У 2005-2010 роках ми, українці, мали своїм президентом Віктора Ющенка. Що ж відбувалось в житті країни в цей же час і як ці події вплинули на якість нашого життя? Отже, деякі цифри з неупереджених економічних джерел:
– За цей час реально (з урахуванням інфляції) зарплата, середня по країні, зросла удвічі – з 806 до 1773 гривень на місяць.
– Мінімальна пенсія зросла з 50 гривень до 498, середня (теж реальна) пенсія в 5 разів.
– Кількість газифікованих населених пунктів у сільській місцевості зросла на 2700.
– Прямі іноземні інвестиції зросли в 4 рази – до 35,7 млрд. доларів США, було створено 3,6 млн. робочих місць, роботу отримало 4,3 млн. українців. Завдяки цьому у майже кожній родині з’явився власний телевізор і мобільний телефон.
– Товарообіг між Україною і Росією зріс з 17,7 млрд. до 31,5 млрд. доларів США.
У той же час за рівнем забезпечення демократії і захисту прав людини Україна отримала значно кращу оцінку як своїх громадян, так і іноземних організацій, ніж це було раніше.
За ці п’ять років в населеному пункті, де я мешкаю, кількість будинків, що мають постійне газопостачання, зросла з 3% до приблизно 60% від загальної кількості. Кожен 50-й мешканець зміг придбати персональний комп’ютер (у 2004 році було лише 4 на все село), майже в кожній родині з’явився мобільний телефон.
Звісно, світова економічна криза відчутно вдарила по добробуту наших громадян. Багато хто втратив роботу (і я в тому числі), виникли проблеми з оплатою кредитів, особливо валютних.
У 2010 році на президентських виборах більшість виборців, яких колись називали «помаранчевими», чомусь вирішили, що успішним керівником держави буде тодішня очільниця уряду Юлія Тимошенко. Більшість все ж обрала іншого кандидата…
Тепер, спостерігаючи за діями нашої нинішньої влади, за її реформами, у мене виникає питання: а що, завданням її реформ є скорочення населення нашої країни? Хтось має достроково піти на кладовище, успішніші – в еміграцію?
У мене також є запитання до виборців старше 50 років, які, за моїми спостереженнями, переважно і обрали нинішню владу: а що, достроковий шлях на кладовище для вас, ваших дітей і онуків і є головною мрією вашого життя?

Микола Будченко, село Ведильці Чернігівського району Чернігівської області,
робітник, член УНП
Джерело: прес-служба ,Чернігівської обласної орагнізації УНП.