Перейменування вулиць у Новгород-Сіверському: успіх і вивчений урок
1 листопада 2022 року в Чернігівській області Новгород-Сіверська міська рада на вісімнадцятій позачерговій сесії VIIІ скликання прийняла надзвичайно важливе та вчасне рішення «Про перейменування вулиць та провулків на території Новгород-Сіверської міської територіальної громади» про нові назви 80 вулиць і провулків міста та 28 сіл.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ТА ВЧАСНО?
Відкрите повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації з 24 лютого 2022 року на територію суверенної держави Україна актуалізувало суспільний запит на посилення здатності протистояти внутрішнім і зовнішнім безпековим загрозам шляхом утвердження національної ідентичності українського народу, подолання наслідків антиукраїнської спрямованості російських міфів про спільну історичну пам’ять.
Сьогодні Україна захищає від російського вторгнення право на власну ідентичність. У цій війні особливого значення набуває подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політики в Україні, у тому числі – очищення публічного простору від символів імперськості та комуністичного тоталітарного режиму.
У рекомендаціях Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму для органів місцевого самоврядування, громадських організацій наголошується, що до сьогодні публічний простір міст і сіл України, незважаючи на значну роботу, проведену на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», залишається перевантаженим російською імперською та радянською тоталітарною символікою.
Саме тому процес подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політики не може бути відкладеним у часі, адже це – важлива складова ментального спротиву агресії.
УСПІХ ПЕРЕЙМЕНУВАНЬ
«З метою зменшення інформаційного та культурологічного впливу, подолання наслідків тривалого лінгвоциду української мови російською федерацією та вшанування пам’яті видатних діячів місцевого та національного значення», — саме так обґрунтували депутати це рішення сесії Новгород-Сіверської міської ради.
Іншими словами, проведено не тільки перейменування топонімічних назв, які є імперськими маркерами російського агресора, а також здійснено виправлення назв відповідно українського правопису. Так, в селі Шептаки вулиця Садовая стала Садовою, у селі вул. Слободська — Слобідською. Дуже доречно до Дня української писемності та мови в час війни з російським агресором!
У Новгород-Сіверській об’єднаній громаді замість російських імперських назв з’явилися разом із «нейтральними» і вулиці на честь українських діячів та важливих подій в історії України. Серед них назвемо вулиці гетьмана України Івана МАЗЕПИ; українського поета-шістдесятника, дисидента і політв’язня комуністичних концтаборів Василя СТУСА; дисидента, політв’язня, автора Акту проголошення незалежності України Левка ЛУК’ЯНЕНКА; першого і поки що єдиного астронавта незалежної України Леоніда КАДЕНЮКА; Захисників України; Революції Гідності; Незалежності тощо.
Принагідно відзначимо, що вагомий внесок у підготовку пропозицій щодо перейменувань зробив місцевий історик, краєзнавець і громадський діяч Борис Домоцький. Він, до речі, був і ініціатором початку цієї кропіткої роботи. Також вдячність і депутатам Новгород-Сіверської міської ради, які виконали свій патріотичний обов’язок відповідно засад і вимог державної політики національної пам’яті.
ВИВЧЕНИЙ УРОК: ПОМИЛКА ТА ЇЇ ВИПРАВЛЕННЯ
Водночас важливо відмітити, що на цій сесії було прийняте і одне помилкове рішення щодо перейменування вулиці Губернської на честь Леоніда Даниловича Кучми, другого Президента України.
Звичайно назва Губернська підлягає обов’язковому перейменуванню. Адже вона є імперським маркером колоніальної політики Російської імперії. Після остаточної ліквідації в 1764-1783 рр. в української державної автономії, тобто Війська Запорізького або Гетьманщини (таку назву дали історики), Україну поділили на губернії.
Помилкою стало назвати цю вулицю на честь Леоніда Кучми, який (Слава Богу!) — живий. Оцінити роль і місце будь-якої постаті в історії України можна тільки після завершення її життєвого шляху.
Українське законодавство однозначно та категорично забороняє називати об’єкти топоніміки на честь живих людей. Так, про це говориться в пункті 2 статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24 травня 2012 року № 4865-VI: «Юридичним особам та об’єктам права власності ім’я фізичної особи присвоюється лише після її смерті». В 6-му абзаці статті 5 Законі України «Про географічні назви» від 31 травня 2005 року № 2604-IV також заявлено, що «можуть присвоюватися посмертно».
10 листопада 2022 року Новгород-Сіверська міська голова Людмила Ткаченко в коментарі «Суспільне. Новини» визнала цю помилку та пообіцяла її виправити: «На сьогодні протягом двох тижнів з дня зупинення рішення я повинна скликати позачергову сесію, на якій повинні винести знову на повторний розгляд дане питання, але уже з дотриманням процедури». Добра новина, бо хто не працює, то той і не помиляється. Головне вивчити урок і виправити помилку!
ЧИ БУДЕ ПРИЛУЦЬКА МІСЬКА РАДА ВИПРАВЛЯТИ СВОЮ ПОДІБНУ ПОМИЛКУ?
На жаль, в Чернігівській області факт назви вулиці на честь живої людини є непоодиноким.
Самий тривожний приклад: у м. Прилуки одна з центральних вулиць названа в 2011 році на честь Коптєва Юрія Вікторовича. Він народився в 1962 році в Прилуках, громадянин Російської Федерації, російський підприємець в галузі будівництва, живе і працює у м. Москва.
Звертаю увагу, що його благодійництво в розвитку меморіального простору м. Прилуки сприяло створенню меморіальних об’єктів відповідно радянсько-російської державної політики національної пам’яті.
У період до 20 лютого 2014 року питання назви вулиці українського міста на честь Юрія Коптєва було просто порушенням українських законів і здорового глузду.
З початком російської агресії проти України в 2014 році, а тим більше з початком відкритого повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації в Україну — питання національної безпеки.
За інформацією громадських діячів із Прилук Ю. Коптєв назвав криваву агресію проти нашої держави тільки «непорозумінням»(?!), за наявними даними він НЕ засудив цю брутальну агресію чітко та однозначно. Щодо внеску громадянина та бізнесмена РФ Ю. Коптєва в підтримці російської агресії фінансово або в інший спосіб відповідь можуть дати тільки українські правоохоронні органи.
Отже, чи буде сама Прилуцька міська рада виправляти порушення? Чи вивчить вона урок?
Відповіді на ці питання ще немає…
Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО ТА ВЧАСНО?
Відкрите повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації з 24 лютого 2022 року на територію суверенної держави Україна актуалізувало суспільний запит на посилення здатності протистояти внутрішнім і зовнішнім безпековим загрозам шляхом утвердження національної ідентичності українського народу, подолання наслідків антиукраїнської спрямованості російських міфів про спільну історичну пам’ять.
Сьогодні Україна захищає від російського вторгнення право на власну ідентичність. У цій війні особливого значення набуває подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політики в Україні, у тому числі – очищення публічного простору від символів імперськості та комуністичного тоталітарного режиму.
У рекомендаціях Експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму для органів місцевого самоврядування, громадських організацій наголошується, що до сьогодні публічний простір міст і сіл України, незважаючи на значну роботу, проведену на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», залишається перевантаженим російською імперською та радянською тоталітарною символікою.
Саме тому процес подолання наслідків російської імперської та радянської тоталітарної політики не може бути відкладеним у часі, адже це – важлива складова ментального спротиву агресії.
УСПІХ ПЕРЕЙМЕНУВАНЬ
«З метою зменшення інформаційного та культурологічного впливу, подолання наслідків тривалого лінгвоциду української мови російською федерацією та вшанування пам’яті видатних діячів місцевого та національного значення», — саме так обґрунтували депутати це рішення сесії Новгород-Сіверської міської ради.
Іншими словами, проведено не тільки перейменування топонімічних назв, які є імперськими маркерами російського агресора, а також здійснено виправлення назв відповідно українського правопису. Так, в селі Шептаки вулиця Садовая стала Садовою, у селі вул. Слободська — Слобідською. Дуже доречно до Дня української писемності та мови в час війни з російським агресором!
