реклама партнерів:
Головна » Президент Польщі Броніслав Коморовський вшанував пам’ять жертв Волинської трагедії

Президент Польщі Броніслав Коморовський вшанував пам’ять жертв Волинської трагедії


Коментарі: 2 ПОДІЇ

Допомога проекту Європейської України - благодійний внесок
ваша підтримка важлива для незалежного видання
стань патроном
У неділю на Волині голова польської держави Броніслав Коморовський вшанував пам’ять жертв Волинської трагедії.
– Просимо Божого милосердя. Хочемо говорити від імені учасників незакінчених богослужінь, які, не сподіваючись смерті, прийшли 70 років тому до своїх святинь, аби хвалити Бога, щоб попросити про благословення, – від цих слів розпочалася Служба Божа в луцькому римо-католицькому кафедральному соборі Петра і Павла з участю голови польської держави. Намір, що його озвучив львівський римо-католицький архієпископ Мєчислав Мокшицький, відкликався до подій так званої Кривавої неділі 11 липня 1943 року, коли відділи Української повстанської армії напали на польські місцевості під час недільних богослужінь.
«Не можна плям злочину прикрити замовчуванням або замалювати брехнею», – наголосив під час проповіді архієпископ Мєчислав Мокшицький і додав: відсутність голосу людського сумління призводить до низки гріхів, зокрема, до виправдання злочинів:
– З байдужістю ми погоджуємося з різними війнами і чистками, які завжди пов’язані з не можливими до уникнення втратами серед мирного населення. Згодом усе частіше під захистом опиняється добре самопочуття катів, а не пам’ять про загиблих, вигнаних і скривджених, – наголосив Мокшицький.
У свою чергу, Броніслав Коморовський у виступі посилався на нещодавню декларацію греко-католицької та римо-католицької Церков у справі злочинів на Волині. «Ми знаємо, що християнська оцінка волинського злочину вимагає однозначного засудження й вибачення», – зацитував декларацію польський президент:
– Варто пам’ятати, що користь від польсько-українських конфліктів завжди мали треті сили сили, що також завжди відбирали нашу незалежність і нашу свободу. Треба це завжди мати на увазі, і саме тому невипадково Польща першою на світі визнала незалежність Української держави, – каже він.

Українську сторону під час візиту представляв віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко. Він закликав не політизувати сьогодні волинських подій 70-річної давнини:
– Важливе, щоб дослідження трагедії мали на меті встановлення історичної правди, яка б вона не була гірка для кожної зі сторін. При цьому варто уникати кроків, що призводять до політизації питання, до ревізії багаторічних напрацювань у відносинах між двома народами, – наголосив К. Грищенко.

Курка чи яйце: у президента Польщі потрапило одне яйце, проте його привітно вітало населення Волині
На богослужіння в столиці Волинської області прийшов також голова фракції ВО «Свобода» у Луцькій міській раді Святослав Боруцький. Після меси з президентом Польщі трапився інцидент: коли Броніслав Коморовський виходив зі святині й вітався з прочанами, до нього підійшов молодий хлопець, що мав рюкзак із символікою ВО «Свободи», з яйцем у долоні і розчавив його на піджаку Броніслава Коморовського. Станіслав Боруцький підкреслює однак, що «Свобода» з інцидентом не має нічого спільного:
– Ми не вважаємо за цивілізоване робити протести чи демонстрації тоді, коли люди моляться. З нашої сторони буде адекватна реакція на ці заяви [Сейму і Сенату], але коли є вшанування пам’яті загиблих, чи то поляків, чи то українців – то це не по-християнськи, – сказав С. Боруцький.
Політик додає, що «Свобода» не підтримує ухвал польських Сейму й Сенату, у яких містяться заяви про «ознаки геноциду» на Волині. Варто теж додати, що протягом усього шляху президента Польщі – а він проїхав понад 200 кілометрів Рівненською та Волинською областями – люди радісно зустрічали його кортеж.

