Народні та християнські свята. Пророка Іллі
2 серпня за церковним календарем – свято Пророка Іллі.
Святий Ілля дуже шанований українським народом. Його називають громовиком, покровителем грому і блискавок. Цього дня намагалися не працювати, навіть не ходили на полювання, боячись гніву Іллі, котрий може того, хто його не святкує, вдарити блискавкою. Зачувши грім люди вірили, що це «Ілля їде по небу на золотій колісниці». Іконописці зображували пророка Іллю сидячи на колісниці з вогненними колесами, що оточена з усіх боків полум’яними хмарами і запряжена чотирма крилатими кіньми. Іллю в народі сприймали як посередника між небом і землею. За переказами, він спроможний передрікати засуху і в той же час молитвами викликати дощові хмари. Звідси в народній уяві Ілля постає як грізний, суворий, жорстокий, але водночас і щедрий святий.
Існує народна легенда, що колись біси повстали проти Бога, то Бог наказав Іллі прогнати нечисту силу з неба. З того часу Ілля ганяється за бісами і пускає в них огненні стріли: громи і блискавку.
Під час грози забобонні люди відганяють від себе котів і собак, вірячи, що в цих тваринах ховається нечиста сила.
Вважалося, що пожежа від грому – то Божа кара. Застерегтися од неї можна лише страсною (посвяченою в чистий четвер) свічкою, запаливши її перед іконою.
Проте, в народній уяві святий Ілля не тільки був караючим божеством, але й покровителем хліборобів. Адже, після Іллі починається озимий посів жита й пшениці.
Селяни з нетерпінням чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Бо, селяни вже починали випікати хліб з нового врожаю.
Святий Ілля дуже шанований українським народом. Його називають громовиком, покровителем грому і блискавок. Цього дня намагалися не працювати, навіть не ходили на полювання, боячись гніву Іллі, котрий може того, хто його не святкує, вдарити блискавкою. Зачувши грім люди вірили, що це «Ілля їде по небу на золотій колісниці». Іконописці зображували пророка Іллю сидячи на колісниці з вогненними колесами, що оточена з усіх боків полум’яними хмарами і запряжена чотирма крилатими кіньми. Іллю в народі сприймали як посередника між небом і землею. За переказами, він спроможний передрікати засуху і в той же час молитвами викликати дощові хмари. Звідси в народній уяві Ілля постає як грізний, суворий, жорстокий, але водночас і щедрий святий.
Існує народна легенда, що колись біси повстали проти Бога, то Бог наказав Іллі прогнати нечисту силу з неба. З того часу Ілля ганяється за бісами і пускає в них огненні стріли: громи і блискавку.
Під час грози забобонні люди відганяють від себе котів і собак, вірячи, що в цих тваринах ховається нечиста сила.
Вважалося, що пожежа від грому – то Божа кара. Застерегтися од неї можна лише страсною (посвяченою в чистий четвер) свічкою, запаливши її перед іконою.
Проте, в народній уяві святий Ілля не тільки був караючим божеством, але й покровителем хліборобів. Адже, після Іллі починається озимий посів жита й пшениці.
Селяни з нетерпінням чекали цього свята і казали: «На Іллі новий хліб на столі». Бо, селяни вже починали випікати хліб з нового врожаю.
Джерело: "Чернігів стародавній"