ваша підтримка важлива для незалежного видання стань патроном
У селі Козилівці, що на Корюківщині, мешкає чоловік, який бісером вишиває картини. Має вже цілу галерею. Журналісти завітали до нього в гості.
Його картини — слони і балерини Звісно, що на так званому заслуженому відпочинку сидіти та у вікно дивитися — не у кожного виходить. Не вийшло і в козилівця Михайла Ляха. І не тільки тому, що у селі живуть, де робота завжди — чи ти її, чи вона тебе знайде! А ще й тому, що не може чоловік без творчості.
Бісером картини вишивати почав 2014 року. Якось був у сестри Марії в Корюківці, вона сидить, шиє. «А що то таке?» «Та то тобі не цікаве!» «Чому ж ні?» І захопився тим рукоділлям. Першу вишив ікону Божої Матері. А далі — утворилася ціла галерея. «Балерину» дружині родича вишив. Картину «Мої сни» побачили куми їхньої доньки, приїхавши з Америки, де проживають.
Вона їм подарувала, після того вироби батькові так там сподобалися, що тепер їх за океаном кілька. Зарані просили автора свої картини підписувати, аби при перевезенні на митниці не затримали.
Палітра його творів широка, є серед них «Вранішня кава», «Соняшники», «Бузковий натюрморт» і навіть Герб України. Зустрічають «Ранок у лісі» три ведмеді, висить це полотно у доньчиній квартирі.
Дарує чоловік свої картини усім рідним і близьким людям.Внучці Ані, студентці, картину з принцом подарував. І весільний рушник їй на майбутнє дід вишив.
Доньці Світлані — великодню скатертину. Роботи не абиякі. Той ранок у лісі зобразив розміром 900 на 600 міліметрів, рік над картиною трудився, переважно взимку. Ниток пішло півкілометра, а намистинок-бусинок — 54 тисячі! «Ранок у саду» зобразив на такому полотні, що художники на ньому малюють. Можна покрити лаком — і буде мов чудова художня картина - Михайло Лях
З останніх його робіт — «Букет у вершкових відтінках». Зараз закінчує «Слонів у саванні».
Навіщо це йому? Наче б — жіноче заняття, а не чоловіче? Дружина Надія у молодості теж вишивала. Зараз зір уже не той. А він, каже, відпочиває і задоволення одержує від цього вишивання.
При цьому ж не можна відволікатися на якісь сторонні думки, треба зосереджуватися на самій роботі, бо щось не туди, не так піде. Оце й дає такі відчуття. Увечері вишиває, особливо довгими зимовими присмерками.