Колись місто, а тепер село Кисилин: символ наслідків трагедії
Після богослужіння в Луцьку Броніслав Коморовський відвідав Кисилин – нині село, а колись містечко, польське населення якого було розстріляне УПА 11 липня 1943 року в костелі. Президент вшанував пам’ять загиблих.
Відтак голова польської держави заявив, що Кисилин добре демонструє наслідки польсько-українського протистояння:
– Я думаю, що Ви можете побачити те, якими є результати ненависті між народами, яким є результат злочинів. Раніше Кисилин був містечком, де мешкало 1200 людей. Тут був костел, церква, аптека, чимало магазинів і навіть кілька ресторанів. Нині тут зник доробок багатьох поколінь, про що сьогодні можемо тільки пам’ятати, – каже він.

Коментуючи відсутність українського президента, Броніслав Коморовський наголосив:
– Був український віце-прем’єр-міністр у Кисилині, це відбулося вперше, і я вважаю, що маємо прогрес. Треба працювати задля того, щоби в майбутньому подібні заходи, метою яких є не тільки пам’ять про жертви волинського злочину, але й кращі польсько-українські взаємини, зосереджували навколо себе якнайбільше людей, які представляють українську державу, – каже він.

Польські політики мають переосмислити позиції Кваснєвського, Качинського й Коморовського

Українці й поляки повинні один одному пообіцяти, що переосмислять ці драматичні сторінки історії не забуваючи їх, а говорячи про них правду. Тільки істина визволить людей, а в польсько-українських взаєминах є добрі наміри продовжувати плідну співпрацю між нашими народами, – сказав насамкінець польський президент Б. Коморовський журналістам.
– У наших серцях рояться різні речі, натомість розум підказує говорити мовою єпископів. Я би радив усім наслідувати їхню позицію – усім у Польщі й Україні. Адже неважко ранити один одного навзаєм – важко є, маючи найтрагічніший досвід минулого, злочинів, працювати задля кращого майбутнього. Я думаю, що всі політичні сили в Польщі мають задуматися над тим, чому всі дотеперішні польські президенти – Алєксандер Кваснєвський, Лєх Качинський чи Броніслав Коморовський – намагаються говорити так, аби нікого не поранити. Варто, аби Союз лівих демократів обдумав позицію Алєксандера Кваснєвського, Право і справедливість – Лєха Качинського, а Громадянської платформи – мою, – заявив нинішній польський президент.
На Волині 10 років тому зустрілися президенти Польщі й України, Алєксандер Кваснєвський та Леонід Кучма. Вони започаткували серію зустрічей на найвищому рівні, у яких однозначно було засуджено злочини, вчинені під час польсько-українського конфлікту 1943–44 років. Відтак 2006 року в польській Павлокомі пам’ять українських жертв вшанували президенти Лєх Качинський та Віктор Ющенко.

Ігор Ісаєв
Джерело: Польське радіо










Модуль не активізовано (module is not installed)

Останні новини

19:50
21-Лис-2024
До Дня Гідності та Свободи
День Гідності та Свободи відзначають щорічно 21 листопада згідно з Указом Президента
18:46
21-Лис-2024
18 загиблих, 33 поранених: результати удару по командному пункту ЗС Росії в Курській області
Серед поранених троє військовослужбовців КНДР. Більшість постраждалих – офіцери Півде
18:09
21-Лис-2024
Російсько-українська війна є конфліктом з глобальними наслідками
Те що російсько-українська війна є конфліктом з глобальними наслідками було ясно з 20
21:15
20-Лис-2024
У Чернігові проведено круглий стіл до Дня Гідності і Свободи
20 листопада в Музеї боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині про
20:40
20-Лис-2024
Україна вперше вдарила британськими крилаті ракетами по території росії
Це сталося наступного дня після того, як Україна використала поставлені Заходом ATACM
21:20
19-Лис-2024
Книги про українських націоналістів презентували в Чернігові
18 листопада в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Софії т
Усі новини