10 червня 1944 р. у німецькому концтаборі «Заксенхаузен» загинув Олег Ольжич – визначний діяч ОУН, відомий поет і вчений.
Що реально цікавило гестапо, яке арештувало О.Ольжича у Львові?
Існують дві версії, які тісно між собою переплетені. Уже в 1943 році Олег Ольжич доручив активу ОУН в Україні зібрати, опублікувати і поширити книжку «Революція рве кайдани», у якій були б викладені факти злочинів нацистів проти українського народу. Така книжка була написана. Рукопис існував у трьох примірниках. Один мав бути відправлений на Захід. Другий на східні терени України. Третій планували використовувати для роботи з членством ОУН. Отже, німці, арештовуючи Ольжича, шукали рукопис, оскільки на той час усі три примірники знаходилися в нього.
Інша версія така. Арешт Ольжича співпав із арештами інших відомих діячів ОУН, які мали тісні контакти з представниками країн антигітлерівської коаліції. Усе це відбувалося в той час, коли німці вже знали про намір союзників висадити свій десант у Європі та вживали заходів, щоб з’ясувати, де саме це відбудеться, щоб цьому протидіяти.
Олег Ольжич, як відомо, був провідником ОУН на українських землях. Після розгрому структур ОУН у Києві, загибелі Олени Теліги та інших членів ОУН, він зосередив свою діяльність на західній Україні. Мав тісні контакти з УПА та його командиром Романом Шухевичем.
В Архіві ОУН містяться документи, які прямо вказують, що українські націоналісти планували масове повстання проти фашистів і пов’язували його із висадкою десанту в Європі, тобто відкриттям так званого «другого фронту». До речі, О.Ольжич вважав, що союзники мали б висадитися не у Нормандії, а в українському Криму.
Отже, гестапо арештувало і ліквідувало О.Ольжича як людину, яка володіла фактами про злочини нацизму і могла координувати діяльність націоналістичного підпілля в Україні з діями союзників у Європі.
P.S. До Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
Шановний пане Міністре, у 1944 р. у німецькому концтаборі «Заксенхаузен» загинув визначний діяч ОУН, поет і вчений Олег Ольжич.
Достеменно відомо, що О. Ольжич закатований нацистами як один із лідерів українського національно-визвольного руху, революціонер, який під час війни боровся за незалежність України.
Гестапо заарештувало О. Ольжича 25 травня 1944 р .у Львові. Його відправили у «Заксенхаузен» і жорстоко катували протягом двох тижнів. Однак він відмовився від будь-якої співпраці з німцями: «Українські землі є життєвим простором для українського народу. Тому будь-якого окупанта били і будемо бити!». Помер у ніч на 10 червня від тортур на черговому допиті, який проводили гестапівці Вольф, Вірзінг і Шульц.
Однак до цього часу, не зважаючи на численні звернення, влада Німеччини відмовляється встановити меморіальну дошку на честь українського героя.
Очевидно, відмовляють тому, що на цьому наполягає Москва проти якої боролося ОУН під час війни.
Вважаю, що Міністерство закордонних справ України саме у ці дні, коли українці б’ються з Москвою не на життя, а на смерть, мало б ініціювати встановлення на території «Заксенхаузена» меморіальної дошки на честь Олега Ольжича, який віддав життя за Україну.
Незалежна Україна має домогтися гідного ставлення до його пам’яті, зокрема у Німеччині, де загинув герой.

З повагою
Богдан Червак, Голова ОУН