Не лінуйтеся його підняти, щоб здо­ров’я мати.
Кульбабки недарма називають «дітьми Сонця», бо, як і Сонце, вони додають життєвих сил організму, але не як світило, а зсередини. Росте кульбаба практично у всіх частинах світу і скрізь визнається лікарською рослиною широкого спектра дії.
Корінь і траву кульбаби у нас застосовують для лікування печінки, жовчного міхура, жовчнокам'яної хвороби, коліту, гастриту, запору, геморою.
У Франції та Іспанії кульбаба культивується як городня рослина. Сік молодих листків рекомендують вживати для поліпшення складу крові, а листя і корінь – як засіб, що зменшує кількість холестерину в крові та лікує шкіру (зникають фурункули, вугри, ластовиння, мозолі, бородавки).
У китайській народній медицині ця рослина вважається жарознижувальним, потогінним та лактогенним засобом. Болгарські травники використовують листки і сік для лікування атеросклерозу. У Німеччині вважають, що корінь кульбаби лікує нирки, а наземна частина – ревматизм.
Представники народної медицини в Польщі стверджують, що кульбаба негативно діє на мікобактерії туберкульозу, а позитивно – на хворих з цукровим діабетом на початковій стадії, з недокрів'ям різного генезу, навіть з раком.
Залишається додати хіба що такий факт: років 200 тому члени сім'ї одного баварського короля після обіду заходили до салону, де на них чекав аптекар. З одного бутиля він частував кожного повною чарочкою соку кульбаби, з другого – соку кропиви, щоб активізувалися процеси травлення і прискорювалося виведення шлаків.

Джерело: http://exo.in.ua/