мова йде про комунальне майно, про комунальні підприємства, які стають ключовим механізмом різних політсил перед тими чи іншими виборами. Тому, щоб цим не маніпулювали, у нас є пропозиція від 4 фракцій виставити всі збиткові об’єкти без виключення на приватизацію», - агітував Сергій Пащенко, депутат від ВО «Батьківщина».
« Ми знаємо, як деякі підприємства приховують реальні доходи, щоб бути приватизованими за копійки, - говорить громадський активіст, ветеран російсько – української війни Олександр Тарнавський, яки очолював пікет сесії . - В тому числі є питання до обласної ради по призначеннях неефективних керівників, що проходять без конкурсу та доводять підприємства до такого стану, який самі ж називають збитковим. Окремо треба розглядати питання КП «Діловий центр» та КП «Ліки України». Оборудка з другими привела до відкритої кримінальної справи. Логічно було б дочекатись результатів слідства та дізнатись причетних «махінаторів». Не хочеться віддавати потенційно прибуткові підприємства офшорним кампаніям».
А в депутатів викликало здивування, що таке важливе питання винесене на сесію буквально з-під поли, без обговорення в постійних комісіях, таємно від більшості депутатів. Голова обласної державної адміністрації Андрій Прокопенко наголосив: «Перш ніж продавати майно, слід провести аудит та економічну експертизу. Якщо депутати обласної ради вважають, що майно громади треба продати, то це необхідно робити через відкритий аукціон. Чого ми точно не хочемо – це, щоб майно громади продавалось кулуарно та за безцінь. Ще вчора цих проектів рішень у нас не було. Не розумію, до чого тут поспіх. Адже це серйозне питання».
В результаті питання було зняте з розгляду для всебічного вивчення.
Депутати обласної ради натомість підтримали звернення до керівництва держави щодо продажу землі. В ньому, зокрема, наголошено, що «сьогодні в Україні у «турборежимі» вводиться ринок земель сільськогосподарського призначення. Законопроект..., який підтримано депутатами у першому читанні, ...позбавляє фермера надії придбати землю, яку він зараз обробляє... Відкриття ринку землі призведе до згортання фермерської діяльності, спричинить скорочення робочих місць, зменшення податкових платежів до місцевих бюджетів та врешті-решт поглибить занепад українського села...». Депутати вимагають продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення як мінімум на 3 роки, до завершення процесу децентралізації, закінчення війни на сході України, відновлення суверенітету на всій території держави та стабілізації економіки, а «питання відкриття ринку земель вирішувати лише за результатами проведення загальнонаціонального референдуму...».
Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко навіть заявив, що готовий особисто долучитися до акцій протесту щодо продажу землі, оскільки, на його думку, країна до ринку землі не готова, а ціна гектара не буде перевищувати півтори тисячі доларів.
Чернігівські депутати також підтримали звернення до уряду з проханням не вилучати обласні ради з процесу формування об’єднаних територіальних громад та підтримали початок процесу передачі районних дочірніх підприємств комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» до комунальної власності місцевих рад. Якщо перекласти це на просту мову – слід розуміти, що мова йде про так звані колгоспні ліси, які ще 2000 року обласною радою були незаконно оформлені у свою комунальну власність, хоча вони насаджувалися мешканцями громад. Тепер, після тривалого зволікання та завдяки процесу децентралізації, вони мають і повернутися у власність громад сіл і селищ.
Василь ЧЕПУРНИЙ, "Сіверщина"
Теґі:
