23 квітня 2013 р. у Чернігівській міській раді проведено науково-практичну конференцію, присвячену 390-й річниці надання місту Чернігів Магдебурзького права.
Організатори: Чернігівська міська рада, громадська організація «Сіверський інститут регіональних досліджень» за сприяння Українського інституту національної пам’яті.
Під час відкриття наукового форуму секретар Чернігівської міської ради, кандидат юридичних наук Олег Шеремет наголосив на актуальності відзначення 390-річного ювілею надання місту Магдебурзького права – місцевого самоврядування для сучасного розвитку чернігівської територіальної громади.
У доповіді «Доба магдебурзького права в історії Чернігова» Сергій Лепявко, доктор історичних наук, професор, директор громадської організації «Сіверський інститут регіональних досліджень», показав позитивний вплив надання місту Магдебурзького права на його розвиток впродовж 130 років.
Володимир Кривошея, доктор історичних наук, перший заступник директора Українського інституту національної пам’яті, висвітлив тему «Чернігів як центр козацького полку середини ХVІІ – кінця ХVІІІ ст.» Він розкрив непрості відносини козацької адміністрації Чернігівського полку та Чернігівської міської влади, які були характерні для всіх міст з Магдебурзьким правом, торкнувся проблематики боротьби міщан Чернігова за відстоювання прав територіальної громади. Цікаво, що дослідник показав ці явища в загальноукраїнському та європейському розвитку, їхню спорідненість та особливості.
Відомий український історик зауважив, якщо історію розглядати за формулою «тріумф—трагедія», то надання столиці Чернігово-Сіверщини Магдебурзького права є одним із періодів тріумфу розвитку міського самоврядування та розквіту українських міст.
Інший відомий український дослідник, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри країнознавства Національного університету «Острозька академія» Петро Кулаковський висвітлив тему «Надання магдебурзького права Чернігову в 1623 році». Він детально охарактеризував перші 30 років функціонування самоврядної міської громади, вказавши на поступове зміцнення її основ.
Чернігівцям було приємно почути, що місцева фортеця витримувала неодноразові штурми, була неприступною. Її захисники складали зброю лише в умовах голоду.
Ігор Ситий, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського у доповіді «Герб і прапор магістрату Чернігова ХVІІ–ХVІІІ ст.» не тільки ознайомив учасників із тодішніми зображеннями Чернігівського міського гербу та прапору, але й дав рекомендації щодо відновлення та збереження їх з метою показу неповторного обліку міста з давньою й багатою історією.
Володимир Бойко, кандидат історичних наук, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій, висвітлив проблематику функціонування Чернігівської міської думи в ХІХ – на початку ХХ ст. та в 1917–1918 рр., тобто в останні роки свого існування. Дослідник відзначив, що поява демократичної міської думи стала можливою в результаті спроби децентралізації влади та її роздержавлення шляхом передачі повноважень і ресурсів органам місцевого самоврядування. Це мало успішний вплив для сталого розвитку міста. Революційні події 1917–1918 рр. показали ще одну непересічну якість міського самоврядування. Як породження політичних процесів та виразники певних поглядів політичних сил, міські думи виступали водночас на захист своєї автономності і намагалися діяти від імені всього населення. Таким чином, вони демонстрували територіальну та корпоративну солідарність як громада.

Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті