Листя шовковиці, особливо шовковиці білої, є основним джерелом харчування личинки тутового шовкопряда, лялечку якого використовують для виготовлення шовку.
Широко культивуються два різновиди шовковиці: біла і чорна.
Morus alba, або шовковиця біла в дикому стані невідома. На території України зустрічається переважно в лісостепових і степових районах, її культивують в садах і парках.
Батьківщина шовковиці чорної (morus nigra) — Передня і Середня Азія. На півдні України її культивують як рослину декоративну і плодову.
За способом заготівлі і зберігання, за фармакологічними властивостями і використанням, а також за лікарськими формами та застосуванням шовковиця біла та шовковиця чорна майже не відрізняються.
Заготовляють шовковицю для медичних потреб. При цьому використовують кору гілок і коренів, плоди і листя шовковиці. Кору з гілок заготовляють навесні, а коріння — восени. Листя збирають в період цвітіння рослини, потім його розкладають тонким шаром на чистій підстилці у затінку на вільному повітрі або в приміщені, що добре провітрюється і сушать. Плоди збирають у зрілому стані й переробляють на компоти, варення, сиропи, желе.
Свіжі плоди шовковиці посилюють кровотворення, сприяють відновленню порушеного внаслідок шкірних захворювань обміну речовин в організмі. В науковій медецині їх використовують при гіпохромній анемії, пов'язаній з гіпоацидним гастритом, при дискінезіях жовчновивідних шляхів за гіперкінетичним типом, гострих ентероколітах, дизентеріях і дисбактеріозах. Є позитивний досвід лікування великою кількостю свіжих плодів шовковиці хворих на міокардіострофію і пороки серця. Після курсу лікування у хворих спостерігалося зменшення болю і покращення роботи серця, зменшувалася задишка, відновлювалась працездатність. Сік і настій свіжих плодів шовковиці використовують як відхаркуючий і сечогінний засіб.
Настій листя або відвар кори коренів шовковиці вживають у народній медецині як засіб, що має гіпотензивні, анальгетичні, седативні, протизапальні та гіпоглікемічні властивості, і як протикашлевий засіб. У китайській народній медецині відвар кори, крім того, вживається при нирковій недостатності та статевій імпотенції. При легких формах цукрового діабету страви перед вживанням їжі корисно посипати спорошкованим листям шовковиці.
Натомість результати експерементальних досліджень свідчать про те, що лише настойка листя виявляє слабо виражену гіпоглікемічну дію, інші ж препарати — новогаленові і настій листя — такої дії не виявляють. Настій спорошкованої кори гілок на кукурудзяній або соняшниковій олії застосовують для гоєння подряпин, порізів, виразок і ран.
Для лікування хвороб шовковицю використовують як для зовнішнього так і внутрішнього застосування.
При міокардіострофії і пороках серця рекомендується вживати свіжі плоди 4-5 раз на день після їжі по 200-350 г (курс лікування триває 3-4 тижні); настій свіжих плодів (2 столові ложки подрібненої сировини настоюють 4 години на склянці окропу, проціджують) вживають по 1/4 склянки 4 рази на день перед їжею; відвар кори коренів (1 чайну ложку сировини на 400мл окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по 1/2 склянки 4 рази на день перед вживанням їжі.
При зовнішньому застосуванні шовковицю викоритстовують для змащення подряпин, порізів, виразок і ран настоєм спорошкованої кори гілок на рослинній олії (у співвідношенні 1:30).
Не вживайте кору і листя, якщо у вас захворювання легенів не проконсультувавшись з лікарем.

Джерело: http://20minut.ua