16 жовтня у селі Дніпровському Чернігівського району урочисто відкрито пам’ятник Миколі Святоші.
А напередодні «дніпровці» всією громадою допомагали молодому скульптору Владлену Караченцеву встановлювати пам’ятник засновнику міста Навози (літописна назва міста). Село готувалося до великого свята – ще б пак у Дніпровському постане образ святого. На майдані, біля сільради, де шепочуться берізки й тополі, знайшли місце і преподобному Святоші.
Незважаючи на свято йшов дощ, і в.о. заступника голови Чернігівської райдержадміністрації Андрій Курданов запрошуючи громаду на відкриття пам’ятника хвилювався й поспішав. Але незважаючи на непогоду у Дніпровське прибули не лише дослідники минулого стародавнього села, а також гості із Чернігова та інших міст України.
Архієпископ Чернігівського і Новгород-Сіверський Амвросій УПЦ освятив пам’ятник Миколі Святоші, привітав «дніпровців» із визначною подією і окропив свяченою водою всіх присутніх.
У сільському будинку культури зібралася вся громада. Тут співали українських пісень і демонстрували фільм про Миколу Святошу. Науковці Володимир Коваленко (кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. Лазаревського Чернігівського державного педуніверситету) та Володимир Руденок (завідувач відділом наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») розповідали про «дніпровцям» про історію їхнього села, яке у давні часи було своєрідним форпостом на річці Дніпрі. Андрій Курданов дякував всім, хто долучився до спорудження пам’ятника земляку – і запросив на сцену меценатів, керівника прикордонної застави, голову сільради, батьків скульптора.
«Цього дня, коли відкрився пам’ятник Миколі Святоші, народився новий скульптор», – відзначив Андрій Леонідович. Молодий митець, створюючи образ святого спочатку хотів зобразити його князем (володарем). Проте, вивчаючи його біографію, спілкуючись з науковцями, все ж таки перший свій пам’ятник відтворив в образі святого.
І постав на стародавній землі Київській, неподалік від городища Навози, пам’ятник святому Миколі, князю Чернігівському, печерському чудотворцю (в миру – князь Святослав Панкратій Давидович Чернігівський).

Джерело: Черняков Сергій, «Європейська Україна».
Фото автора.

Довідка: Микола Святоша, князь Чернігівський, печерський чудотворець (близько 1080-1143 років), в миру - князь Святослав-Панкратій Давидович Чернігівський. Святоша було скороченням від імені Святослав: так називали його рідні. Народився близько 1080 року і був сином чернігівського князя Давида Святославовича та онуком великого князя Святослава Ярославовича, покровителя печерських монахів. До прийняття постригу був луцьким князем, володів землями у Чернігівському князівстві, мав дружину та дітей (дочка його згодом була одружена з Новгородським князем Всеволодом-Гаврилом).
17 лютого 1106 року князь Святослав-Панкратій, залишивши родину, прийняв постриг та під іменем Микола провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, дотримуючись суворого аскетичного способу життя.
Він переніс монастирську лікарню на інший бік обителі й розширив настільки, що утворився цілий «лікарняний монастир». На його кошти було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря та лікарняну церкву святого Миколи. Біля своєї келії Микола Святоша розвів чудовий сад.
Після смерті князя-ченця було канонізовано. Його поховано у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври.
У Чернігові одна з підземних церков Антонієвих печер названа на честь святого Миколи Святоші.