1890, 1 червня – у селищі Жаб’є в Галичині народився Осип Іванович Букшований (1890-1937), сотник Легіону Українських січових стрільців (УСС), отаман Української Галицької армії.

Під час Першої світової війни – командир сотні в Легіоні Українських січових стрільців. У 1915-му потрапив до російського полону. Після втечі знову очолив сотню, восени 1918-го обраний командиром Легіону УСС.

Очолював 1-у бригаду УСС Української Галицької армії, вів бої проти поляків, більшовиків, денікінців. Один із розробників плану Чортківської офензиви (наступальної операції - авт.) 1919-го.

Після переходу Червоної української галицької армії на бік Армії УНР у 1920-му, попри арешт ЧК і перебування в концтаборі під Москвою, залишився на службі в Червоній армії. Пізніше провадив нелегальну комуністичну роботу в Польщі, Австрії, Німеччині.

У 1933-му, разом з іншими галичанами, які співпрацювали з більшовиками, був заарештований і засланий на Соловки. Розстріляний 8 грудня 1937-го у Ленінграді.

Біографія Осипа Букшовського містить чимало загадок. Існує версія, що на співпрацю з Кремлем він погодився, виконуючи завдання Євгена Коновальця – інтегруватися в більшовицьку систему, щоб руйнувати її зсередини.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті