Незаконні патрони МВС. Журналістське розслідування
За численними повідомленнями як чинів прес-служби МВС, так і особисто міністра Віталія Захарченка, під час активної фази протистояння на Грушевського міліція не використовувала вогнепальної зброї – лише дозволені спецзасоби. Бо при заходах із охорони громадського порядку міліціонерам взагалі не видають вогнепальної зброї. Насправді це не так.
Одним із найбільш вражаючих «невогнепальних дозволених спецзасобів» з Грушевського є рушниця серії Форт-500, призначена для стрільб будь-якими набоями 12 калібру, в тому числі й мисливськими та бойовими – на відміну від так званих «пристроїв для відстрілу патронів несмертельної дії», котрі розваляться після першого ж пострілу бойовим патроном. Принаймні, без ручної доводки такого «пристрою» до «бойового» стану.
Але – троє вбитих на Грушевського протестувальників отримали саме вогнепальні поранення. Сергія Нігояна вбили картеччю, випущеною із вогнепальної зброї 12 калібру, Михайла Жизнєвського та Романа Сеника – кулями зі зброї того ж 12 калібру.
Від куль міліція одразу відхрестилась. Заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Олег Татаров, зробив однозначну заяву: «Патрони, якими завдані тілесні ушкодження всім трьом громадянам – органи внутрішніх справ не використовують, і на озброєнні їх немає. Ще раз наголошую: немає таких патронів».
Так от. Щодо патронів, котрими вбили Жизневського та Сеника, то заступник начальника Головного слідчого управління МВС України є на диво необізнаний. Або ж просто бреше. Бо такі патрони в ОВС є.
Ось так кулю, згідно результатів масштабного розслідування журналіста Аркадія Бабченка, витягнули з легенів Сеника:
А ось такі – експонував розробник куль НДІ спецтехніки МВС ще 2009 року:
Бабченко, чиї джерела наполягають на наявності в МВС патронів 12 калібру зі свинцевою картеччю (такою вбили Нігояна) – так і не зробив однозначного висновку, чи є «спецбоєприпаси» з фото на озброєнні МВС України. Й схилявся до версії, що це давні «експериментальні» набої, що не пішли у серійне виробництво й у невеликій кількості були передані міліції. Так само «експериментальними», на думку співбесідників Бабченка, могли бути кулі із сталевими наконечниками. Створені вони були «для примусової зупинки автомобіля шляхом пошкодження двигуна»
Так от, ці набої на штатному озброєнні рідного МВС є. При чому незаконно і у дуже немалій кількості.
Про це однозначно свідчать результати тендерів МВС. Так, 10 квітня 2012 року МВС уклало договори на закупівлю «патронів 12 калібрунесмертельноїдії». У ТОВ НВП «Еколог» було придбано 10270 патронів із пластиковими кулями та 10270 патронів із пластиковою картеччю по 9 гривень за патрон.
В ТОВ «Лабораторія прикладної хімії» на тому ж тендері МВС придбало 10500 патронів для примусової зупинки транспорту.По 27 гривень за штуку.
Тобто, ще в 2012 році, коли Україна приймала чемпіонат Європи з футболу, в МВС виникла потреба постріляти більш як 30 тисячами «несмертельних» патронів. На кожних 2 «пластикові» постріли, при цьому, було заплановано зробити 1 «примусово транспортнозупинювальний».
Далі – більше. 26 листопада 2013 року, через п’ять днів після того як Микола Азаров підписав своє коронне розпорядження № 905-р про зупинку євроінтеграції і на Майдан вийшли перші активісти, МВС за результатами тендеру з тими ж двома учасниками ТОВ НВП "Еколог” та ТОВ "Лабораторія прикладної хімії” уклало договори на закупівлю «пристроїв миттєвого розпилення аерозолю, патронів 12 калібру, газових гранат» на на 5,91 млн грн.
У ТОВ НВП «Еколог» було придбано 1900 «пристроїв миттєвого розпилення аерозолю» – простою мовою ручних газових гранат, по 324 гривні за гранату. У ТОВ «Лабораторія прикладної хімії» МВС цього разу законтрактувало 1500 газових гранат 12 калібру для відстрілу з помпової рушниці «Форт-500» по 189 гривень за штуку. Ну й 6730 тих же патронів для примусової зупинки транспорту з тими ж ТТХ, що й 2012 року, але вже по 42 гривні за патрон.
