Українські соціологи зафіксували з початку осені стрімке зниження президентського рейтингу Віктора Януковича. Експерти пояснюють ситуацію небувало тривожними настроями, які панують в суспільстві, пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Хоча економісти запевняють, що ні дефіцит, ні голод країні не загрожують, однак зростання цін на послуги і продукти першої необхідності призводить до завищених інфляційних очікувань і депресивних настроїв у суспільстві.
Офіційна статистика малює більш-менш благополучну картину: за підсумками року уряд, найімовірніше, вкладеться в прогнозні параметри зростання ВВП на рівні 3,5-3,7%, а також у рамки річної інфляції до 12%. Перший віце-прем'єр Андрій Клюєв нещодавно повідомив: "У цілому падіння зупинено. Зростання ВВП з початку року - на рівні 5,5%. На 11,4% за той же період збільшилося промислове виробництво. Я скажу так: ситуація вкрай непроста, але ми все-таки помалу виходимо з кризи ".
Якщо чиновник говорив у першу чергу про базові, бюджетоутворюючі галузі, то пересічних громадян непокоїть ситуація на споживчих ринках, де навіть офіційна статистика з кінця серпня зареєструвала стрімкий стрибок цін. Якщо порівнювати з літніми місяцями, то яйця, картоплю, молоко і сири, окремі види круп подорожчали на 10-50%. Однак у порівнянні з минулим роком за окремими видами продуктів ціни збільшилися в 2-3 рази.
Українські експерти, аналізуючи ситуацію, відзначають як унікальну особливість нинішнього сезону подорожчання овочів, фруктів і продукції тваринництва. При цьому співвідношення курсу гривні до долара Києву вдається з минулого року утримувати на стабільному рівні приблизно 8 до 1. Тому сталося, що ні офіційні, ні тіньові доходи пересічних громадян не збільшилися настільки, щоб компенсувати витрати.
Прем'єр-міністр Микола Азаров упевнений: "Штучно розкручуються ціни на продукти харчування. Я наполягаю, що уряд має достатньо ресурсів, щоб зупинити ажіотаж". Якщо протягом півтора місяців, що залишилися до виборів у місцеві органи влади, Київ здатний утримати ситуацію під жорстким адміністративним контролем, то вже в листопаді експерти прогнозують новий стрибок цін. Президент Янукович нещодавно визнав, що подорожчати може навіть хліб, і закликав органи влади контролювати ситуацію.
Галузеві експерти сходяться на думці, що зростання цін викликане не дефіцитом сільськогосподарської продукції. Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко повідомив, що в нинішньому сезоні Україна здатна забезпечити себе зерном - при врожаї до 40 млн. тонн для задоволення внутрішнього попиту потрібно близько 22 млн. тонн, з яких 6-7 млн. тонн повинна становити продовольча пшениця. Однак неврожай в інших країнах і дефіцит на світовому ринку призвели до зростання цін на зерно, що пояснює прагнення виробників якщо не експортувати урожай, то вигідно продати його всередині країни. Тому ціни на хліб навіть соціальних сортів після виборів зростуть, за оцінками експертів, на 10-20%.
Схожа ситуація склалася на овочевому ринку: картоплі, моркви, буряка, капусти вирощено достатня кількість для задоволення потреб внутрішнього ринку, проте вигідність експорту диктує зростання цін усередині країни. А подорожчання зерна і овочів впливає на вартість продукції тваринництва. Крім того, всі українські галузі відчувають поступове зростання цін на російський газ, збільшення тарифів на електроенергію і послуги теплопостачальних організацій.
