Вже п’ятнадцятий рік триває реконструкція Державного природознавчого музею НАН України у Львові. Епопея з ремонтом не тішить ані працівників музею, ані львів’ян. Та чи відкриють його нарешті колись?
Спочатку трохи історії. Музей, заснований графом Володимиром Дідушицьким, є одним із найстаріших і найбагатших за кількістю фондів серед музеїв Європи. Природознавчий музей, відкритий для відвідування львів’янами у 1880 році. Граф Володимир Дідушицький створив його на основі колекції, початки якої сягають 1845 року.
Після перевезення збірки з родинної Потуриці, граф Дідушицький розташував її у кам’яниці на розі вулиць Фредра та Баторія, згодом – у палаці на вул. Курковій, 15. У 1868 році для розміщення музею придбав будинок № 18 на вул. Театральній (за В. Вуйциком, збуд. 1797 р. архітектором Пьєром Дені Гібо та перебудований арх. Вінцентом Равським-старшим).
Закривали музей поступово, через аварійний стан будинку. Одна за одною з 1992 року зникали експозиції з приміщення, аж доки музей зовсім не припинив свою діяльність. Сталось це 1995 року. З того часу розпочали реконструкцію будівлі, на Театральній 18, яка триває і досі.
Музей закритий, але не мертвий. Тут працює 54 працівники. З них шість докторів наук і сімнадцять кандидатів наук. Решта – науково-допоміжний персонал. Тішить те, що не припинилася наукова діяльність. Досліджують теми генетичного походження структури класифікації основних груп тварин. Розробляють формування екосистеми під впливом людини. Ще один, дещо інший, напрямок досліджень – це прикладні розробки, які стосуються експозиції та експонування музейних предметів у приміщеннях. Тобто розробка абсолютно нового плану майбутньої експозиції.
Та все ж музей на то і є музеєм, щоб приймати відвідувачів. Директор природознавчого музею Юрій Чорнобай розповідає, що музей досі не відкрили внаслідок безладу в державі: «Якщо говорити просто, то музей не працює через те, що в нашій країні не діє взагалі нічого. Музеї для держави, поки що, далеко не на першому місці. Ми не можемо завершити реконструкцію приміщення. Грошей не дають. Музей у підпорядкуванні Академії наук і бюджетне фінансування йде саме через цю установу.
Оскільки АН недофінансовують, то й ми теж не маємо коштів на повну реконструкцію. Якби ми отримали кошти в повному обсязі, як запроектовано, а це кожного року 1,5 млн грн, то зробили би ремонт за шість років. Але, як бачимо, минуло вже п’ятнадцять. Цього року ми не отримали жодної копійки. Відтак робота припинилася. Кошти на реконструкцію заморожені намертво».
За словами директора, роботи залишилось дуже мало – на суму 1,5 млн грн. Дерев’яна брама за старовинним взірцем, оздоблення подвір’я та деякі косметичні роботи, це були б завершальні акорди у реконструкції.
Пропри невтішні прогнози реконструкції приміщення, ми поцікавились майбутньою експозицією природничого музею. Директор каже, це буде своєрідна новинка. «Ми завжди готові до роботи, були б гроші. Наступний етап після реконструкції приміщення – створення експозиції. Будемо робити все у відповідності з новими концепціями, включаючи екологічну складову. Майбутня експозиція вже існує у вигляді звіту. Є також віртуальний макет. Але поки ми не завершимо реконструкцію, нам ніхто не дозволить переходити до експозиції», – запевняє Чорнобай.
Колекція музею налічує близько 500 тис. фондів. Експонати, які колись наповнювали музей, зберігають у цьому ж приміщенні. Є різноманітні об’єкти: від мамонта до метеликів. Працівники підтримують режим збереження експонатів. Найперше слідкують, щоб не була підвищена вологість. Експонати законсервовані і належно захищені від руйнівних факторів. Деякі переміщають у експозиційні шафи, що герметично зачинені. Два рази на рік проводять дезинфекцію експонатів, котрі того потребують.
У музеї є геологічні, палеонтологічні, ґрунтові, зоологічні сучасні фонди, гербарій. Заступник директора з наукової роботи, доктор біологічних наук Олександр Климишин каже, що за час недієздатності музею, фатальних втрат не було. «Попри всі перешкоди, фонди музею ми не втратили, а навпаки поповнили, однак, не так, як би хотілось, знову ж таки через фінансовий чинник. Збільшили гербарій, виготовили нові опудала звірів, птахів».
За словами завідувача наукового відділу Андрія Бокотея, догляд експонатів вимагає відповідної атмосфери. Шафи, де зберігають об’єкти, мають бути герметичним. Кожного разу, коли провітрюють приміщення, оглядають кожен експонат.
Роздумами, про далеке чи не дуже майбутнє, з нами поділився Олександр Климишин: «Після відкриття ми будемо менше заставляти експозицію. Плануємо відвести окремий зал для тимчасових виставок. Це мають бути тематичні виставки, їх періодично оновлюватимуть. Саме так значна частина колекції більше буде доступна для відвідувачів».
Найбільше, що колись цікавило відвідувачів це експонат – бивні мамонта і залишки волохатого носорога. Знахідки 1907 і 1929 років, розкопали біля с. Старуня Івано-Франківської області. «В озокеритових копальнях вперше знайшли цілі туші. Збереглися вони завдяки тому, що були просякнуті озокеритом. В цих умовах була природна консервація. Однак експонат носорога зараз у Кракові», – додає Климишин.
Працівники природознавчого музею ведуть тимчасові виставки. Виставкові центри є в Житомирі, Галичі. «У Львові такого ми, на жаль, не робили. Експонатів в нас є багато і таких експозиційних центрів ми можемо створювати безліч. Я навіть не знаю, чому не робимо у Львові. Подумаємо над такою ідеєю», – зазначив завідувач наукового відділу Бокотей.
Цього року Державний природознавчий музей НАН України у Львові не відкриють. Якщо виділять кошти наступного року, то початкову тимчасову експозицію вдасться побачити не раніше як за два роки.

Тетяна ЛАЗАРЕВИЧ
Джерело: "Західна інформаційна компанія"