10 липня правляча коаліція у парламенті проголосувала у другому читанні та в цілому Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Закон знаходиться на підписі у президента, а місцеві політики та партійні функціонери «перетрушують» інтернет в пошуках остаточного тексту закону.
Ряд відомих експертів та опозиційних політиків уже дали свою оцінку цьому твору вітчизняних законодавців. Ми поділяємо думку, що даний виборчий закон є суттєвим кроком назад у адмініструванні виборів та суперечить сучасним демократичним практикам європейських країн.
Але ми не будемо аналізувати "новел" виборчого законодавства (змішана виборча система, заборона участі у виборах виборчих блоків, висування кандидатів від місцевих організацій партій зареєстрованих за рік до виборів тощо), які вже широко висвітлювались у всеукраїнських електронних та друкованих ЗМІ.
Спробуємо проаналізувати окремі положення закону, яким не було присвячено належної уваги. Також ми спрогнозуємо можливу поведінку волинських топ-політиків на наступних місцевих виборах через призму окремих норм прийнятого закону.
Серед особливостей нового виборчого законодавства варто виокремити норму про одночасне балотування на дві виборні посади (боротьба за два мандати). Доволі цікавою є положення Закону прописане у частинах 4 і 5 статті 35. Дана норма дозволяє кандидатам одночасно балотуватись до однієї і тієї ж ради (обласної, районної, міської) як за списком партії, так і по мажоритарному округу.
Також політики мають право балотуватись у списку партії до відповідної ради і одночасно на посаду сільського, селищного, міського голови.
При цьому кандидат повинен бути висунутий однією і тією ж партією на всі виборні посади.
Разом з тим закон не дає можливості одночасно балотуватись за мажоритарними округами до двох і більше рад, або на мажоритарному окрузі та на посаду відповідного голови одночасно.
Такі законодавчі новації можуть як сприяти окремим політикам і політичним партіям у веденні виборчої кампанії, так і створювати певні незручності для окремих з них. Від такої новації у першу чергу виграють найбільш рейтингові політичні сили регіону. До таких у регіоні можна віднести Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», партію «Сильна Україна», Партію регіонів, Всеукраїнське об’єднання «Свобода».
Ці політичні сили можуть сформувати списки кандидатів у депутати до місцевих рад таким чином, щоб список очолювали лідери – відомі політики, а відразу за ними розміщувались спонсори політичної сили (за звичай менш публічні особи). Такий підхід до формування списку дозволить задовольнити амбіції, як лідерів місцевих організацій партій, так і апетити фінансових донорів.
Одночасно решта амбітних місцевих політиків, які можуть бути розміщені у непрохідній частині списку можуть спробувати свої сили у мажоритарних округах.
Для інших партій, які мають значні шанси отримати мандати на місцевих виборах в області («Наша Україна», Українська народна партія, партія «Реформи і Порядок», Єдиний Центр) така норма несе подвійне фінансове навантаження під час проведення виборчої кампанії. Оскільки спискам кандидатів не гарантоване долання 3% бар’єру, тому кандидати зі списків змушені будуть паралельно балотуватись у мажоритарних округах до тієї ж місцевої ради, щоб збільшити свої шанси стати депутатами.
Також певні переваги від такого положення матимуть кандидати на посади міських голів, які балотуючись на дві виборні посади, агітуючи за себе паралельно «тягнутимуть» і список відповідної політичної сили.

Куди топатимуть "топи"
Спробуємо проаналізувати поведінку волинських топ-політиків, які очевидно будуть брати участь у місцевих виборах.
Місцеві вибори 2010 року є репетицією виборів парламентських, які пройдуть не пізніше ніж восени 2012, і швидше за все за тією ж змішаною системою.

Ряд волинських політиків, які планують обійняти виборні посади за результатами виборів 31 жовтня цього року, розглядають таку участь, як проміжний етап у майбутній боротьбі за мандати народних депутатів України.
Голова облдержадміністрації Борис Клімчук у вигляді новоприйнятого закону отримав підніжку від владної коаліції. Його іменний блок «Рідна Волинь», який Борис Петрович «розкручував» останнім часом за допомогою піар–заходів фонду «Рідна Волинь», не зможе взяти участь у місцевих виборах.
Пропустити місцеві вибори «губернатору» навряд чи вдасться навіть при бажанні. Швидше всього Президент Віктор Янукович «попросить» харизматичних губернаторів, в тому числі і Клімчука, очолити списки Партії регіонів на виборах до обласних рад.
Крім того Борис Петрович одночасно може піти на вибори до обласної ради по мажоритарному виборчому окрузі у Луцьку, або ж у рідному для нього Ковельському районі, щоб мінімально зв’язувати себе з партією влади.
У іншому випадку Клімчук може бути висунутий як Партією регіонів так і Народною партією, яка не є йому чужою, або якоюсь третьою менш відомою політичною силою.
Голова обласної ради та одночасно голова обласної організації ВО «Батьківщина» Анатолій Грицюк просто зобов’язаний вести свою політичну силу на вибори до обласної ради очоливши, як і чотири роки тому, виборчий список партії Тимошенко.
Швидше всього Анатолій Петрович не буде страхуватись балотуванням до обласної ради на мажоритарному окрузі у рідному Ківерцівському районі - там є вдосталь кандидатів у «Батьківщини».
Останнім часом вперто почали ширитись чутки, що пан Грицюк може одночасно стати кандидатом на посаду міського голови Луцька від своєї політичної сили, яка ніяк не може підібрати кандидата, який би переміг на виборах у місті. Чи підтвердяться такі чутки і які наслідки може мати похід Грицюка на міські вибори зараз, - спрогнозувати важко.
Луцький міський голова Богдан Шиба, який за своє життя побував у ряді націонал-демократичних партій напередодні місцевих виборів не може похвалитись тим, що його підтримає якась популярна у регіоні партія. Богдан Павлович просто змушений повторно боротись за посаду, яку обіймає і навряд чи буде одночасно балотуватись кандидатом у депутати якоїсь з місцевих рад, оскільки така участь автоматично понижуватиме його у класі політиків.
Цілком можливо, що Шибу на посаду міського голови висуне місцевий осередок Української народної партії чи «Свободи» з керівниками яких у міського голови склались приязні стосунки.
Екс-голова Волинської ОДА Микола Романюк, який очолює потужну банківську установу на Волині, є депутатом обласної ради (фракція «Наша Україна»), знаходиться в серйозних роздумах стосовно виборних посад на які йому варто балотуватись, так і стосовно політичних сил під прапором яких йти на місцеві вибори.
Декілька місяців тому Романюк заявив, що його цікавить посада голови обласної ради та активна участь у політичному житті області. Зараз активно мусуються чутки, що Микола Ярославович буде кандидатом на посаду луцького міського голови. Інша дилема Романюка - у тому, від кого йти на вибори - від партії «Наша Україна», членом якої він є, чи від партії «Сильна Україна», яка хоче бачити екс-губернатора своїм членом чи приймні кандидатом.
Найбільш логічним кроком для Миколи Ярославовича було б виступити кандидатом до Волинської обласної ради (не важливо від якої з зазначених політичних сил) на чолі виборчого списку, або кандидатом по мажоритарному окрузі до цієї ж ради у Луцьку.
Сумніви у тому, що Микола Ярославович зможе стати депутатом чи навіть головою обласної ради, мінімальні. Таким чином Романюк зможе підготувати належний електоральний грунт для своєї участі у майбутніх парламентських виборах. Участь у виборах міського голови змусить інтелігентного політика Миколу Романюка втягнутись у брудну «війну компоматів», яка не гарантує йому перемоги.
Ще один екс-голова ОДА Володимир Бондар, депутат обласної ради (група Єдиний Центр) є досвідченим політиком, що має значний досвід участі у виборчих кампаніях. Володимир Налькович близько місяця тому заявив, що балотуватиметься на посаду луцького міського голови та почав доволі активну виборчу кампанію. Попри пріоритетність посади міського голови, Бондар швидше за все також буде одним з лідерів виборчого списку Єдиного Центру на виборах до обласної ради. Як і діючий міський голова, Бондар шукатиме підтримки, при участі у виборах міського голови, у середовищі інших патріотичних партій, серед яких у першу чергу ПРП, «Наша Україна», «Свобода». Участь у місцевих виборах для Володимира Бондара є певним «моментом істини» як для політика, тому не важко спрогнозувати, що для перемоги будуть задіяні всі можливі методи.
Василь Дмитрук, який за свою політичну кар’єру обіймав ряд важливих посад в області, також навряд чи стоятиме осторонь місцевих виборів, хоч і перебуває зараз на заслуженому відпочинку. Василь Павлович, який очолює обласну організацію Народної партії, лідером якої є спікер Верховної Ради Володимир Литвин просто зобов’язаний вести свою політичну силу на вибори до обласної ради очоливши її список у багатомандатному окрузі. Як варіант, можлива участь Дмитрука у виборах по мажоритарному виборчому окрузі до обласної ради у Луцькому районі, оскільки сьогоднішній рейтинг Народної партії не гарантують однозначного проходження цієї політичної сили до обласної ради.
«Вічний заступник» місцевих високопосадовців Святослав Кравчук, який нещодавно очолив «Фронт Змін» Арсенія Яценюка змушений серйозно зважити свою роль у місцевих виборах 2010 року.
Оскільки партія Яценюка практично вилучена з виборчого процесу у Волинській області, то місцевим політикам, які вступили до цієї перспективної політичної сили доведеться шукати політичного «даху» у середовищі інших місцевих організацій партій.
Швидше всього Святослав Євгенович приєднається до команди Миколи Романюка чи Володимра Бондара у яких він працював заступником в ОДА, та буде кандидатом до обласної чи Луцької міської ради. Також пан Кравчук може продовжити свою політичну кар’єру через роботу у тандемі зі своїм екс-шефом Антоном Кривицьким.
Багаторічний луцький міський голова Антон Кривицький, хоч і перебуває на «пенсії» цілком може повернутись до активної політичної боротьби. Нещодавно одна, доволі суперечлива, волинська газета оприлюднила коротке інтерв’ю з Антоном Федоровичем у якому він підтвердив свої наміри повернутись у крісло луцького міського голови. У разі згоди пана Кривицького поборотись за зазначену посаду, не виключено, що його підтримає Партія регіонів, яка немає свого прохідного кандидата на дану посаду.

* * *
Отож, можна сміливо припустити, що більшість топ-політиків регіону будуть боротись за два мандати. Лідери обласних організацій основних політичних партій очолять виборчі списки у багатомандатному окрузі на виборах до обласної ради. Дуже серйозна боротьба може розгорнутись за посаду луцького міського голови, оскільки 5 з восьми згаданих волинських політиків можуть боротись за дану посаду. У такому випадку наслідки виборчої кампанії у місті стають абсолютно не прогнозованими.

Михайло НАХОД, голова Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу
Джерело: Волинські новини