реклама партнерів:
Головна » 2019 » Травень » 28 » Популізм та розбрат: як вижити українській мові під тиском зросійщення

Популізм та розбрат: як вижити українській мові під тиском зросійщення


2019 » Травень » 28
Автор: Експерт
Коментарі: 0
Переглядів: 447
СОЦІУМ

Допомога проекту Європейської України - благодійний внесок
ваша підтримка важлива для незалежного видання
Відповідно до Закону України №5670-д – українська є мовою публічної інформації, реклами, масових заходів, сфери обслуговування (включно з медичною), транспорту тощо.

Ухвалення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д), безперечно, є однією з найважливіших подій нинішнього року. Враховуючи чутливість теми і масштаби запроектованих змін, законотворці зробили перехідний період якомога м’якшим: документ набере чинності лише через два місяці після публікації, тобто в липні 2019-го, а відповідальність за порушення його норм почне застосовуватися лише з 2022-го.

Тому закиди у бік законотворців тут не доцільні. Зрозуміло, що і тепер, і через три роки невдоволених нововведеннями у мовній царині залишиться чимало. Відчуваючи настрої останніх, політики та керівники держави стоятимуть перед спокусою лібералізації мовного законодавства, а то й цілковитого скасування цьогорічних нововведень.

В умовах демократії такі ризики завжди будуть реальними, тим паче в часи, коли популізм знову стає тектонічною силою політики. Тож ухвалення мовного закону — це лише початок довгої та виснажливої боротьби, що потребуватиме консолідованих зусиль відповідальної частини політикуму, чиновництва та громадськості. Захистити документ і домогтися його практичного застосування — завдання, без перебільшення, історичної ваги, бо саме так є шанс зламати механізми зросійщення, запущені в Україні ще за радянських часів.

Те, що коліщата русифікації не перестають крутитися й сьогодні, є очевидним фактом. Особливо наочно їхня дія виявилася в південних та східних регіонах України, що зазнали найжорсткішого зросійщення. Його механізми, що діяли там у 1960–1970-х, докладно описав дисидент Олекса Тихий, учитель української мови з Донеччини, в’язень (і жертва) радянських таборів. Після розпаду СРСР місцеві еліти стали використовувати зросійщення вже у власних цілях, саботуючи інтеграцію південно-східних регіонів із мовним та культурним полем України. Найвищим досягненням цих еліт став прихід до міністерського кабінету Дмитра Табачника, який намагався розвернути в бік Москви всю гуманітарну політику держави, а також горезвісний закон Ківалова — Колесніченка, що де-факто легалізував механізми русифікації, які раніше діяли переважно неформально.

На щастя, у 2018-му цей закон втратив чинність і ситуація в мовній царині повернулася до попереднього стану. Запровадження мовних квот для радіо й телебачення, а також ухвалення у 2017-му закону про освіту посилили становище української. І ось тепер новий документ за умови належного застосування може відкрити шлях до відновлення мовного середовища України, насамперед у найбільш зросійщених регіонах.

Новий мовний закон позбавляє українську мову статусу вторинної та необов’язкової, розширює сферу її обов’язкового вживання і встановлює домінування української мови в публічному просторі, зокрема міському. Масштаби запроектованих змін важко переоцінити, як і перспективи українізації, що відкриваються за ними.

А крім того, закон привносить набагато більше ясності в питання, які раніше були предметом побутових суперечок, що час від часу вибухали гучними медійними скандалами з політичним присмаком. Допоки порядок використання мов був предметом щоденного «торгу» між українсько- та російськомовними громадянами: продавцями й покупцями, студентами й викладачами, керівниками та підлеглими, суспільство було приречене на конфлікти, оскільки останнє слово щоразу залишалося за сильнішою стороною.

За матеріалами видання «Аргумент»




QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.






Коментарі

avatar

Останні новини

14:53
05-Квіт-2020
На полігоні «Десна», що на Чернігівщині, тривають випробування модернізованого дослідного зразка танку Т-72
На полігоні «Десна», що на Чернігівщині, фахівцями Державного науково-дослідного інст
14:35
05-Квіт-2020
За загиблих у березні Захисників України помолилися в Чернігові
5 березня в козацькому кафедральному соборі святої великомучениці Катерини Православн
12:11
04-Квіт-2020
4. Звільнення Чернігова. (Тріумфальна весна 1918-го)
1 березня 1918-го став знаковим днем для України – того дня більшовики змушені були п
13:04
03-Квіт-2020
У Празі знесли памʼятник радянському маршалу Конєву
У пʼятницю вранці у Празі знесено памʼятник радянському маршалу Івану Конєву.
17:06
02-Квіт-2020
"Слуги народу" хочуть зустріч з президентом Зеленським, щоб запитати про скандальні плівки з Єрмаком
Нардепи від "Слуги народу" хочуть просити президента Володимира Зеленського зустрітис
16:36
01-Квіт-2020
Заява Євросоюзу щодо наслідків російського указу про володіння землею для Криму
Згідно з нещодавнім указом Президента Росії, більшу частину Криму та місто Севастопол
16:23
01-Квіт-2020
Лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені Генріха Бьолля (Німеччина) за 2020 рік
За поданням Міжнародної літературно-мистецької Академії України (президент Сергій Дзю
18:58
31-Бер-2020
Карантин? На Одещині відновили пам'ятник радянському вождю Леніну
Поки в Одесі та області посилено приймаються карантинні заходи щодо запобігання пошир
17:58
31-Бер-2020
3. Визволення Києва (Тріумфальна весна 1918-го)
У російсько-українській війні 1917-1918 років після підписання Брестського договору у
16:51
31-Бер-2020
Коронавірус підкрадається до Путіна: заразився лікар, який показував йому московську спецлікарню
У лікаря, який влаштовував президенту Росії Володимиру Путіну екскурсію по московські
Усі новини