Національний спротив: з нового року в Україні набрав чинності новий Закон
З 1 січня 2022 року набув чинності Закон України «Про основи національного спротиву», який регламентує захист України у разі масштабної війни.
Відповідно до положень документа, складовими національного опору є: територіальна оборона, рух опору та підготовка населення.
Законом визначено правові та організаційні засади національного опору, основи його підготовки та ведення, завдання та повноваження сил безпеки та сил оборони з питань національного опору.
Завдяки цьому в нашій країні з 1 січня розпочалося:
• формування національного спротиву;
• сприяння максимально широкому залученню населення до дій, спрямованих на забезпечення суверенітету та територіальної цілісності держави;
• визначення завдань територіальної оборони, руху опору та підготовки громадян України до національного опору;
• встановлення порядку організації, підготовки та ведення територіальної оборони та руху опору;
• нормування повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування з питань національного спротиву;
• визначення принципів фінансування та матеріального забезпечення національного опору та забезпечення соціального захисту військовослужбовців та добровольців Сил територіальної оборони Збройних сил України та осіб, які виконують завдання руху опору.
Нацопором називається комплекс дій щодо максимально широкого залучення українців до забезпечення військового захисту, суверенітету та територіальної цілісності країни, стримування та відсічі агресії, та заподіяння ворогові непоправних втрат.
Це поєднання для тероборони, руху опору та підготовки громадян пояснює радник командувача Сил спеціальних операцій, член ради волонтерів при Міноборони та один із співавторів закону Денис Поданчук: «Три компоненти об'єднали в одну систему, яку назвали національним опором».
Основна мета – зміцнити обороноздатність, зазначає Поданчук. У реалізації закону братимуть участь «багато держорганів та практично все населення України, принаймні у частині загальної військової підготовки».
Підготовка до національного опору складається з двох компонентів: загальновійськової підготовки та військово-патріотичного виховання.
«Це означає, що війна тепер стане справою кожного. Війна йде, ворог біля воріт. Тому тепер загальновійськова підготовка є обов'язковою для всіх», – каже Поданчук.
Детальні процедури ще мають бути чітко прописані. На практиці це означатиме таке: дорослому населенню треба актуалізувати свої відносини з військкоматом і просто чекати на повістку. Все це, можливо, супроводжуватиметься інформкампанією.
Так історично склалося, що українська земля століттями «приваблює» загарбників, які розорили свій народ, свою землю і зазіхають на чуже.
Українці готові захищати свою країну, і вони мають це робити.
Росія вже кілька місяців активно нарощує війська на кордоні з Україною. На тлі розмов про можливість повномасштабної війни Росія вимагає від НАТО «гарантій безпеки», згідно з якими Альянс має відмовитися від приєднання України, а також будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії.
Але український опір був, є і буде сильним та лютим. Зараз він набуває дуже серйозних обрисів, які демонструють, що у разі атаки російського агресора, опір буде завзятим, запеклим, добре організованим і ефективним.
Відповідно до положень документа, складовими національного опору є: територіальна оборона, рух опору та підготовка населення.
Законом визначено правові та організаційні засади національного опору, основи його підготовки та ведення, завдання та повноваження сил безпеки та сил оборони з питань національного опору.
Завдяки цьому в нашій країні з 1 січня розпочалося:
• формування національного спротиву;
• сприяння максимально широкому залученню населення до дій, спрямованих на забезпечення суверенітету та територіальної цілісності держави;
• визначення завдань територіальної оборони, руху опору та підготовки громадян України до національного опору;
• встановлення порядку організації, підготовки та ведення територіальної оборони та руху опору;
• нормування повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування з питань національного спротиву;
• визначення принципів фінансування та матеріального забезпечення національного опору та забезпечення соціального захисту військовослужбовців та добровольців Сил територіальної оборони Збройних сил України та осіб, які виконують завдання руху опору.
Нацопором називається комплекс дій щодо максимально широкого залучення українців до забезпечення військового захисту, суверенітету та територіальної цілісності країни, стримування та відсічі агресії, та заподіяння ворогові непоправних втрат.
Це поєднання для тероборони, руху опору та підготовки громадян пояснює радник командувача Сил спеціальних операцій, член ради волонтерів при Міноборони та один із співавторів закону Денис Поданчук: «Три компоненти об'єднали в одну систему, яку назвали національним опором».
Основна мета – зміцнити обороноздатність, зазначає Поданчук. У реалізації закону братимуть участь «багато держорганів та практично все населення України, принаймні у частині загальної військової підготовки».
Підготовка до національного опору складається з двох компонентів: загальновійськової підготовки та військово-патріотичного виховання.
«Це означає, що війна тепер стане справою кожного. Війна йде, ворог біля воріт. Тому тепер загальновійськова підготовка є обов'язковою для всіх», – каже Поданчук.
Детальні процедури ще мають бути чітко прописані. На практиці це означатиме таке: дорослому населенню треба актуалізувати свої відносини з військкоматом і просто чекати на повістку. Все це, можливо, супроводжуватиметься інформкампанією.
Так історично склалося, що українська земля століттями «приваблює» загарбників, які розорили свій народ, свою землю і зазіхають на чуже.
Українці готові захищати свою країну, і вони мають це робити.
Росія вже кілька місяців активно нарощує війська на кордоні з Україною. На тлі розмов про можливість повномасштабної війни Росія вимагає від НАТО «гарантій безпеки», згідно з якими Альянс має відмовитися від приєднання України, а також будь-якої військової діяльності в Україні, Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії.
Але український опір був, є і буде сильним та лютим. Зараз він набуває дуже серйозних обрисів, які демонструють, що у разі атаки російського агресора, опір буде завзятим, запеклим, добре організованим і ефективним.
Теґі:
