Одеський припортовий завод - свято приватизації чи незрозуміла гра?
Конкурс із продажу одного з флагманів української хімічної промисловості, Одеського припортового заводу, - завершився неочікувано.
Переможець аукціону не став власником підприємства. У торгах взяли участь дві українські компанії, а також одна російська, афільована з "Газпромом".
Найвищу ціну у 5 мільярдів гривень запропонувала компанія "Нортіма", що пов’язують із Ігорем Коломойським, якому також належить ще один велетень українського хімпрому, "Дніпроазот".
Проте комісія з продажу відмовилася назвати цю компанію переможцем конкурсу.
Перед початком конкурсу з продажу Одеського припортового заводу вулиця, на якій розташовано Фонд державного майна, була перекрита щільними міліцейськими кордонами.
Міліціянти стримували учасників нечисельної акції протесту проти приватизації ОПЗ. Журналісти просто неба спостерігали за тим, що відбувається у самому фонді, на екрані телевізора.
На початку конкурсу виконуючий обов’язки голови ФДМ Дмитро Парфененко нагадав, що 17 вересня президент Ющенко своїм указом призупинив рішення уряду про приватизацію Одеського припортового заводу.
Проте, за словами пана Парфененка, фонд отримав листа від Конституційного суду, який, буцімто, відмовив у впровадженні справи за поданням президента з цього питання.
Свій позитивний висновок щодо законності конкурсу дало і Міністерство юстиції, попри рішення кількох судів, у яких оскаржувалася ця законність.
Відтак, перед початком торгів керівники фонду запевнили інвесторів у його цілковитій законності.
Конкурс відбувся, його переможцем стала компанія Нортіма, контрольована Ігорем Коломойським та Олександром Ярославським.
Вони запропонували за ОПЗ 5 мільярдів гривень при стартовій ціні у 4 мільярди.
Проте розв’язка 16-ти річної історії приватизації ОПЗ виявилася неочікуваною.
Комісія ФДМ не визнала результати конкурсу – члени комісії одноголосно відмовилися визнати переможця торгів новим власником заводу.
Голова ФДМ, який спостерігав за ухваленням рішення так само, як і журналісти, на екрані, заявив, що цілком підтримує це рішення. Він заявив, що вже під час торгів було помітно, як учасники конкурсу досягли згоди щодо підтримки мінімальної ціни, і що справедливою ціною для такого підприємства були б 8-9 мільярдів гривень.
Низьку ж стартову ціну у 4 мільярди гривень керівник фонду пояснив тим, що умови приватизації, яка весь час відкладалася, розроблялися вже досить давно: “Я вважаю, що у поведінці покупців просліджувалися елементи змови, які призвели до пониження чи недопущення адекватної ціни за цей пакет акцій. В такій ситуації ФДМ, уряд не міг підтримати такі дії. Ми завжди говорили, і ще раз наголошуємо: ми не допустимо продаж таких “перлин” за безцінь. Я вважаю, що рішення конкурсної комісії щодо невизнання товариства Нортіма покупцем є абсолютно адекватним.”
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко погодилася із тим, що конкурс відбувся, але його результати не можна було визнавати.
Вона звинуватила президента у тому, що через зміну його позиції із 13 компаній, які подавали заявки на участь у конкурсі, на фініші залишилися лише 3, які не змогли запропонувати об’єктивної ціни: “Після того, як зареєструвалися майже 20 учасників конкурсу, відкритого, прозорого і красивого, з усього світу, з Європейського Союзу, був випущений указ президента про заборону приватизації, і значна кількість справжніх інвесторів просто відійшла, вирішивши для себе, що в Україну ще не можна вкладати інвестиції. Після того, як суди поприймали абсолютно замовні рішення на вимогу однієї з потужних мафіозних груп України, - пішла друга частина інвесторів.”
У президентському ж секретаріаті вважають, що у разі, як конкурс відбувся б, Одеський припортовий завод не отримав би справжнього нового власника, бо цей продаж оскаржувався б у численних судових інстанціях. А те, що ще влітку президент підтримував приватизацію ОПЗ, і кардинально змінив свою позицію лише восени, представник президента Євген Карпинос пояснив так:
“Реформи, які було передбачено, уряд не збирається проводити. Тобто, буде продовжуватися політика проїдання, і ті кошти, які могли бути отримані від ФДМ, це будуть просто кошти, які не допустять до реформ на виправлення ситуації в країні.”
Колишній голова ФДМ і член парламентської комісії з питань приватизації Олександр Бондар, який також спостерігав за продажем ОПЗ, каже, що переможці конкурсу – компанія "Нортіма" – безперечно, оскаржуватимуть у судах своє право власності на ОПЗ, проте рішення членів комісії було дуже розумним: “Я, як фахівець, вважаю, що такі результати конкурсу не можна було затверджувати, тому що вони не відповідають реальній вартості підприємства, і несуть ознаки якихось домовленостей. А якщо коротко, то свята приватизації не відбулося, конкурс зірвали, а його учасники зіграли якусь не зовсім зрозумілу гру.”
Наприкінці дня представники компанії Нортіма, яка запропонувала найвищу ціну, але не стала переможцем конкурсу з продажу Одеського припортового заводу, підтвердили, що звернуться до суду, аби підтвердити своє право власності на це підприємство, і категорично відкинули припущення про змову із іншими учасниками конкурсу.
Переможець аукціону не став власником підприємства. У торгах взяли участь дві українські компанії, а також одна російська, афільована з "Газпромом".
Найвищу ціну у 5 мільярдів гривень запропонувала компанія "Нортіма", що пов’язують із Ігорем Коломойським, якому також належить ще один велетень українського хімпрому, "Дніпроазот".
Проте комісія з продажу відмовилася назвати цю компанію переможцем конкурсу.
Перед початком конкурсу з продажу Одеського припортового заводу вулиця, на якій розташовано Фонд державного майна, була перекрита щільними міліцейськими кордонами.
Міліціянти стримували учасників нечисельної акції протесту проти приватизації ОПЗ. Журналісти просто неба спостерігали за тим, що відбувається у самому фонді, на екрані телевізора.
На початку конкурсу виконуючий обов’язки голови ФДМ Дмитро Парфененко нагадав, що 17 вересня президент Ющенко своїм указом призупинив рішення уряду про приватизацію Одеського припортового заводу.
Проте, за словами пана Парфененка, фонд отримав листа від Конституційного суду, який, буцімто, відмовив у впровадженні справи за поданням президента з цього питання.
Свій позитивний висновок щодо законності конкурсу дало і Міністерство юстиції, попри рішення кількох судів, у яких оскаржувалася ця законність.
Відтак, перед початком торгів керівники фонду запевнили інвесторів у його цілковитій законності.
Конкурс відбувся, його переможцем стала компанія Нортіма, контрольована Ігорем Коломойським та Олександром Ярославським.
Вони запропонували за ОПЗ 5 мільярдів гривень при стартовій ціні у 4 мільярди.
Проте розв’язка 16-ти річної історії приватизації ОПЗ виявилася неочікуваною.
Комісія ФДМ не визнала результати конкурсу – члени комісії одноголосно відмовилися визнати переможця торгів новим власником заводу.
Голова ФДМ, який спостерігав за ухваленням рішення так само, як і журналісти, на екрані, заявив, що цілком підтримує це рішення. Він заявив, що вже під час торгів було помітно, як учасники конкурсу досягли згоди щодо підтримки мінімальної ціни, і що справедливою ціною для такого підприємства були б 8-9 мільярдів гривень.
Низьку ж стартову ціну у 4 мільярди гривень керівник фонду пояснив тим, що умови приватизації, яка весь час відкладалася, розроблялися вже досить давно: “Я вважаю, що у поведінці покупців просліджувалися елементи змови, які призвели до пониження чи недопущення адекватної ціни за цей пакет акцій. В такій ситуації ФДМ, уряд не міг підтримати такі дії. Ми завжди говорили, і ще раз наголошуємо: ми не допустимо продаж таких “перлин” за безцінь. Я вважаю, що рішення конкурсної комісії щодо невизнання товариства Нортіма покупцем є абсолютно адекватним.”
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко погодилася із тим, що конкурс відбувся, але його результати не можна було визнавати.
Вона звинуватила президента у тому, що через зміну його позиції із 13 компаній, які подавали заявки на участь у конкурсі, на фініші залишилися лише 3, які не змогли запропонувати об’єктивної ціни: “Після того, як зареєструвалися майже 20 учасників конкурсу, відкритого, прозорого і красивого, з усього світу, з Європейського Союзу, був випущений указ президента про заборону приватизації, і значна кількість справжніх інвесторів просто відійшла, вирішивши для себе, що в Україну ще не можна вкладати інвестиції. Після того, як суди поприймали абсолютно замовні рішення на вимогу однієї з потужних мафіозних груп України, - пішла друга частина інвесторів.”
У президентському ж секретаріаті вважають, що у разі, як конкурс відбувся б, Одеський припортовий завод не отримав би справжнього нового власника, бо цей продаж оскаржувався б у численних судових інстанціях. А те, що ще влітку президент підтримував приватизацію ОПЗ, і кардинально змінив свою позицію лише восени, представник президента Євген Карпинос пояснив так:
“Реформи, які було передбачено, уряд не збирається проводити. Тобто, буде продовжуватися політика проїдання, і ті кошти, які могли бути отримані від ФДМ, це будуть просто кошти, які не допустять до реформ на виправлення ситуації в країні.”
Колишній голова ФДМ і член парламентської комісії з питань приватизації Олександр Бондар, який також спостерігав за продажем ОПЗ, каже, що переможці конкурсу – компанія "Нортіма" – безперечно, оскаржуватимуть у судах своє право власності на ОПЗ, проте рішення членів комісії було дуже розумним: “Я, як фахівець, вважаю, що такі результати конкурсу не можна було затверджувати, тому що вони не відповідають реальній вартості підприємства, і несуть ознаки якихось домовленостей. А якщо коротко, то свята приватизації не відбулося, конкурс зірвали, а його учасники зіграли якусь не зовсім зрозумілу гру.”
Наприкінці дня представники компанії Нортіма, яка запропонувала найвищу ціну, але не стала переможцем конкурсу з продажу Одеського припортового заводу, підтвердили, що звернуться до суду, аби підтвердити своє право власності на це підприємство, і категорично відкинули припущення про змову із іншими учасниками конкурсу.
Анастасія Зануда.
Джерело: Бі-Бі-Сі