Понад 250 тис. українських поховань закордоном можуть бути ліквідовані найближчим часом
2 червня в Укрінформі під час круглого столу на тему: «ПОХОВАННЯ ВИДАТНИХ УКРАЇНЦІВ ЗАКОРДОНОМ: ПРОБЛЕМИ І ВИКЛИКИ» з’ясувалося, що за межами України знаходиться понад 250 000 поховань представників української військово-політичної еміграції, діячів науки та культури. Багато з цих поховань можуть бути ліквідовані найближчим часом.
Серед учасників круглого столу були Юрій Макаров – письменник і журналіст; Іван Патриляк – професор, доктор історичних наук; Віталій Гайдукевич – журналіст; Святослав Шеремета – відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій; Вахтанг Кіпіані – історик, журналіст; Павло Подобєд – начальник відділу обліку і збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам’яті та інші.
«Чимало поховань видатних українців за кордоном під загрозою зникнення. Серед них і могила видатного письменника Леоніда Мосендза, хорунжого армії УНР, який похований у Бінау, Швейцарія. Станом на сьогодні його могила не тільки через недогляд була пошкоджена, але й може бути ліквідована найближчим часом за несплату за землекористування», – наголосив під час круглого столу начальник відділу обліку і збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.
Протягом 2000-их років уже була втрачена ціла низка могил представників української політичної еміграції, культури. Зокрема могили історика Наталі Полонської-Василенко, підполковника армії УНР Миколи Зайчишина. Причини зникнення – через недогляд, коли згортаються українські еміграційні осередки, через несплату за землекористування.
У переліку знакових поховань, які будуть ліквідовані могила драматурга, одного з батьків сучасного українського модерного театру Спиридона Черкасенка на Ольшанському кладовищі у Празі. Термін оплати за землекористування вже закінчився. Орисі Єфремової-Дурдуківської – дружини академіка Сергія Єфремова, громадської діячки, педагога, яка похована на Ольшанському кладовищі в Празі; Олександра Ярошевського – інженера-будівельника, який побудував понад два десятки мостів у Чехії, кілька з яких визнані пам’ятками архітектури.
«Є низка могил, статус яких досі не з'ясований. Це могили прем'єр-міністра Голубовича, який похований у передмісті Парижа, генерал-хорунжого УНР Василя Татарського, який похований в Інгольштадті, Баварія; міністра військових справ УНР в екзилі Миколи Шраменка, який похований на кладовищі Вальдфрідгоф у Мюнхені. Його могила була ліквідована за неуплату, тобто ліквідований пам’ятник, але станом на сьогодні ніхто не похований до цього місця, відтак ще можна відновити його могилу. Могила не оплачувалась з 2007 року. Невідомий також статус могили полковника армії УНР Андрія Долуда, який похований в Курітібі, Бразилія», – сказав Павло Подобєд.
За його словами, є дві причини загрози – через недогляд, коли еміграційні осередки згортаються, і несплату за землекористування, а в таких країнах, як Німеччина, Франція, Бельгія, Бразилія, ця оплата – від 30 до 100 євро за рік.
Величезна кількість українських поховань знаходиться в Польщі. По її території розкидана ціла низка осібних поховань – діячів культури, церковних діячів, військових. Загалом ідеться про 3 тисячі точок на мапі Польщі. Всі ці поховання потребують негайного втручання. Зокрема, й 41 поховання в Чехії, що підтримуються місцевою громадою. І значною мірою саме завдяки українській громаді сьогодні є можливість говорити про небезпеки, а не констатувати, що могили вже втрачені та ліквідовані.
Український інститут національної пам’яті
Серед учасників круглого столу були Юрій Макаров – письменник і журналіст; Іван Патриляк – професор, доктор історичних наук; Віталій Гайдукевич – журналіст; Святослав Шеремета – відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій; Вахтанг Кіпіані – історик, журналіст; Павло Подобєд – начальник відділу обліку і збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам’яті та інші.
«Чимало поховань видатних українців за кордоном під загрозою зникнення. Серед них і могила видатного письменника Леоніда Мосендза, хорунжого армії УНР, який похований у Бінау, Швейцарія. Станом на сьогодні його могила не тільки через недогляд була пошкоджена, але й може бути ліквідована найближчим часом за несплату за землекористування», – наголосив під час круглого столу начальник відділу обліку і збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.
Протягом 2000-их років уже була втрачена ціла низка могил представників української політичної еміграції, культури. Зокрема могили історика Наталі Полонської-Василенко, підполковника армії УНР Миколи Зайчишина. Причини зникнення – через недогляд, коли згортаються українські еміграційні осередки, через несплату за землекористування.
У переліку знакових поховань, які будуть ліквідовані могила драматурга, одного з батьків сучасного українського модерного театру Спиридона Черкасенка на Ольшанському кладовищі у Празі. Термін оплати за землекористування вже закінчився. Орисі Єфремової-Дурдуківської – дружини академіка Сергія Єфремова, громадської діячки, педагога, яка похована на Ольшанському кладовищі в Празі; Олександра Ярошевського – інженера-будівельника, який побудував понад два десятки мостів у Чехії, кілька з яких визнані пам’ятками архітектури.
«Є низка могил, статус яких досі не з'ясований. Це могили прем'єр-міністра Голубовича, який похований у передмісті Парижа, генерал-хорунжого УНР Василя Татарського, який похований в Інгольштадті, Баварія; міністра військових справ УНР в екзилі Миколи Шраменка, який похований на кладовищі Вальдфрідгоф у Мюнхені. Його могила була ліквідована за неуплату, тобто ліквідований пам’ятник, але станом на сьогодні ніхто не похований до цього місця, відтак ще можна відновити його могилу. Могила не оплачувалась з 2007 року. Невідомий також статус могили полковника армії УНР Андрія Долуда, який похований в Курітібі, Бразилія», – сказав Павло Подобєд.
За його словами, є дві причини загрози – через недогляд, коли еміграційні осередки згортаються, і несплату за землекористування, а в таких країнах, як Німеччина, Франція, Бельгія, Бразилія, ця оплата – від 30 до 100 євро за рік.
Величезна кількість українських поховань знаходиться в Польщі. По її території розкидана ціла низка осібних поховань – діячів культури, церковних діячів, військових. Загалом ідеться про 3 тисячі точок на мапі Польщі. Всі ці поховання потребують негайного втручання. Зокрема, й 41 поховання в Чехії, що підтримуються місцевою громадою. І значною мірою саме завдяки українській громаді сьогодні є можливість говорити про небезпеки, а не констатувати, що могили вже втрачені та ліквідовані.
Український інститут національної пам’яті
Теґі:
