Нещодавно місто облетіла новина – міська рада виділила більше пів гектара землі у історичному центрі Чернігова під будівництво там атракціону «Колесо огляду». Здавалося б, от і добре. Буде новий атракціон, буде місто гроші заробляти. Але чи все так гладенько і красиво, як виглядає зі слів керівництва міста?
Ті, хто зі мною знайомий, знають, що я не дуже люблю лізти у справи, де я мало смислю. Але історію міста я знаю. І знаю досить непогано, тому відчуваю за собою і можливість, і право на слово. Не претендуючи на істинність своїх роздумів, озвучу ті питання, що у мене виникли до цього «нового» проекту від мерії.
І. Особисто у мене викликає дуже великі сумніви сама доцільність такого будівництва. На сесії міської ради мер та керівник ЖКГ солов’ями заливалися про те, як це класно і прибутково звести колесо огляду, як туристи там будуть кататися і це збільшить тривалість перебування тих же туристів у місті. І у кінцевому результаті, турист потратить у Чернігові більше грошей, до чого ми усі щиро прагнемо. Частково я згоден, треба придумати як затримати туристів у Чернігові довше, ніж один день. Але ж не колесом огляду! Вони що там мають кружляти 8 годин, доки їх не знудить із висоти 30 метрів на той же оспіваний нами Чернігів!? На жаль, ні мер, ні керівник ЖКГ жодних розрахунків скільки ж місто отримає від колеса огляду не озвучив. Якщо виходити із тих цифр, що потрапили до репортажів (250 тисяч грн на проект і підготовку території та 800 тисяч доларів на саме колесо), то це, за скромним курсом НБУ на 26 червня 2020 р. – 26,7 грн за долар, виходить 21,36 млн грн. І це лише встановити, а треба ще обслуговувати і зарплату видавати. Якщо прикинемо ціну на квиток десь 50 грн, вийде 427200 квитків треба продати, щоб «вийти в нуль». Ви серйозно?
ІІ. Розташування колеса у тому місці, що озвучено, порушить усі можливі і неможливі пам’яткоохоронні норми України. І, до речі, не лише України. Перехрестя проспекту Миру і Єлецької вулиці знаходиться у охоронній зоні і там не можна НІЧОГО будувати без попередніх розкопок.
– Так будують же на виїзді із міста, - скажете ви мені. Вірно, будують, але там два роки йшли повномасштабні розкопки.
ІІІ. Питання безпеки самого колеса. Маю на увазі, не те, що воно зламається і впаде, не дай Боже. Місце встановлення колеса припадає на оборонний рів Третяка (був колись у старому Чернігові такий район). Потім той рів засипали, але він продовжує просідати. А зі знанням історії у наших будівельників завжди були проблеми.
IV. Допоміжна інфраструктура у цьому районі відсутня повністю. Немає парковок і немає місць, де їх можна зробити. А туристичні групи їздять на автобусах. Де їх паркувати?
V. Тепер про міжнародний резонанс. А буде і такий! Ні, це я у жодному разі не погрожую, зараз усе поясню. Пам'ятки Чернігова подані до попереднього списку світової спадщини ЮНЕСКО. Це – давня історія, яка зависла на добрих 30 років, але пару років тому почала рушати з місця. Тоді Чернігову запропонували номінувати не окремі пам'ятки, а історичний ландшафт. І тут колесо ну ніяк не вписується у історичний ландшафт міста, адже критично важливим фактором є збереження осей огляду, силует міста та висотність забудови. А ви лише уявіть собі як визиратиме з-за Катеринки колесо. Тобто на мріях про ЮНЕСКО можна ставити жирний хрест такого розміру, щоб видно було із верхньої точки колеса.
Ось такі думки у мене з'явилися проти ночі. Якщо буде цікаво, можу згодом додати усі номера, статті і пункти законів, які протирічать ідеї зведення колеса у історичному центрі Чернігова.

Володимир ПИЛИПЕНКО, чернігівський історик.
Джерело: Прогулянки з історіями екскурсії Черніговом від Володимира Пилипенка