Спасителя зображено на кам’яному Пам’ятному хресті, тільки–но спорудженому на головній площі наддніпрянського міста — площі Перемоги — за кілька десятків метрів від пам’ятника Ульянову–Леніну. Меморіал зі згаданим хрестом уже освятив єпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ Київського патріархату Федір. Як відомо, згідно з православними канонами, хрест є своєрідним прапором перемоги Христової над гріхом і смертю.
Та чи справді подоланий гріх за умов вимушеного «сусідства» одного з символів віри з уособленням войовничого безбожництва, власне, за переконаннями багатьох віруючих людей, із самим Антихристом? Тим паче що пам’ятник Леніну в Кременчуці — один із найбільших в Україні (сама лише скульптура без постаменту сягає шести з половиною метрів).
Те, що саме у християнських святинь незрівнянно більше «прав» на це намолене місце, ніж у забронзовілого пролетарського вождя, не викликає сумнівів. Хоча б тому, що останній «поселився» на площі, яка раніше називалася Соборною, тільки в 1971 році. А спорудження тут рідкісної краси і величі Успенського кафедрального собору за проектом відомого італійського архітектора Джакомо Кваренгі завершили ще в 1816 році.
У середині того ж таки ХІХ століття до нього «присусідили» таку ж величну й ошатну дзвіницю. Старожили добре пам’ятають: службу Божу в цьому храмі правили навіть за часів фашистської окупації. Та вже у вересні 1943 року, під час визволення Кременчука, головний православний храм міста було зруйновано.
Згідно з затвердженою в 1995 році урядовою програмою відновлення визначних історичних пам’яток, Успенський собор у Кременчуці належало відбудувати. Місцеві ентузіасти навіть знайшли відповідні креслення видатного італійця й заговорили про відтворення святині у «повному форматі» (як з’ясувалося, архітектор задумував п’ятикупольний храм, але через брак коштів два століття тому проект «урізали» до одного купола).
Прикро, та досі ні дозволу на новітнє проектування храму, ні землі для його спорудження міська влада не надала. Бо ж для цього треба спочатку запланувати «переселення» пам’ятника Леніну... Тож поки що обмежилися тільки встановленням Пам’ятного хреста. Зі сподіваннями священиків, усіх віруючих людей на те, що він допоможе відновити справедливість і невдовзі бронзовий Ілліч таки «звільнить» це місце, а вслід за Спасителем там «воскресне» й величний Успенський собор.

Василь НЕЇЖМАК
"Україна молода"