Крути
У думці – знову тліє – бій у Крутах…
О, неповторний часе золотий!..
Ми всі були зелені ще, як рута,
Але в душі палав вогонь святий.

І хоч навколо вир вогню шалено
Стогнав, як грім, і жах смертельний ніс;
Ми не схилили сонячне знамено
І бій важкий не видавив нам сліз.

Ми перед світом свідчили потугу
І довели, ми – лицарські сини,
Хоч не змогли розбити люту хугу
Та ще раз вчули пахощі весни.

За ту невдачу, що зазнали Крути…
Ні, не дарма пече серця наш гнів,
За ті могили, навіть без хрестів,
Що стогін їх щоночі й досі чути.

Хай виє знов зима поривом лютим…
Та ми – дорогу знаєм до мети:
Лицарство Крут! О, нам вас не забути.
Ваш чуєм зов – невтомно далі йти.

М. Лавренко, учасник Крутянського бою.
1978 р.

Крути
Цей вірш написаний в 20 роковини битви
під Крутами, в січні 1938 року, на само-
му полі бою за найтяжчих московсько-
більшовицьких окупаційних умов.

Стою німий… Схиляю низько чоло…
У спогадах подія судних днів
Жива встає… точився бій навколо…
О, скільки їх, відважних юнаків.
За рідний край і за любов до волі
Лягли от тут, на цьому полі!..
Ой, поле, поле крові і скорботи!..
Тут в сяйві ранку нашої весни
Почавсь новий шлях хресний до Голготи
І залунало зрадливе: «Розпни!»…
Немов Христа друге страшне розп’яття
Судилося Вкраїні… О, прокляття!

Демид Бурко.
Січень, 1938.

Джерело: «Крути» (збірка у пам'ять героїв Крут)
Упорядники Осип і Надія Зінкевичі.
2008 р.

Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

Павло Тичина.
1918 р.

Унікальна пропозиція: БІЙ ПІД КРУТАМИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПАМ’ЯТІ (книга 2013 року, ексклюзивне видання)

Також читайте: 29 січня Битва під Крутам. Історична довідка (ВІДЕО)