У Новгород-Сіверській об’єднаній громаді замість російських імперських назв з’явилися разом із «нейтральними» і вулиці на честь українських діячів та важливих подій в історії України. Серед них назвемо вулиці гетьмана України Івана МАЗЕПИ; українського поета-шістдесятника, дисидента і політв’язня комуністичних концтаборів Василя СТУСА; дисидента, політв’язня, автора Акту проголошення незалежності України Левка ЛУК’ЯНЕНКА; першого і поки що єдиного астронавта незалежної України Леоніда КАДЕНЮКА; Захисників України; Революції Гідності; Незалежності тощо.
Принагідно відзначимо, що вагомий внесок у підготовку пропозицій щодо перейменувань зробив місцевий історик, краєзнавець і громадський діяч Борис Домоцький. Він, до речі, був і ініціатором початку цієї кропіткої роботи. Також вдячність і депутатам Новгород-Сіверської міської ради, які виконали свій патріотичний обов’язок відповідно засад і вимог державної політики національної пам’яті.
ВИВЧЕНИЙ УРОК: ПОМИЛКА ТА ЇЇ ВИПРАВЛЕННЯ
Водночас важливо відмітити, що на цій сесії було прийняте і одне помилкове рішення щодо перейменування вулиці Губернської на честь Леоніда Даниловича Кучми, другого Президента України.
Звичайно назва Губернська підлягає обов’язковому перейменуванню. Адже вона є імперським маркером колоніальної політики Російської імперії. Після остаточної ліквідації в 1764-1783 рр. в української державної автономії, тобто Війська Запорізького або Гетьманщини (таку назву дали історики), Україну поділили на губернії.
Помилкою стало назвати цю вулицю на честь Леоніда Кучми, який (Слава Богу!) — живий. Оцінити роль і місце будь-якої постаті в історії України можна тільки після завершення її життєвого шляху.
Українське законодавство однозначно та категорично забороняє називати об’єкти топоніміки на честь живих людей. Так, про це говориться в пункті 2 статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24 травня 2012 року № 4865-VI: «Юридичним особам та об’єктам права власності ім’я фізичної особи присвоюється лише після її смерті». В 6-му абзаці статті 5 Законі України «Про географічні назви» від 31 травня 2005 року № 2604-IV також заявлено, що «можуть присвоюватися посмертно».
10 листопада 2022 року Новгород-Сіверська міська голова Людмила Ткаченко в коментарі «Суспільне. Новини» визнала цю помилку та пообіцяла її виправити: «На сьогодні протягом двох тижнів з дня зупинення рішення я повинна скликати позачергову сесію, на якій повинні винести знову на повторний розгляд дане питання, але уже з дотриманням процедури». Добра новина, бо хто не працює, то той і не помиляється. Головне вивчити урок і виправити помилку!
ЧИ БУДЕ ПРИЛУЦЬКА МІСЬКА РАДА ВИПРАВЛЯТИ СВОЮ ПОДІБНУ ПОМИЛКУ?
На жаль, в Чернігівській області факт назви вулиці на честь живої людини є непоодиноким.
Самий тривожний приклад: у м. Прилуки одна з центральних вулиць названа в 2011 році на честь Коптєва Юрія Вікторовича. Він народився в 1962 році в Прилуках, громадянин Російської Федерації, російський підприємець в галузі будівництва, живе і працює у м. Москва.
Звертаю увагу, що його благодійництво в розвитку меморіального простору м. Прилуки сприяло створенню меморіальних об’єктів відповідно радянсько-російської державної політики національної пам’яті.
У період до 20 лютого 2014 року питання назви вулиці українського міста на честь Юрія Коптєва було просто порушенням українських законів і здорового глузду.
З початком російської агресії проти України в 2014 році, а тим більше з початком відкритого повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації в Україну — питання національної безпеки.
За інформацією громадських діячів із Прилук Ю. Коптєв назвав криваву агресію проти нашої держави тільки «непорозумінням»(?!), за наявними даними він НЕ засудив цю брутальну агресію чітко та однозначно. Щодо внеску громадянина та бізнесмена РФ Ю. Коптєва в підтримці російської агресії фінансово або в інший спосіб відповідь можуть дати тільки українські правоохоронні органи.
Отже, чи буде сама Прилуцька міська рада виправляти порушення? Чи вивчить вона урок?
Відповіді на ці питання ще немає…
Сергій Бутко,
Український інститут національної пам’яті
Теґі:
