Нинішні місцеві вибори у Франції задовго до президентських 2017 року визначили основних претендентів на пост лідера нації: Франсуа Олланд - від лівих, Ніколя Саркозі - від правих, Марін Ле Пен - від крайніх правих.

Кінець ери двопартійності
На виборах до місцевих органів влади перемогу отримала правоцентристська коаліція Союз за народний рух - Союз демократів і незалежних. Вони вибороли більшість у 66 зі 101-го французького департаменту.
На другому місці - правляча Соціалістична партія зі своїми союзниками, яка залишила за собою контроль у 34-х департаментах.
Французькі націоналісти на чолі з Марін Ле Пен, за яку в першому турі проголосувало близько 25,2% виборців, не зуміли отримати більшість у жодному з департаментів, хоча і посилили свої позиції на місцевому рівні.
Підсумки виборів дають підстави стверджувати, що країна остаточно позбавилася двопартійної системи (правих і лівих), яка домінувала на політичному ландшафті впродовж усієї історії П'ятої Республіки. Місцеві політологи сьогодні в один голос стверджують, що віднині на прихильність французів претендуватимуть три сили - правоцентристи, ліві на чолі з соціалістами і націоналісти.
Появу і посилення нових політичних партій пов'язують безпосередньо з економічною кризою в Європі. Французи втомилися від затягування пасків. Зокрема, Національний фронт Франції від інших відрізняє те, що його представники виступають проти традиційних еліт і критикують політику Євросоюзу.

Праві. Саркозі на підйомі
Повернення торік Ніколя Саркозі на політичну сцену розчарувало багатьох прихильників правих. Тепер же вдала коаліція з Союзом демократів і незалежних зміцнить його позиції та амбіції балотуватися на вищу посаду у Франції.
Гучні корупційні скандали довкола оточення Саркозі не завадили йому мобілізувати своїх прихильників для перемоги коаліції. Екс-президент не побоявся частково використовувати риторику Національного фронту, відібравши у нього певну кількість голосів. Перебуваючи в ейфорії перемоги, він уже поспішив заявити, що «Франція проголосувала за зміни». За словами Саркозі, його опозиційна партія ніколи ще не отримувала більшості в такій кількості рад, що є свідченням недовіри електорату Франсуа Олланду та його уряду.
Водночас, сьогодні шанси Саркозі виграти партійні праймеріз у 2016 році оцінюються як невисокі. Його рейтинг у партії, попри те, що він є її лідером, поки що досить низький. Як і його підтримка по всій Франції.

Ліві. Не перемога, але й не поразка
Результат голосування французів за лівий блок, якому більшість експертів прогнозували поразку, виявився не таким уже й нищівним. Гідна підтримка президента Франсуа Олланда та прем'єра Мануеля Вальса в регіонах, а також виборчі здобутки їхніх лівих союзників дозволили їм зберегти більшість у понад третині департаментів. Це залишає непогані шанси кандидату від соціалістів у президентських перегонах 2017 року.
На перший тур місцевих виборів «лівий фланг» французьких політиків, на відміну від опозиції, пішов роз'єднаним. Французькі соціалісти не змогли включити в свої списки представників інших лівих партій - від комуністів до зелених і лівих радикалів, але у другому турі були вимушені домовлятися, щоб зберегти свої позиції у регіонах.
Успіх кандидата від соціалістів на президентських виборах залежатиме, в основному, від проведення урядом реформ, подолання безробіття, а також стимулювання економічного зростання, яке цього року очікується лише на рівні 1% ВВП.

Націоналісти. Без шансів на першість
Національний фронт після зміни свого лідера Жан-Марі Ле Пена на його доньку Марін у 2011 році з кожним роком відвойовував усе більше голосів французів. Хоча в 2012 році на президентських виборах Ле Пен і зайняла почесне третє місце, у багатьох це викликало страх.
Утім більшість французів зітхнуло з полегшенням, коли стало відомо, що Національний фронт у першому турі нинішніх місцевих виборів набрав усього лише 25%. Ще більше полегшення Франція пережила, почувши, що Національний фронт після офіційного оголошення результатів голосування не контролюватиме жоден зі 101 департаменту.
Все ж в окремих департаментах Національний фронт отримав підтримку на рівні 40% електорату. Риторика популізму Марін Ле Пен дозволила їй, з одного боку, зміцнити свої позиції на місцевому рівні, а з іншого, продемонструвала, що в такий спосіб націоналістам не стати партією № 1 у Франції. Результати виборів ясно дають зрозуміти, що французи мають бажання і волю приборкати амбіції націоналістів.
Крім того, Національний фронт знов зіткнувся зі своєю хронічною проблемою: здобуваючи досить високий рівень підтримки у першому турі, програє у другому. Два тури виборчої системи Франції були розроблені саме для того, щоб запобігти екстремістським партіям отримати свої представництва у парламенті або місцевих радах.

Наслідки для України
Негативним для України наслідком результатів місцевих виборів у Франції є сам факт зростання електоральної підтримки політиків, які відверто підтримують Путіна та займають антиукраїнську позицію. Зокрема, йдеться про французьких лідерів крайніх правих та лівих радикалів Марін Ле Пен та Жан-Люка Меланшона.
Ультраправі та ультраліві залишаються дружніми до Росії не лише у Франції, а й по всій Європі. А от позиції французьких центристів відрізняються від загальноєвропейської тенденції. У країнах-членах ЄС Україні традиційно симпатизують правоцентристи (консерватори з ЄНП), а лівоцентристи (соціал-демократи) займають більш обережну позицію, яка має ознаки певної прихильності до росіян. У Франції ж ситуація складається навпаки: симпатиків України найбільше саме серед соціалістів, у той час як погляди французьких консерваторів щодо України розділені.
У Союзі за народний рух є чимало політиків, які приховано підтримують дії Путіна щодо України. Лідер цієї політичної сили Ніколя Саркозі є одним із них. Саме він був автором проекту будівництва Францією для Росії двох вертольотоносців «Містралів» в обмін на заморожування конфлікту в Грузії. А заява Саркозі про те, що Крим «обрав Росію, і ми не можемо цим йому дорікнути», лише підтверджує його готовність грати на російському боці. Водночас, зараз важко сказати, чи ризикне він кардинально повернути в бік Росії.
Таким чином, результати місцевих виборів у Франції для України несуть два важливих месседжі: позитивний - поразка націоналістів, негативний - збільшення шансів на перемогу в 2017 року кандидата у президенти від правоцентристів.
"Лівий" табір, як очікується, зберігатиме свій вплив до початку президентських перегонів. Але за два роки Франція має шанси отримати як президента-симпатика України Франсуа Олланда, так і приховано проросійського главу держави Саркозі.

Роман Сущенко, Париж, Укрінформ