Про що говорили лідери країн Нормандського формату в Берліні, про що сперечалися і що насправді обговорювали.

На чотиристоронні переговори в Берліні 19 жовтня росіяни прилетіли в Берлін на п'яти літаках - безпрецедентна за розмірами делегація. Вся українська, наприклад, вмістилася в один літак на 30 осіб. Росіяни привезли з собою десятки журналістів, радників, помічників. Чи дійшло діло до фахівців в кулінарній справі - невідомо. Але, як розповіли ЛІГА.net в українській делегації, Володимир Путін їв страви, які подавали, нарівні з усіма. Але в російських медіа існує давнє переконання, що російський президент ніколи не їсть що-небудь без оцінки страв з боку його особистих фахівців. Вся ця величезна делегація приїхала з Москви з однією метою: не дати приводу посилювати санкції проти РФ, які будуть переглядати в грудні, і спробувати домогтися пом'якшення їх в частині доступу до західного кредитування. Заодно - догодити Ангелі Меркель, яка особисто кілька разів просила російського президента приїхати. Набагато менше сил довелося їй витратити, щоб переконати Петра Порошенка - українська сторона не чекала від цієї зустрічі реального прогресу. У підсумку це вилилося в перепалки за столом: президенту України довелося підвищувати голос на Путіна, коли той спробував його перебивати, стверджують в оточенні Порошенка. Чому вони сперечалися, що насправді обговорювали і чим все закінчилося - в матеріалі ЛІГА.net.

"Будь ласка, всі виходьте"

Чотири делегації сиділи за круглим столом - лідер, міністр, радник. Позаду них - прес-секретарі та військові радники (кожна сторона взяла військових фахівців на зустріч) і різного роду експерти. Домогтися розуміння допомагали вісім кращих синхронних перекладачів - кожен з лідерів говорив своєю мовою, періодично переходячи на англійську. Президент Порошенко, наприклад, говорив трьома мовами - українською, англійською, а - іноді, коли ситуація його змушувала - пояснювався з Путіним російською.

На початку в зал пустили близько трьох десятків журналістів - організатори дозволили їм хвилину познімати. Вся увага ЗМІ - на Володимира Путіна. Для багатьох колег ця зустріч була однією з небагатьох можливостей оновити фотобанки зйомкою російського лідера, якого тепер уже рідко побачиш в Європі.

Путін періодично кидає прохолодні погляди на Порошенка і президента Франції Франсуа Олланда. І якщо у випадку з Порошенком все зрозуміло, то натягнутість відносин з Олландом треба пояснити. Нещодавно французький лідер фактично відмовився приймати Путіна в Парижі. Напередодні вже майже узгодженої зустрічі Олланд заявив журналістам, відповідаючи на закиди в підтримці агресії РФ, що збирається жорстко поговорити з Путіним, що це не буде для нього тепла ванна. Отримавши такий дипломатичний ляпас, Путін різко передумав їхати в Париж. І існує думка, що Олланд добре розумів, що робить - і зробив цей жест навмисне під тиском ЗМІ і французьких "лідерів думок", для багатьох з яких Путін уособлює, головним чином, військового злочинця через події в Сирії.

На цьому тлі Путін міг розраховувати за столом переговорів в Берліні тільки на підтримку своїх найближчих соратників - Сергія Лаврова і Владислава Суркова, які сиділи по обидва боки від нього. З ними він жартував, перешіптувався, намагався надати собі розслаблений і впевнений вигляд. Але співрозмовники в українській делегації стверджують: виходило у нього це не дуже переконливо.

Не менш складні стосунки у Путіна і з Меркель. За даними ЛІГА.net, німецька сторона відмовилася брати в Берліні Бориса Гризлова. "Німці забанили його приїзд. Я так розумію, що логіка Берліна наступна:"Є списку санкційний Сурков - його і так достатньо, не треба ще і Гризлова сюди везти". Москву це дуже сильно розлютило, але узгодження персон відбувалося в той момент, коли відмовитися від поїздки було б для Путіна вже рівносильно достроковій дипломатичній поразці.

"Будь ласка, всі виходьте", - звернулися організатори до журналістів. Представники ЗМІ виходять. Сторони розпочинають переговори. І на першому раунді звучать загальні речі. Канцлер Німеччини, як і личить господині зустрічі, намагається закласти основи для дискусії, яка, за графіком, повинна закінчиться через 1,5 години. У результаті сторони дискутували п'ять годин. На підвищених тонах.

"Ні, ти просто перестань стріляти!"

Як і звучало після зустрічі на брифінгах лідерів, основна дискусія відбувалася навколо теми безпеки. І з самого початку мова зайшла в глухий кут. Путін відкидав все, що пропонувала українська сторона. Україна - все, що пропонувала Росія. Пропозиції стосувалися, головним чином, дорожньої карти - української ідеї, яка покликана, з одного боку, чітко прописати терміни виконання Мінська, з іншого - прив'язати до Мінська гарантії виконання цих пунктів Росією.

Українська делегація приводила один аргумент за іншим, демонструвала докази триваючої ескалації, переконувала в тому, що неможливо в Україні рухатися за політичним треком Мінська без реального і всеосяжного припинення вогню із звільненням заручників і розведенням сторін. Виборець в Україні просто не зрозуміє односторонніх кроків і все це закінчиться новою політичною кризою.

Путін робив вигляд, що цього не розуміє і продовжував наполягати на виборах, особливому статусі, амністії - без будь-яких гарантій з боку Москви з передачі кордону під контроль України і так далі.

Оскільки на столах обговорювалася вже не стільки українська дорожня карта, скільки спільна карта всіх чотирьох сторін, Меркель намагалася повернути Путіна в конструктивне русло і змусити говорити конкретно по пунктах.

"Ну, дивись, давай домовимося, що треба припинити вогонь", - сказала Меркель.

Путін парирував в тому сенсі, що це "українська ідея", а значить - Москва буде сприяти блоку безпеки, але нічого обіцяти і гарантувати нібито не може.

Ситуація тупикова. У якийсь момент Меркель заявила, що вона вже взагалі не дуже розуміє, навіщо лідери зібралися, якщо ці самі лідери не готові відверто говорити один з одним.

Під час однієї з таких дискусій, коли слово взяв президент Порошенко, він, звертаючись безпосередньо до Путіна, сказав: "Знаєте, ні для кого не секрет, скільки вашої зброї і військ на окупованих територіях Донбасу. Для чого ми тут? Щоб ви перестали стріляти...".

У цей момент Путін спробував перебити Порошенка реплікою про необхідність виконання політичної частини Мінська.

Порошенко підвищив голос: "Ні, ти просто перестань стріляти!".

Путін, кажуть співрозмовники ЛІГА.net в українській делегації, виглядав так, ніби-то не розумів, що він взагалі тут робить і з якою метою проводиться ця зустріч. Однак він знає, що в грудні розглядатимуть санкції. Йому треба за всяку ціну добитися ослаблення в частині рефінансування.

Поведінка Порошенка резонує з інформацією російських журналістів. На наступний день після зустрічі вони публікували замітки, де з посиланням на джерела в російській делегації описували президента України як невпевненого і розгубленого учасника зустрічі. В українській делегації це заперечують. Хоча і підтверджують, що періодично Порошенко "втрачав самовладання". Але це зовсім не говорить про розгубленість. "Те, що говорили на зустрічі Путін і, наприклад, Сурков, коли дали слово висловитися всім політичним радникам - це просто вуха в'януть", - ділиться з ЛІГА.net очевидець переговорів.

"Пора припиняти все це"

Міністр закордонних справ Росії Лавров весь час намагався зменшити тональність дискусії, розбавляючи розмову жартами, періодично відпиваючи вино зі свого келиха. Путін, до речі, не пив. Не пив, зрозуміло, і Порошенко. Решта собі не відмовляли - учасниками зустрічі подавали червоне і біло вино. Перед кожним лежало меню - можна було замовити що-небудь. Всім подавали бульйон, оленину з картоплею і грибами, на десерт - яблучний торт. Їли прямо за столом переговорів.

Взагалі Меркель планувала, що розмова саме в формі вечері і буде проходити - всі будуть їсти, пити. А значить - сваритися буде ніколи. Але, на жаль, всі хитрощі канцлера, всі спроби розрядити атмосферу не допомагали. Путін, стверджують співрозмовники, три рази піднімав питання припинення переговорів. "Пора припиняти все це", - говорив він.

"Ми не повинні тут сидіти як в Мінську", - сказав Путін, якому, схоже, набридло слухати про те, що з його вини нічого не відбувається, що не може бути прогресу по Мінську без реального припинення вогню.

Відповідаючи на репліку Путіна, господиня зустрічі Ангела Меркель відверто нагадала російському президенту, що зустріч затягнулася в тому числі тому, що він в черговий раз запізнився на неї. "Ми і зараз, як правило, не вчасно почали", - дорікнула вона Путіна.

А коли Путін починав йти зовсім далеко від предмета спору, канцлеру Німеччини доводилося його перебивати. У якийсь момент Меркель не витримала і перервала Путіна, перейшовши на російську мову: "Володимир, давай говорити конструктивно!". Вона намагалася бути максимально дипломатичною. Але, здається, навіть канцлер періодично втрачала самовладання.

Ще один штрих до образу Путіна на переговорах: він дозволяв собі недбалі висловлювання про терористичні організації ДНР і ЛНР. Співрозмовники з делегації цитують Путіна, коли він говорив про ДНР/ЛНР: "Ну, ось ті, кого ви називаєте терористами". Це мало про що говорить, зрозуміло. Однак в цілому свідчить про реальне ставлення до тих, хто воює в Донбасі.

Окрема тема - гуманітарна ситуація на окупованих територіях. Українська сторона наполягає на повному доступі Червоного хреста всюди, де це потрібно. Позиція Москви - так, хороша, але ми повинні контролювати цей процес. Путін дав зрозуміти, що без згоди РФ ніякі міжнародні гуманітарні організації в Донбас не потраплять. На це Меркель нібито сказала Путіну наступне: "Володимир, у нас вже є Алеппо. Ви і тут хочете повторити?".

Перерва

Розмова все ніяк не виходила. Напруга зростала. За перші три години всі втомилися. "Так, добре, зараз 10 хвилин пауза", - сказала Меркель, коли напруга за столом перевищила межі, а повторювані аргументи сторін завели розмову в глухий кут.

Всі почали вставати з-за столу. Дехто з лідерів відправився до вбиральні, український міністр закордонних справ Павло Клімкін відійшов в сторону поговорити з німецьким колегою Франком-Вальтером Штайнмайером. Канцлер Німеччини говорила з президентом України. Про щось говорили між собою Лавров і Сурков.

Потім зустріч продовжилася, але недовго - сторони узгодили, що продовжать спілкування на рівні міністрів, які спробують звести всі домовленості і реалізувати це в вигляді кінцевої дорожньої карти. Однак українські співрозмовники не вірять, що це дасть результат. "Якщо лідери не домовилися - що вже казати про міністрів", - знизує плечима один з дипломатів. В цьому році, вважають в українському дипломатичному корпусі, навряд чи варто чекати якогось прогресу.

На відміну від президента Порошенка, який дав великий брифінг після зустрічі і відповідав на питання, Путін не дарма відмовився відповідати на запитання журналістів, обмежившись коротким виступом. По суті, сказати йому було нічого. Адже саме від нього чекали істотних гарантій з безпеки. Однак цього на зустрічі не прозвучало. Якщо, звичайно, не брати до уваги обіцянки "сприяти".

Сама дорожня карта - українська ідея. Над нею, в тому числі, працює український парламентарій Руслан Князевич. Він, зокрема, працює і над іншими проектами в рамках мінських угод. Наприклад, по темі виборів. В українській делегації не втомлюються хвалити Князевича за те, що він робить. У його завдання входить так викласти всі документи, щоб Україна мала якомога більше важелів, не завжди очевидних для опонентів з Москви.

Для Меркель важливість зустрічі важко переоцінити. Їй важливо було продемонструвати: Мінськ живий. Останні місяці, в тому числі в німецькій пресі посилилися настрої в тому ключі, що спроби канцлера врегулювати російсько-українську війну нічого не дають. Песимізм посилювали дії Путіна, який всім виглядом намагався показати, що нормандський формат себе вичерпав, що він нікуди не поїде. Однак - поїхав. Зустріч в Берліні показала: мінські угоди продовжують працювати, нормандський формат - теж.

Один з членів української делегації, який сидів за столом переговорів, так описав необхідність зустрічі: "Ми подивилися ворогові в очі. Ось це була головна мета. А німці і французи показали себе партнерами України. Меркель себе дуже добре показала. І хоч зустріч не дала реального прориву - його, в принципі, і не передбачалося - ми повернули Путіна в нормандський формат".

Коротенько позиція України на переговорах була наступною: без припинення вогню, без місії ОБСЄ на кордоні (спостереження вздовж усього кордону 24 години на добу, відеокамери і склади під зброю), без звільнення заручників - ніяких виборів і іншого просування по політичній частині. Обговорювати політичний трек? Добре. Рухатися по ньому? Підстав немає.

"Закривайте кордон. Роззброювати. Вивішуйте український прапор в Донецьку і Луганську. Ось тоді ми із задоволенням поговоримо про те, на який саме день ми призначимо вибори", - говорить ЛІГА.net український високопоставлений співрозмовник.

Він зазначає, що в майбутньому Україна може зробити якісь кроки з метою не допустити ослаблення санкцій проти Москви. Але дипломат запевняє: "Навіть проект закону щодо виборів в Раді - це нічого не означає. ОК, навіть якщо щось проголосуємо - потім ще треба буде дату визначати. ​​Потім - ще дочекатися, поки приїде і розгорнеться місія безпеки. І тільки потім - якщо все буде так, як ми плануємо - там проведуть вибори. У нас цілий багажник часу і можливостей. Але перше, що ми чекаємо - кроків Москви. Реальних, а не бутафорських. Поки цього не зроблено - нам нікуди поспішати".

Джерело: Петр Шуклинов, ЛІГАБізнесІнформ