Народні та християнські свята. Великомучениці Параскеви П’ятниці
На 10 листопада припадає свято Великомучениці Параскеви П’ятниці.
У розповіді про життя святої Параскеви написано, що батьками її були благочестиві люди, але великим їхнім нещастям стала бездітність. Господь почув їхні молитви і в одну з п’ятниць подарував їм дочку, яку вони назвали Параскевою (в перекладі з грецької – «п’ятниця»). В описі також йдеться, як в молоді роки Параскева стала християнкою і дала обітницю не виходити заміж. Під час гонінь на християн імператора Діоклетіана (ІІІ ст.) її привели на суд до правителя області, який запропонував їй зректися Христа й стати його дружиною. На цю пропозицію Параскева відповідала відмовою, і в покарання за вірність обраного шляху їй відрубали голову.
У день п’ятниці існувало багато заборон: по п’ятницях не можна було прясти (а хто пряде, у того на тому світі батьки будуть сліпими – залишки від прядіння заб’ють їм очі); хто не постує у п’ятницю, може втопитися; у п’ятницю не можна купати дитину тощо. Цього дня не шили, не золили і не розчісували волосся.
В Україні здавна існували обряди, пов’язані зі святою П’ятницею. І це не випадково: образ жінки посідав чільне місце у традиційних віруваннях та суспільному житті нашого народу. Тому й належить празник святої Параскеви до жіночих свят, а тому так шанобливо сприймався в народі. На її честь у багатьох селах освячували церкви й відзначали храмові свята. Придорожні каплиці на честь святої в давнину так і називалися П’ятницями. Особливо шанувалися і прикрашалися ікони святої. Іконописці зображували її суворою подвижницею, високого зросту, з променистим вінком на голові. Ікони святої Параскеви охороняють сімейне благополуччя.
Вважається, що вона є покровителькою полів і худоби, тому цього дня в церкву приносять для освячення плоди, які потім зберігають як святиня до наступного року.
У Чернігові на честь святої великомучениці Параскеви названо храм - унікальний витвір майстрів останнього періоду давньоруської архітектури. П’ятницька церква збудована наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ століття на чернігівському посаді біля торгу.
За народними прикметами вважалося: якщо на Параски день сонячний, то чекай теплої зими, хмарний – в середині грудня будуть сильні морози.
У розповіді про життя святої Параскеви написано, що батьками її були благочестиві люди, але великим їхнім нещастям стала бездітність. Господь почув їхні молитви і в одну з п’ятниць подарував їм дочку, яку вони назвали Параскевою (в перекладі з грецької – «п’ятниця»). В описі також йдеться, як в молоді роки Параскева стала християнкою і дала обітницю не виходити заміж. Під час гонінь на християн імператора Діоклетіана (ІІІ ст.) її привели на суд до правителя області, який запропонував їй зректися Христа й стати його дружиною. На цю пропозицію Параскева відповідала відмовою, і в покарання за вірність обраного шляху їй відрубали голову.
У день п’ятниці існувало багато заборон: по п’ятницях не можна було прясти (а хто пряде, у того на тому світі батьки будуть сліпими – залишки від прядіння заб’ють їм очі); хто не постує у п’ятницю, може втопитися; у п’ятницю не можна купати дитину тощо. Цього дня не шили, не золили і не розчісували волосся.
В Україні здавна існували обряди, пов’язані зі святою П’ятницею. І це не випадково: образ жінки посідав чільне місце у традиційних віруваннях та суспільному житті нашого народу. Тому й належить празник святої Параскеви до жіночих свят, а тому так шанобливо сприймався в народі. На її честь у багатьох селах освячували церкви й відзначали храмові свята. Придорожні каплиці на честь святої в давнину так і називалися П’ятницями. Особливо шанувалися і прикрашалися ікони святої. Іконописці зображували її суворою подвижницею, високого зросту, з променистим вінком на голові. Ікони святої Параскеви охороняють сімейне благополуччя.
Вважається, що вона є покровителькою полів і худоби, тому цього дня в церкву приносять для освячення плоди, які потім зберігають як святиня до наступного року.
У Чернігові на честь святої великомучениці Параскеви названо храм - унікальний витвір майстрів останнього періоду давньоруської архітектури. П’ятницька церква збудована наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ століття на чернігівському посаді біля торгу.
За народними прикметами вважалося: якщо на Параски день сонячний, то чекай теплої зими, хмарний – в середині грудня будуть сильні морози.
Джерело: "Чернігів стародавній"