А ось технічні вимоги до «несмертельних» транспортнозупинювальних патронів з тендерних документацій МВС:
Запропонована Учасником продукція (патрони 12 калібру для примусової зупинки транспорту) повинна бути прийнята на озброєння органів МВС України наказом Міністерства внутрішніх справ України або протоколом відомчої комісії МВС та відповідати наступним технічним вимогам:
Для людини, хоч якось обізнаної на характеристиках зброї та набоїв, питання щодо «нелетальності» таких «спецзасобів» відпадає одразу.Люди необізнані можуть взяти розроблений науковцями від того ж МВС новесенький стандарт на патрони несмертельної дії та визначитись, чи відповідають «патрони 12 калібру для примусової зупинки транспорту» цьому стандарту в частині їх «несмертельності». Особливо в’їдливі громадяни можуть на калькуляторі перерахувати величину питомої кінетичної енергії цих патронів на тих же 10-15 метрах.
Тут є ще один аспект –нудно-юридичний. Згідно до статті 14 Закону «Про міліцію»: «Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України за висновком центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, і Генеральної прокуратури України і публікуються в засобах масової інформації.»
Постановою Кабміну «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку» – тією самою, з котрої Азаровим вперше з 2001 року виключено заборону використовувати водомети на морозі – так от, цією постановою встановлено повний та вичерпний перелік спецзасобів.
Нічого, що було б схоже на «патрони 12 калібру для примусової зупинки транспорту» в цій постанові немає.Пунктом 22 постанови передбачено, що лише модифікації спецзасобів з цього переліку, які не тягнуть змін їх ТТХ, можуть братися на озброєння МВС наказами Міністра внутрішніх справ. Жодних прийнять на озброєння «протоколом відомчої комісії МВС» як в тендерних документаціях МВС, постанова не дозволяє.Будь-яке розширення переліку спецзасобів можливо лише постановою Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства внутрішніх справ і висновком Міністерства охорони здоров’я, Генеральної прокуратури України.
Звичайно, нічого схожого хоча б на проект постанови Кабміну, тим паче подань-висновків по «патронах 12 калібру для примусової зупинки транспорту» віднайти не вдалося. Хоча вони останнім часом й плодяться, як скажені.
До речі. Окрім вже згаданих та прийнятих постанов ім. Азарова «про російські гранати» та «про водомети на морозі» видання «Дзеркало тижня» оприлюднило подання за підписом Захарченка про доповнення переліку ще кількома позиціями російських гранат та іншого вкрай потрібного краму, серед яких пристрої «Джміль» та «Джміль-М». «Дзеркало тижня» зробило помилковий – проте логічно послідовний висновок про те, що мова йде за російські реактивні вогнемети.
МВС страшенно образилось на «ДТ» й повідомило, що «Джміль» та «Джміль-М» є патронами з газовою гранатою сльозогінної дії.
Нас у цьому сенсі цікавить дещо інше. На «джмелів» є висновок Міністерства охорони здоров’я за № 05.03.02-07/5710 від 27.01.2011 р. Назва об’єкта експертизи: ТУ У 29.6-2264502677.001:2011 «Патрони з газовими гранатами «Джміль» та «Джміль-М». У висновку зазначені, зокрема, реквізити виробника продукції: ФОП Шостак В.В.
За адресою цього ФОП Шостак В.В. зареєстровано також вже згадане успішне ТОВ «Лабораторія прикладної хімії», керівником якої є Шостак Володимир Володимирович. Фаховий хімік та меценат, що допомагає дітям реактивами та постачає МВС заборонені «патрони 12 калібру для примусової зупинки транспорту».
Але мова все ж не за торгівця зброєю – а за працівників МВС у високих «спеціальних званнях міліції», що не вбачають у Форт-500 вогнепальної гладкоствольної зброї й не бачать наскирдованого на бюджетні гроші власним відомством величезного запасу заборонених законом «спецзасобів».Проте вже доповідають про розшук «якоїсь невідомої жінки» за підозрою у вбивстві Жизнєвського.
Тут дуже доречні перші слова Закону «Про міліцію»: Міліція в Україні – державний озброєний орган виконавчої влади. Цю фразу дуже любив цитувати екс-міністр МВС генерал Білоконь. Інший його вислів: «Нам кажуть, що міліція повинна бути поза політикою. А я так скажу: ми орган влади, озброєний орган влади. Із самого цього визначення уже випливає, що ми повинні владу підтримувати… А переможемо на виборах у першому турі — три дні пити будемо».
Хоча Білокінь й працює нині в Міністерстві юстиції РФ й там же напевне п’є, складається враження, що його ідейних послідовників в Україні не бракує. І ще було би нічого, якби важке похмілля потім приходило тільки до них. Але сьогодні , на жаль, це стосується цілої країни.
Володимир Лютий, "Наші гроші"
