Союзники України перенесли свою увагу з пошуку перемоги на спроби поставити президента Володимира Зеленського в найкращу позицію для протидії просуванню Росії або домовитися про можливе припинення вогню, кажуть джерела, знайомі з цим питанням.
Про це пише американський міжнародний телеканал Bloomberg.
Наразі це означає, що НАТО подвоює зусилля, щоб надіслати більше зброї в охоплену війною країну, оскільки київські війська повільно втрачають позиції, підвищуючи привид того, що можливе перемир’я може заморозити конфлікт із частинами України, окупованими військами Володимира Путіна.
Путін не виявив бажання обговорювати припинення вогню, але повернення Дональда Трампа в Білий дім зосередило увагу союзників по НАТО на тому, як зміцнити політичну волю, щоб підтримувати майже трирічну війну, оскільки моральний дух починає падати.
Поки міністри закордонних справ зібралися цього тижня в Брюсселі, зосередилися на тому, як постачати більше зброї, уряди почали розглядати різні сценарії переговорів щодо припинення війни, кажуть люди.
Обговорення передбачає такі гарантії безпеки, які б захистили Україну, але не провокували Путіна, кажуть люди. Усі вони говорили на умовах анонімності, враховуючи політичну та безпекову чутливість планування, яке є приватним і все ще незавершеним.
Одним з можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони. За словами одного високопоставленого дипломата НАТО, у разі припинення вогню європейські війська, ймовірно, охороняли б і патрулювали його.
За словами іншого високопоставленого західного дипломата, ці дискусії відбуваються на тлі визнання того, що ситуація в Україні є нестійкою і що переговори мають початися найближчим часом. Для європейських союзників сценарії також пропонують можливість показати Трампу, що вони можуть залишатися актуальними, якщо переговори про припинення вогню врешті-решт кристалізуються.
Приватні міркування щодо того, чим може закінчитися війна, виникли, коли генеральний секретар НАТО Марк Рютте в середу намагався зосередитися на надходженні зброї в Україну, залишивши поки що осторонь контури будь-якого припинення вогню.
«Ми повинні зробити більше, ніж просто тримати Україну в боротьбі», – сказав Рютте у своєму заключному слові на засіданні НАТО. «Ми повинні забезпечити достатню підтримку, щоб раз і назавжди змінити траєкторію цієї війни».
«Зміна траєкторії означає, що там, де зараз лінія фронту рухається на захід, ми повинні переконатися, що Україна займає позицію сили», коли йдеться про потенційні переговори, додав він.
Сам Зеленський в останніх інтерв’ю дав зрозуміти, що потрібне дипломатичне рішення і що він погодиться на припинення бойових дій з окупованими частинами східної України, результати останніх опитувань показали, що більшість українців терпіли б.

«Визнання Зеленським того, що Україна не зможе звільнити всю окуповану Росією територію військовим шляхом, — це більше, ніж визнання реальності», — сказав Лучіан Кім, аналітик Міжнародної кризової групи та автор нещодавно опублікованої книги «Помста Путіна: Чому Росія вторглася в Україну». «Це також відкриття для майбутніх мирних зусиль другої адміністрації Трампа».
Ключовим для Зеленського — і ускладненням для НАТО — є його вимога, щоб альянс надав гарантії безпеки щодо тих частин країни, які все ще контролює Київ, а також невизначена можливість повернути цю територію пізніше дипломатичним шляхом.

У неділю український президент заявив, що будь-яке запрошення приєднатися до альянсу має стосуватися всієї його країни в межах її міжнародно визнаних кордонів. Попередній досвід його країни щодо гарантій безпеки, спільно наданих Росією, США та Британією за Будапештським меморандумом у 1994 році в обмін на те, що Київ відмовився від ядерного арсеналу радянських часів, виявився марним, коли Путін вторгся.
Членство України в НАТО — з його гарантією безпеки, що війна проти одного є війною проти всіх — у короткостроковій перспективі не може бути й мови. Це також було б червоною лінією для Путіна, який бачить НАТО на кордоні Росії як загрозу, а Україну, зрештою, частиною своєї сфери впливу.

Натомість Києву знадобляться гарантії безпеки, які потенційно зобов’яжуть США чи інших союзників стати на його захист, якщо Росія порушить будь-яке припинення вогню.
Це виходило б за рамки зобов’язань США та десятків союзників щодо зміцнення української армії в довгостроковій перспективі, включно з навчанням.

Однією з цілей збільшення збройних сил Києва та надання йому можливості завдати глибшого удару по Росії за допомогою західної зброї є переконання Путіна, що переговори кращі, ніж війна, що зараз малоймовірно, коли російські війська продовжують просуватися.
«Ми не хочемо нічого прикрашати», — сказав генерал Крістіан Фройдінг, керівник штабу планування та командування німецького міністерства оборони, у коментарях, опублікованих в Інтернеті. Росія бере ініціативу «на всіх фронтах, у всіх сферах» і постійно завойовує територію. Це включає в себе східний транспортний вузол Покровськ, який, на його думку, українські сили мають залишити на початку наступного року.

За словами високопоставленого чиновника НАТО, темпи просування Росії зростають, створюючи додатковий тиск на українські фронти. І хоча Росія щодня несе близько 1500 вбитих і поранених, їй також вдалося набрати близько 30 000 нових військових за місяць, зміцнюючи перевагу країни в живій силі.
«Путін явно лідирує і особливо не хоче ніяких переговорів», — заявив посол Естонії в НАТО Юрі Луїк в інтерв’ю національному суспільному мовнику ERR.

Занепокоєння в адміністрації колишнього президента Джо Байдена щодо того, що перемога Росії підбадьорить союзників Москви Китай, Іран і Північну Корею, принаймні частково є причиною нового сплеску артилерійських снарядів, ракет, наземних мін і систем ППО.
Про це в інтерв’ю заявив генеральний секретар НАТО Рютте з Financial Times цього тижня, він висловив подібне попередження Трампу щодо суперників Америки, коли нещодавно відвідав новообраного президента у Флориді.
За словами Семюеля Чарапа, старшого політолога Rand, навіть без переходу до Трампа, який критикував мільярди, які США пообіцяли підтримати Україні, скорочення людської сили та озброєння означає, що переговори все одно доведеться розпочати наступного року.
«Україні не вистачає живої сили, щоб зупинити російський наступ, і Захід мало що може дати з точки зору існуючих запасів зброї», — сказав Чарап.
Цього тижня держсекретар США Ентоні Блінкен прибув до Брюсселя, плануючи обговорити, як захистити Україну в довгостроковій перспективі, незважаючи на те, що у нього мало часу.
«У вас є я, у вас є ми», — сказав Блінкен Рутте перед їхньою зустріччю. «До 20 січня», — додав він, маючи на увазі останній день перебування Байдена на посаді.