Четверо відомих письменників із чарівної балканської країни Словенія нещодавно гостювали в Ніжині та Чернігові на запрошення керівника громадської організації «Чернігівський інтелектуальний центр», поета і журналіста Сергія Дзюби.
Разом із нашим колегою цю поїздку організував знаний письменник, перекладач, науковець, співробітник Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дмитро Чистяк. Справа в тому, що Дмитро успішно перекладає вірші літераторів зі Словенії українською, зокрема в нашій державі побачила світ книжка Бране Мозетіча «Банальнощі», яка викликала неабиякий резонанс.

Отже, знайомтесь. Бране Мозетіч (1958 р. н.) – автор півтора десятка поетичних збірок, двох романів, книжки оповідань і численних перекладів із франкомовної літератури. Його твори перекладалися багатьма мовами світу. Вже у 18 років він надрукував свою першу книжку, позначену впливами французького сюрреалізму.

Найвідоміша його поетична збірка «Банальнощі» відзначена престижною Премією Єнко (2003) і набула міжнародного розголосу. Також Бране Мозетіч – натхненний популяризатор словенської літератури. Окрім керівництва двома видавничими серіями, він очолює Центр словенської літератури – громадську організацію, яка надає дієву підтримку різноманітним учасникам літературного процесу з представлення словенського красного письменства у світі.

Андрей Скубич народився 28 грудня 1968 року в Любляні. Студіював англійську та словенську філологію на факультеті мистецтв Люблянського університету. В подальшому викладав на цьому ж факультеті, а в 2004 році захистив докторську дисертацію з соціолінгвістики. Нагороджений преміями Кресніка (2000), Жупанчича (відзнака міста Любляни, 2007) та Фундації Прешерна (2012) за популярні романи «Гіркий мед», «Попкорн» і «Наскільки ти моя?», а також Премією Совре – «за виняткову художню вартість його перекладів» (2007). Нині письменник мешкає в Любляні й перебуває на творчій роботі; зокрема, відтворив словенською шедеври таких видатних авторів, як Джеймс Джойс, Семюел Бекетт і Гертруда Стайн.

Сузана Тратник народилася 1963 року в містечку Мурска Собота на північному сході Словенії. Здобула вищу освіту соціолога на факультеті суспільних наук Люблянського університету, а післядипломні студії виконувала в царині антропології стáтей на факультеті гуманітарної освіти. Виступає в різноманітних філологічних іпостасях: як перекладач, публіцист, прозаїк і соціолог. Її роман «Моє ім'я – Даміан» (2001), перекладений чеською, німецькою й сербською мовами, задекларував тему гендерних та соціальних проблем, що становить тематичне коло зацікавлень авторки. Нині Сузана Тратник – одна з найвідоміших новелістів Словенії, авторка чотирьох збірок оповідань, роману, а також монодрами; її твори мають театральний успіх і перекладені численними іноземними мовами.

Письменниця Станка Храстель народилася у 1975 році в містечку Брежіце. Студіювала теологію у Люблянському університеті. Поетка, перекладачка з хорватської та сербської, організаторка численних культурних подій. Авторка двох збірок поезії – «Низькі тони» (2005) та «Господи, дещо для тебе маємо» (2009) й роману «Гра» (2012). Станка Храстель – володарка титулу «Найкращий молодий поет»; нагороджена Премією за першу книжку та Премією Блакитного птаха за перший роман. Учасниця багатьох міжнародних літературних фестивалів (Колумбія, Угорщина, Чехія, Італія, Хорватія, Австрія, Чорногорія…).

Спочатку знамениті гості зі Словенії та киянин Дмитро Чистяк завітали до Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: зустрілися з відомими й шанованими українськими науковцями: ректором Олександром Бойком, проректором Олександром Мельничуком, деканом філологічного факультету, депутатом обласної ради, письменником Олександром Забарним (який, власне, допоміг організувати імпрезу в Ніжині) та деканом факультету іноземних мов Світланою Тезіковою; цікаво представили свою творчість на презентації зі студентами й викладачами філологічного факультету (у святі взяло участь понад сто шанувальників красного письменства); подарували власні книжки університетській бібліотеці; із задоволенням відвідали ошатний музей всесвітньо відомого українського письменника Миколи Гоголя (їм надзвичайно подобаються твори нашого класика), картинну галерею та музей історії Ніжинського державного університету.

А потім словенські письменники розкошували в нашому Чернігові: спілкувалися зі своїми українськими колегами, науковцем і літературознавцем Тетяною Дзюбою, працівниками обласного художнього музею імені Григорія Галагана, оглянули безцінні мистецькі експозиції (щира подяка за допомогу директорові Ірині Ральченко та співробітниці музею Олександрі Остряковій); відпочивали на Валу, де їм надзвичайно сподобалися Спаський і Борисоглібський собори, Колегіум, Катерининська церква та стародавні гармати (весело відреагували на жарт про неіснуючу 13-ту гармату, біля якої зазвичай люблять призначати побачення дотепні чернігівські красуні, аби відкараскатися від набридливих залицяльників). А на Болдиній горі гості побували у Троїцькому соборі, захоплювалися чернігівським привидом, який мешкає в Антонієвих печерах, і вшанували видатного українського байкаря Леоніда Глібова…

На все інше просто не вистачило часу. Втім, започатковане цікаве співробітництво між літераторами й науковцями зі Словенії та Чернігівщини продовжуватиметься. Ще будуть спільні мистецькі проекти, презентації книг і нові незабутні зустрічі!