Експерт авторитетного дослідницького центру GfK Ukraine Тетяна Ситник пояснила "НГ", що в цілому ситуація сприймається пересічними громадянами набагато негативніше, ніж є насправді. "Найкраще це ілюструє індекс споживчих настроїв, заміри якого проводяться в Україні з 2000 року. Мінімальним за всю історію спостережень цей показник був у першому кварталі 2009 року, потім почалося зростання, яке стрімко прискорилося в першому кварталі 2010 року. Це може свідчити тільки про надзвичайно високий кредит довіри до нової влади, з якою українці пов'язували надії на покращення свого життя ", - розповіла експерт, додавши, що з кінця літа індекс знову став стрімко знижуватися - падіння становить уже близько 10 процентних пунктів. "Другий тривожний сигнал - безпрецедентно високе за останні 10 років зростання індексу інфляційних очікувань, який свідчить про те, що величезна кількість людей чекають і побоюються подальшого зростання цін", - зазначила Ситник. Експерт вважає, що суспільство так болісно реагує на зміни на продовольчому ринку, оскільки середньостатистична українська родина витрачає на продукти до 40% коштів із загального обсягу щомісячних витрат.
У розпал кризи, в 2009 році, Інститут імені Горшеніна з'ясував, що українці намагалися економити саме за рахунок продуктів харчування: видатки за цією статтею довелося урізати до 65,5% родин. Зараз експерти інституту не виключають, що ситуація повториться. "Скорочення витрат в даному випадку дуже небезпечне і для продовольчих ринків, які дуже чутливі і готові до скорочення пропозиції. А зниження обсягів цих ринків, у свою чергу, впливає на економічну ситуацію в цілому", - підтвердила Ситник.
Микола Азаров днями визнав, що економічна лихоманка в країні може протривати ще 2-3 роки: "Ситуація буде важкою. Ми відверто повинні про це говорити. Чому вона буде важкою? Перш за все тому, що ми ще не вийшли з кризи. Ми не вийшли на докризовий рівень виробництва ". Експерти зазначають, що досягти показників успішного 2007 року буде важко, оскільки українська економіка опинилася під тиском вантажу зовнішніх боргів.
За офіційними даними, валовий зовнішній борг України до 1 липня 2010 склав 104,5 млрд. дол., левова частка цієї суми припадала на корпоративні борги. Нацбанк повідомив, що до 1 липня 2011 року держава і підприємства повинні виплатити зовнішнім кредиторам понад 42 млрд. дол. - без урахування відсотків. "Це означає, що потрібно з економіки щомісячно взяти приблизно 3,5 мільярда доларів. І при цьому потрібно вчасно розраховуватися з Росією за газ. Потрібно фінансувати соціальну сферу та першочергові інфраструктурні проекти", - сказав "НГ" чиновник, близький до уряду, який висловив впевненість, що "Азаров впорається".
Проте експерти зазначають, що рядові громадяни покладають відповідальність за ситуацію не на главу уряду, а на президента. Цим можуть пояснюватися результати соціологічного опитування, оприлюднені центром "Рейтинг": на початку вересня рейтинг Віктора Януковича порівняно з червнем знизився в півтора рази, з 38,2 до 26%. При цьому наростила позиції Юлія Тимошенко: 13,2% у червні, 16,8% у вересні. Тобто у громадській думці ситуація повернулася до тих же позицій, що й напередодні президентських виборів. Аналогія тим більше помітна, що третє місце в рейтингу стабільно посідає нинішній віце-прем'єр Сергій Тігіпко, який і на президентських виборах став бронзовим призером.
Керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала відзначає такі фактори, як і розчарування суспільства в новій владі, і економічні побоювання громадян, і непопулярність реформ, розпочатих командою Януковича. "Для влади це дуже складний момент, політичні наслідки якого залежать від того, чи зможуть Янукович і Азаров пояснити людям, що і навіщо вони роблять, як у результаті це відіб'ється на добробуті громадян. Поки президент і прем'єр взагалі не звертають уваги на інформаційну політику, що підсилює тривожні очікування в суспільстві. Але й опозиція поки не скористалася моментом, щоб розгорнути свою інформаційну кампанію ", - зазначив експерт. На думку Бали, нинішні депресивні настрої в суспільстві унікальні тим, що громадяни не довіряють по-справжньому нікому з політиків. Тому обурення високою ціною картоплі та гречки може перерости в політичний протест. Хоча експерти вважають, що у влади є ще приблизно півроку на те, щоб попередити такий розвиток подій.

За матерiалами: Независимая газета
Джерело: Новинар