Навесні 2021-го побачили світ книги Юрія Косенка «Сомалійські прислів'я мовою оригіналу та в перекладі українською» та Бай Т. Мура «Вбивство на маніоковому полі» в українському перекладі. Ініціатор, організатор, виконавець, фінансування — правління громадської організації «Українська Ініціатива».

ПРО ЩО ЦІ КНИГИ
«Сомалійські прислів'я мовою оригіналу та в перекладі українською»
Юрій Косенко, голова правління громадської організації «Українська Ініціатива» за дев’ть років зібрав і переклав 269 сомалійських прислів'їв. Проте, це не тільки знайомство з національним характером народу в такий спосіб. Автор у своїй статті під назвою «Сомалі: лінії розламу (Замість передмови)» розповів про цю країну. Він слушно наголосив: «Якщо відкинути зовнішні характеристики і звернути увагу на сутність явищ та подій, то виявиться ціла низка несподіваних моментів схожості перебігу історичних процесів на теренах України та Сомалі. Наприклад, події громадянської війни в Сомалі є, багато в чому, сутнісно подібними до таких явищ нашої історії, як доба Руїни та отаманія доби Перших Визвольних Змагань. Характерними є й злочинні наміри та спроби російських імперіалістів збудувати тоталітарний комуністичний режим в Сомалі. Згубний вплив тих подій відчувається й досі. Можна знайти й інші цікаві паралелі, тож дослідження цієї країни та її культури має далеко не лише теоретичний інтерес».
А ось приклади сомалійських прислів'їв, які просто кидаються в очі (всього, що вразило, просто неможливо показати у такій коротенькій публікації): «Змію вбивають ударом по голові»; «Накопичуй або добрі справи, або багатство»; «Хто не розуміє того, що відбувається, не зрозуміє й того, що станеться в майбутньому»; «Говори правду, навіть якщо її вважають брехнею».

Бай Т. Мур «Вбивство на маніоковому полі»
Це перший в історії переклад українською мовою (!!!) прозового твору ліберійської літератури. Саме до 200-ї річниці з моменту фактичного заснування Республіки Ліберія «Українська Ініціатива» організувала видання повісті класика ліберійської літератури Бай Т. Мура «Вбивство на маніоковому полі».
Бай Тамія Джонсон Мур – ліберійський поет, прозаїк, фольклорист та есеїст, впродовж свого життя обіймав різні посади у сфері культури в уряді Республіки Ліберія та в ЮНЕСКО, завершив свою кар’єру держслужбовця на посаді міністра культури й туризму. Народився в селі Дімех, був представником корінного народу гола (койя), багато зробив для промоції культури народу ваї, вищу освіту здобув у США. Його «Вбивство на маніоковому полі» (1968) вже давно увійшло до навчальної програми з літератури у закладах освіти Ліберії. Цей твір, заснований на реальних подіях, є важливим для розуміння багатьох проблем ліберійського суспільства, оскільки у ньому правдиво відтворюються особливості ментальності й побуту мешканців країни. У 2012 режисер Йор-Ел Франсіс його екранізував.
У передмові, Юрій Косенко, ініціатор, організатор та редактор цього видання у передмові зауважив із прицілом до вітчизняного сьогодення: «Автор добре продемонстрував до чого призводить прагнення до швидкого й легкого вирішення складних проблем».

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО
Це не перші видання та перевидання українською мовою художніх творів світової літератури, а також наукових і науково-популярних книг, які здійснила ГО «Українська Ініціатива» за власні кошти. Звичайно зусилля однієї ГО, її вагомий внесок у цю важливу національно-державної ваги справи, ніяким чином не може замінити роботу держави, видавничої спільноти та інших…
Важливо зовсім інше. Сила та перемоги нашої країни на всіх напрямах діяльності — тісна співпраця, взаємодія держави та суспільства. ГО ініціюють, показують важливість, починають роботу, показують результати. Держава усвідомлює важливість, організовує системну реалізацію, використовуючи власну потугу в співпраці з громадськістю.
Звичайно, що знайомство з всіма надбаннями світової культури, зокрема й літератури, в Україні повинно відбуватися без посередника, напряму. Власний український погляд, українські переклади всіх зарубіжних видань тощо — стандартна діяльність будь-якої незалежної національної держави. І один із напрямів розвитку власної культури, літератури тощо… Цю аксіому існування та розвитку кожної держави в нашій країні тільки засвоюють… Один із напрямів деколонізації, боротьби з «русским миром», інформаційної війни тощо…
Чим цінні видання саме африканських країн (крім високих духовних цілей, про які писалося вище), які здійснює «Українська Ініціатива»? Кожна держава Африки — голос в ООН на підтримку міжнародних зусиль України у формуванні та зміцненні зовнішньополітичної протидії російському агресору. Взаємне знайомство з культурою та історією наших країн радикально полегшує діяльність українським дипломатам, миротворцям, морякам й авіаторам, бізнесу тощо… Симпатії не купують, а приходять через взаємну повагу, насамперед у культурі.
У державної політики національної пам’яті серед іншого є в цьому плані і свої інтереси й пріоритети. Приклад — боротьба за світове визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом.
Саме тому повністю згоден із твердженням Юрія Косенка: «Кожен, навіть найменший, крок, зроблений у цьому напрямку, наближає нашу перемогу».

Незабаром «Українська Ініціатива» (звичайно безоплатно) передаватиме примірники книг в бібліотеки області.

Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті