Під час фестивалю «Легенди Львова» зварили 400 літрів борщу. Фото
Фестиваль був присвячений 370-й річниці Підгорецького замку та 756-й річниці коронування засновника міста Лева – Данила Галицького. До участі у ньому долучились не лише львівські клуби реконструкції, а й жителі Дніпропетровська, Києва, Донецька, Луцька, а також закордонні учасники з Росії, Білорусії, Польщі.
Лицарі ХХІ століття
Як повідомила «ВЗ» організатор турніру Ірина Олійник, метою проведення фестивалю є спроба відтворення середньовічних звичаїв, відродження лицарських традицій Львова: «Усі знають, що Львів – дуже гарне місто, стародавнє, яке має багато історичних пам’ятників, а ми, фактично, втілюємо цю історію в життя. Люди приходять і бачать лицарів у справжніх обладунках, справжні двобої, танці, музику. Стараємось створити середньовічну атмосферу, що збагачує як і освітню обізнаність, так і культурну. Організувати такий фестиваль не було важко, бо насправді дуже багато людей цим цікавиться. У Львові ще не було схожого дійства такого масштабу, яке б відбувалось біля палацу. У сюжеті в нас закладена легенда про втрачену корону Данила Галицького».
Поки найвідважніший і найспритніший лицар охороняв славетне місто, інші сміливці продовжували пошук корони Данила й штурмували фортецю. Участь у турнірі брали зареєстровані учасники, але кожен відвідувач мав змогу переодягнутись в обладунки, викликати суперника на двобій, пометати спис чи постріляти з лука.
Середньовічні бранлі
Окрім бойових дійств гості фестивалю мали змогу навчитися й середньовічних бранлів – кругових танців з швидкими рухами, адже у рамках «Легенди Львова» були не тільки виступи, а й майстер-класи від клубу історичної реконструкції «Пантера».
Одна з учасниць клубу Марта Біль говорить, що вивчити середньовічні танці не дуже важко й це не займе багато часу: «Кожен танець має свою схему, головне – мати відчуття такту і руху. От зараз ми стали свідками, як гості вивчили танець буквально за 10 хвилин. У нас в клубі постійно проводяться заняття, на яких вчимо й удосконалюємо свою танцювальну техніку. Найбільший майстер-клас був у Тустані, коли прийшли танцювати близько 300 людей. Нам подобається Середньовіччя – не тільки танці, а й одяг, побут, середньовічна культура».
Розваги для відвідувачів
Поруч з палацом Потоцьких розташувалось наметове містечко лицарів та їхніх дам. Намети, зовсім не схожі на сучасні, пустували вдень, адже всі середньовічні герої розгулювали територією фестивалю.
Також усі охочі могли пообідати на старовинній кухні, яка приваблювала ароматом з великих казанів. Атмосферу Середньовіччя відтворили й тут – обідали гості за довжелезним столом разом з переодягнутими у костюми учасниками. Око охочих закупитись середньовічною «артилерією» тішила наявність багатьох кіосків з сувенірами, а до уваги справжніх поціновувачів лицарської епохи були запропоновані й мечі.
Борщ – страва лицарів
У рамках фестивалю «Легенди Львова» відбувся і фестиваль… борщу. Здавалось би, яке відношення має борщ до Середньовіччя? Але Ірина Олійник пояснила: «Як нам повідомили, борщ – це страва лицарів».
Скуштувати борщ могли усі охочі: з великого казана великі кухлі лицарської страви роздавали всім, хто витерпів кількахвилинну чергу. Протягом двох святкових днів було зварено 400 літрів борщу. Гостям розповідали про рецепти борщу та історію його виникнення. «Відомо, що середньовічні лицарі варили червону юшку з буряка і капусти. Картоплю тоді до Європи ще не завезли», - розповіла директор палацу Потоцьких Оксана Козинкевич.
Уляна ПРИХІД
Джерело: "Високий замок"