Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят є Голодна кутя, голодний Святвечір, надвечір’я Богоявлення, хрещенський святвечір, що припадають на 18 січня.
Як відомо, майже на всій території України готували дві куті – Багату (напередодні Різдва) та Голодну, хоча в деяких регіонах, зокрема на Поліссі, була й Щедра (в переддень Нового року).
Як і в Різдвяний переддень, віруючі весь день постують, вечеряти сідають лише коли з’явиться на небі перша вечірня зоря. Голодна кутя – день пісний, тому на вечерю подають тільки пісні страви: смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Колись після вечері діти «проганяли кутю», говорячи:
Тікай, кутя, із покуття,
А узвар – іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці…
Потім брали горщики, в яких варилася кутя, й розбивали їх об ворота. Коли вже зовсім стемніє, виносили з хати дідуха в садок і спалювали його, ніби розправлялися із зимою. Попіл дівчата відносили на город, «щоб огірки родили». У деяких місцевостях дідуха не спалюють, а залишають до першого засіву.
Переддень Водохрестя відзначається свяченням води у церкві та біля неї. Після читання Апостола та Євангелія від Марка промовляється особлива молитва, в якій закликається благодать Святого Духа на воду та усіх, хто її п’є. Священик тричі занурює у воду хрест, а потім окроплює святою водою всі чотири сторони світу. Цією ж водою він благословляє людей та їхні житла.
Свяченою водою кропили у хаті та надворі. Кропили також усіх членів родини та худобу, щоб були здоровими. На тому місці, де падала крапля води, крейдою писали хрест. За традицією, після освячення оселі, члени сім’ї їли пиріг.
У деяких місцях посуд, де зберігається вода, прикрашають квітами безсмертника або сухого василька, «щоб Бог милував від злої напасті». Вважається, що вода, освячена в надвечір’я Богоявлення, ще святіша, ніж з Водохрестя, і вона не псується, скільки б її не тримали, а якщо її заморозити, на поверхні з’явиться зображення хреста.
У надвечір’я Богоявлення намагалися зібрати снігу, адже гадали, що тільки цей сніг здатний вибілити будь-яку тканину. Ним лікували також хворі ноги, памороки, судороги.
У деяких регіонах у Другий Святвечір ходять щедрувати. Взагалі на Голодну кутю виконуються ті ж самі обряди, що й на Багату, але вже не так урочисто.
В народі кажуть: якщо в переддень Водохрестя на деревах багато інею – рік буде врожайним, якщо в Богоявленську ніч небо чисте – буде багато гороху, на Голодну кутю був сніг – буде й гречка.

Джерело: "Чернігів стародавній"