Народні та християнські свята. Чистий четвер
Здавна в Україні вважалося, що Чистий четвер – це день весняного очищення, тому й у хазяйстві все має бути чистим. Ще до сходу сонця починалася робота: чистили в стайнях, коморах, на подвір’ї, в хатах, бо все повинно бути чистим та виглядати по-святковому.
Одним із головних обрядів у цей день було очищення водою: вмивання та обливання. Науковці вважають, що цей звичай походить із сивої давнини: первісно це було омовіння перед початком весняних робіт, від успіху яких цілком залежали добробут і навіть саме життя людини. За повір’ям, воду для омовіння обов’язково треба брати до схід сонця, тому що цей час найбільш придатний для здійснення магічних дій.
Переказували, що до схід сонця ворон носить своїх дітей купати до річки. А хто встигне викупатися раніше від ворона, той буде здоровим протягом усього року. Отож хворі люди купалися навіть уночі – «поки ворон дітей не купає», щоб позбавитися всіляких хвороб. Після купання хворий набирав відро води, ніс його на перехрестя дороги та виливав – «щоб там усі хвороби й залишились». Знаючи про цей звичай, обережні люди в Чистий четвер обходили перехрестя «десятою дорогою» - «щоб хвороба не причепилась».
А ще у Чистий четвер готували особливу сіль, що так і називалася – «четвергова». Вважалося, що вона має велику магічну силу, тому її застосовували від усіляких хвороб. Цією сіллю солили хліб й інші страви на Великдень, давали її їсти худобі. Готували четвергову сіль так: загортали її в ганчірку та клали в піч. І коли ганчірка згорала, сіль була готова. Сіль очищали вогнем тому, що, за народним уявленням, вона була споганена зрадником Іудою під час таємної вечері.
У цей день існував також звичай омовіння зі срібла, тобто омовіння водою, у яку поклали срібні монети, що символізували срібники Іуди. Вважалося, що вода очищає срібло, запоганене зрадником.
На згадку про переломлення хліба, здійсненого Ісусом Христом в день Таємної вечері, у церкві освячують проскури, які, за уявленням віруючих, за зцілюючи ми властивостями рівносильні з благовіщенськими. Існувала віра, що у Великий четвер Господь невидимо благословляє той хліб, який подається до обіду. Тому крихти та шматки, що залишились на столі, ретельно збирали та зберігали як святиню, яка здатна зцілювати від багатьох хвороб.
З Чистим четвергом пов’язане й перше по стриження волосся в дітей, щоб воно краще росло. Стрижка вовни на лобі і овець, підрізання хвостів в коней, курей – цей ритуал, повинен зберегти худобу від хвороби та дати добрий приплід.
Одним із головних обрядів у цей день було очищення водою: вмивання та обливання. Науковці вважають, що цей звичай походить із сивої давнини: первісно це було омовіння перед початком весняних робіт, від успіху яких цілком залежали добробут і навіть саме життя людини. За повір’ям, воду для омовіння обов’язково треба брати до схід сонця, тому що цей час найбільш придатний для здійснення магічних дій.
Переказували, що до схід сонця ворон носить своїх дітей купати до річки. А хто встигне викупатися раніше від ворона, той буде здоровим протягом усього року. Отож хворі люди купалися навіть уночі – «поки ворон дітей не купає», щоб позбавитися всіляких хвороб. Після купання хворий набирав відро води, ніс його на перехрестя дороги та виливав – «щоб там усі хвороби й залишились». Знаючи про цей звичай, обережні люди в Чистий четвер обходили перехрестя «десятою дорогою» - «щоб хвороба не причепилась».
А ще у Чистий четвер готували особливу сіль, що так і називалася – «четвергова». Вважалося, що вона має велику магічну силу, тому її застосовували від усіляких хвороб. Цією сіллю солили хліб й інші страви на Великдень, давали її їсти худобі. Готували четвергову сіль так: загортали її в ганчірку та клали в піч. І коли ганчірка згорала, сіль була готова. Сіль очищали вогнем тому, що, за народним уявленням, вона була споганена зрадником Іудою під час таємної вечері.
У цей день існував також звичай омовіння зі срібла, тобто омовіння водою, у яку поклали срібні монети, що символізували срібники Іуди. Вважалося, що вода очищає срібло, запоганене зрадником.
На згадку про переломлення хліба, здійсненого Ісусом Христом в день Таємної вечері, у церкві освячують проскури, які, за уявленням віруючих, за зцілюючи ми властивостями рівносильні з благовіщенськими. Існувала віра, що у Великий четвер Господь невидимо благословляє той хліб, який подається до обіду. Тому крихти та шматки, що залишились на столі, ретельно збирали та зберігали як святиню, яка здатна зцілювати від багатьох хвороб.
З Чистим четвергом пов’язане й перше по стриження волосся в дітей, щоб воно краще росло. Стрижка вовни на лобі і овець, підрізання хвостів в коней, курей – цей ритуал, повинен зберегти худобу від хвороби та дати добрий приплід.
Джерело: "Чернігів стародавній"