22 березня за церковним календарем свято Сорока мучеників севастійських, які потерпіли за віру у вірменському місті Севастії під час гоніння на християн.
В народі День Сорока святих отримав назву «Сороки». Наші предки пов’язували з ним початок весни, адже наступало весняне рівнодення. Завбачливі господарі починали готувати збіжжя для ранніх зернових. Казали: «На сорок святих погода – на гречку буде урода».
Хоч цей день і вважався провісником весни, але селяни вірили, що можуть ще бути 40 приморозків.
Цього дня матері випікали з тіста печиво – 40 так званих жайворонків або сорок, схожих за формою на пташок: з маленького тіста робили качалочку, зав’язували її вузликом, розплескували кінці, наче гребінчик і хвостик, і запікали. Роздавали «жайворонків» дітям. І вони, бігаючи вулицями, закликали весну, птахів з вирію.
Благослови, мати,
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
А ще на свято Сороки варили 40 вареників або пекли 40 пиріжків. Саме вони й згадуються в народному анекдоті, як одна жінка наварила чоловікові 40 вареників, а потім і питає: «Чи всі поїв?» А той відказує: «Та тільки 39, а решту діти розхапали!».
Цього дня у церкві баби запалювали 40 свічок і били 40 поклонів.
Хто на це свято працюватиме, тому зробиться 40 болячок. У деяких місцевостях України існувало таке правило: до середини березня ніхто з чоловіків по п’ятницях не працював в полі, а жінки не прали. Якщо чоловік буде що-небудь робити волами, то або віл несподівано паде, або в самого селянина всохне рука чи нога. Всю іншу роботу виконувати не заборонялося, в тому числі й по п’ятницях.
Але найбільш символічним був обряд «Топтати ряст». Вважалося, хто напровесні його потопче – убереже життя й здоров’я протягом року. Тому навіть літні й кволі виходили в поле і, притопчуючи зелені сходи, казали: «Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, потоптати і того году діждати».
А ще на свято Сорок святих завбачували погоду.
Вважалося, якщо на Сорок святих ще заметено сорок закутків, можна чекати ще й на сорок морозів, особливо, якщо день прохолодний.
Якщо на Сорок святих опади і мало сонця – не буде весняної повені, влітку не очікується тривалих зливневих дощів, а осінь видасться сухою та погідною.
Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно – бути сорока морозам.
У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки ще буде морозів.
Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.
Дружно тане сніг – до активної повені й буйних трав.

Джерело: "Чернігів стародавній"