Він, як ніхто заслуговує на перепоховання в Україні першочергово. Рішення прийнято і узгоджено, як з місцевою владою Роттердаму, нашими депломатичними установами, українською владою на місцях і з тими, хто опікувався могилою полковника.
Здавалося б все, чекаємо Вас пане полковнику в рідному Києві.
Але знову, щось не так серед нашого товариства, знову комусь щось заважає?
Що, хочу запитати? Важливість цього історичного і політичного рішення вам зрозуміла? Якщо не зрозуміла, то й пояснювати недоцільно! Все одно не зрозумієте!
Зараз якраз іде обстріл Одеси і Південного російськими терористами, йде війна, їх ракети летять по портовій інфраструктурі і по будівлях, які знаходяться поряд. Ворог шаленіє від люті й ненависті до всього українського, шаленіє від того, що ми стоїмо і бʼємося, шаленіє від своєї злоби до нашого прапора, нашого славня, наших героїв теперишніх і тих, хто бився проти Московії сто років тому. Ми стоїмо проти російської навали так само, як і сто років тому проти неї стояли Січові Стрільці Євгена Коновальця, які в складі армії УНР вибивали білих і червоних зайд з Києва.
І ось історична мить, повернення в золотоверхий Київ праху полковника!
Відкиньте амбіції, відкиньте «не на часі!», відкиньте політичні дискусії цього питання, вони - не доцільні.
Коли говорять про те, що ракета може прилетіти на кладовище, де будуть в пантеоні лежати Герої України і знищити їх могили. Так, може! Але це не аргумент у порівнянні з історичною і політичною доцільністю перепоховання.
Коли, не дай Боже, відбудеться окупація України, варіанту УРСР-2 уже не буде.
Росіяни усіх вбʼють, хто не зможе утікати. Коли не буде українців і їх держави, який сенс у цих могилах? Ніякого!
Після 2022 року загроза окупації, або війни з московією буде завжди. І що, нам не жити, скласти руки і чекати другого пришестя Хреста ?
Ні! Нам треба жити як повноцінна держава, яка виконує свій обовʼязок перед мертвими героями.
Ця війна надовго і навіть після її завершення ми маємо бути готовими до наступної війни проти росії. Така наша доля, такого «сусіда» ми отримали на мапі світу.
А ось виконати наказ попередників з ОУН про поховання полковника Євгена Коновальця в Україні після проголошення Незалежності, це нам за честь!
Ми маємо не протистояти рішенням влади і оргкомітету, а підтримати їх в цей не простий час. Хочу разом з тим подякувати всім тим, хто залучений і бере участь в перепохованні наших Героїв і тим, хто опікується цим питанням.
Будьмо єдині і нам все вдасться!
Україна чекає Вас, пане полковнику!

Слава Героям!
Заступник Голови ОУН
майор ЗСУ «Роман».

Джерело: ОУН - Організація Українських Націоналістів